Справа № 420/613/25
14 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 10.05.2024 року про виключення його з військового обліку на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» як особи, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, оформлене листом від грудня 2024 року № І/1/348Д/;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 від 10.05.2024 року про виключення його з військового обліку на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» як особи, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, та виключити ОСОБА_1 з військового обліку на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» у редакції, чинній на час подання заяви 10.05.2024 року.
Позов обґрунтовано тим, що позивач як особа, яка засуджена до позбавлення волі, має право на виключення його з військового обліку на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону №2232-XII, однак відповідачем було протиправно відмовлено у виключенні його з військового обліку.
Ухвалою суду від 08 січня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
Ухвалою суду від 09 січня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що на сьогоднішній час чинне законодавство не передбачає звільнення ОСОБА_1 як особи, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, від призову під час мобілізації і жоден з відповідальних за ведення реєстру осіб не зможе технічно виключити його з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», ні на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , ні на підставі судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
10.05.2024 року ОСОБА_1 подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про виключення його з військового обліку на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу».
На підтвердження вказаних підстав для виключення його з військового обліку заявником подано копії:
- вироку Іванівського районного суду Херсонської області від 12.07.2020 року у справі № 656/888/17 про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України, ч.3 ст.185 КК України;
- ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.06.2023 року у справі №490/5194/23 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2 від подальшого відбування покарання;
- довідки про звільнення ОСОБА_2 від 14.07.2023 року;
- копію паспорта громадянина України та РНОКПП ОСОБА_2 .
Позивач зазначає, що вказана заява не розглядалась ІНФОРМАЦІЯ_4 протягом семи місяців з огляду на відсутність будь-якої відповіді від відповідача з приводу розгляду заяви позивача від 10.05.2024 року.
18.07.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 було видано ОСОБА_2 військово-обліковий документ № НОМЕР_1 без відмітки про виключення військовозобов'язаного з військового обліку.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача адвоката Дідик С.В. ІНФОРМАЦІЯ_4 листом від 28.08.2024 року № 4/8103 повідомив про те, що “пункт 6 статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» в редакції що діє на момент розгляду цього звернення відсутня така підстава як виключення з військового обліку осіб, що були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду. 05.12.2024 року у справі №420/28133/24 визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 10.05.2024 року про виключення його з військового обліку та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.05.2024 року про виключення його з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» як особи, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, та прийняти відповідне рішення.
Відповідач листом від грудня 2024 року (число відсутнє) за № І/1/348Д/ повідомив ОСОБА_1 про добровільне виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду 05.12.2024 року у справі № 420/28133/24, здійснення розгляду заяви позивача від 10.05.2024 року про виключення його з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» як особи, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, та про відмову у задоволенні такої заяви.
Причиною для відмови у листі від грудня 2024 року (число відсутнє) № І/1/348Д/ зазначено наступне: “у зв'язку з відсутністю правових підстав для виключення ОСОБА_1 з військового обліку, так як стаття 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» в редакції Закону № 3633-ІX від 11 04.2024 викладена в новій редакції і встановлено виключний перелік громадян, які підлягають виключенню з військового обліку».
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною 2статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України. Громадяни проходять військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII.
Суд зауважує, що позивач в даній справі оскаржує відмову відповідача виключити його з військового обліку, як особу, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за тяжкий злочин.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянута заява ОСОБА_1 від 10.05.2024 року про виключення його з військового обліку на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» як особи, яка раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину та прийнято рішення про відмову в її задоволенні, у зв'язку з відсутністю правових підстав для виключення ОСОБА_1 з військового обліку, так як стаття 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» в редакції Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024 викладена в новій редакції і встановлено виключний перелік громадян, які підлягають виключенню з військового обліку.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон №2232 .
Відповідно до частини 2статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно із частиною 3статті 1 Закону №2232-ХІІвійськовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ст.2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII, у редакції від 18.05.2024р) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно із частиною 5статті 22 Закону №3543-XIIпризов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону №2232-ХІІ.
Так, відповідно до п.6 ст.37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Відтак, положення ст.37 Закону №2232-ХІІ не містить такої підстави для виключення з військового обліку осіб, які засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відтак, відповідачем було правомірно відмовлено ОСОБА_1 у виключенню з військового обліку військовозобов'язаних, а отже позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Окрім того, згідно пункту 4 розділу "Загальні питання" Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від від 16 травня 2024 р. № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України Про очищення влади. Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
Позивач наполягає на тому, що 10.05.2024 він звернувся до відповідача із заявою про виключення з військового обліку на підставі засудження його до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, тому й вирішення його питання повинно було здійснюватися із застосуванням законодавства, чинного станом на дату подання його заяви.
Проте, суд не погоджується з такими доводами позивача, зважаючи на те, що на час розгляду його заяви, у відповідача були відсутні законні підстави для виключення його з військового обліку, з огляду на відсутність законодавчо встановлених на те підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко
.