Справа № 420/348/25
14 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко O.A.,
при секретарі Іщенко С.О.
за участю:
представника позивача Лойко В.М. (згідно ордеру)
представника відповідача Чілей М.В. (згідно довіреності)
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 03.01.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невжиття заходів для забезпечення моєї дитини ОСОБА_2 часткою грошового забезпечення ОСОБА_3 незаконною;
- визначити пропорційну частку заробітної плати зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 для утримання його дитини ОСОБА_2 ;
- зобов'язати відповідача виплачувати зазначену частку відповідно до визначеного розподілу.
Ухвалою від 08 січня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві з посиланням на ч. 2 ст. 51, ст. 19 Конституції України, ст. 8 Конвенції ООН про права дитини, ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 182 СК України ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що ОСОБА_3 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . З 06.06.2023 року він вважається зниклим безвісти. Після зникнення ОСОБА_3 , частина його заробітної плати спрямовується у вигляді примусового стягнення аліментів на користь матері іншої його дитини, ОСОБА_4 . Однак, на дитину ОСОБА_2 не здійснюється жодних виплат для її утримання. Відповідач посилається на відсутність відповідного судового рішення, яке б визначало частку утримання для дитини, що фактично позбавляє ОСОБА_2 належного матеріального забезпечення. Позивачка зверталася до військової частини НОМЕР_1 із заявами про врегулювання питання розподілу грошового забезпечення ОСОБА_3 для утримання ОСОБА_2 , однак відповідач не вчинив жодних дій для вирішення ситуації. Це змушує позивача звернутися до суду за захистом прав дитини. Невиплата коштів значно ускладнює забезпечення базових потреб дитини, зокрема придбання ліків, харчування та одягу.
16 січня 2025 року до суду представником відповідача надано відзив на позовну заяву де зазначено, що військова частина НОМЕР_1 вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Також у відзиві зазначено, що відповідно до протоколу засідання комісії від 25.06.2024 № 0666/116/2356 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 , від 04.07.2024 № 2758 «Про визначення членів сімей, які мають право на виплати всіх належних видів грошового забезпечення військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , що вважаються зниклими безвісти», відповідно до заяви ОСОБА_1 про виплату грошового забезпечення від 22.05.2024 вх. № 7270, визначено такою, що має право на призначення 1/3 виплат усіх належних видів грошового забезпечення солдата ОСОБА_3 опікуна спільної дитини, ОСОБА_1 . Про прийняте рішення військовою частиною НОМЕР_1 за вих. № 0666/35/4573 від 28.06.2024 було повідомлено адвоката Парфенюка Д.С., який звертався із адвокатським запитом стосовно порушеного питання в інтересах ОСОБА_1 . Комісією військової частини НОМЕР_1 неодноразово розглядалися заяви позивача щодо наявності у неї підстав на отримання усіх належних видів грошового забезпечення зниклого безвісти солдата ОСОБА_3 , що підтверджується відповідними протоколами комісії, за результатами яких надавались відповідні відповіді, що спростовує вимоги позивача про протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_1 . Згідно з інформацією, яка є у військової частини НОМЕР_1 та підтверджена витягами з державного реєстру цивільного стану громадян про народження у солдата ОСОБА_3 , є діти: ОСОБА_5 2004 р. н., ОСОБА_6 2008 р.н., та ОСОБА_2 2017 р.н. Відповідно до вищезазначеного, кожна дитина військовослужбовця має право на отримання 1/3 грошового забезпечення свого батька. Право на виплати 1/3 усіх видів грошового забезпечення зниклого безвісти солдата ОСОБА_3 , опікуну його доньки ОСОБА_2 , встановлено наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 2758 від 23.06.2024. 13.11.2024 за вих. № 0666/295/503 військовою частиною НОМЕР_1 було надано відповідь на адвокатський запит Федасюк А.А., яка зверталася в інтересах ОСОБА_1 , із наданням наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» № 1637 від 25.06.23 та повідомленням про прийняте рішення щодо виплати їй 1/3 виплат усіх належних видів грошового забезпечення. 16.11.2024 за вих. № 0666/295/518 військовою частиною НОМЕР_1 було надано відповідь на адвокатський запит Федасюк А.А. , яка зверталася в інтересах ОСОБА_1 та надано картку особового рахунку військовослужбовця № НОМЕР_2 за 01/2021 - 12/2024, що містить інформацію (в тому числі) про нараховане та виплачене грошове забезпечення в розмірі 1/3 від усіх належних видів грошового забезпечення зниклого безвісти солдата ОСОБА_3 . Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця № 2692, ОСОБА_1 було виплачено 1/3 від усіх належних видів грошового забезпечення зниклого безвісти солдата ОСОБА_3 , а саме: стовпчик 07/2024 - 399403,75 грн., стовпчик 08/2024 - 54234,63 грн., стовпчик 09/2024 - 39978,15 грн., стовпчик 10/2024 - 39978,15 грн., стовпчик 11/2024 - 7148,10 грн. Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 04.07.2024 № 2758, на підставі якого були здійснені виплати, нескасований та позивачем не оскаржувався. Військова частина НОМЕР_1 діяла і діє відповідно до вимог чинного законодавства України та бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не вжиття заходів для забезпечення дитини позивача ОСОБА_2 часткою грошового забезпечення ОСОБА_3 не є незаконною.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, та зазначила, що відповідачем неправомірно проведено розрахунок виплат для утримання малолітньої ОСОБА_2 доньки зниклого військовослужбовця ОСОБА_3 . Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 884, позивач має право на більшу частку від усіх належних видів грошового забезпечення зниклого безвісти солдата ОСОБА_3 , а саме на 2/3.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_3 , стрілець-санітар Механізованого відділення 1 механізованого взводу 6 механізованої роти солдат механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 26.04.2022.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 . (з основної діяльності) від 25.06.2023 № 1637 «Про результати службового розслідування за фактом загибелі, потрапляння в полон та зникнення безвісти 06.06.2023 військовослужбовців 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та приданих йому військовослужбовців, які перебували у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 » наказано вважати солдата ОСОБА_3 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 (станом на 06.06.2023 стрілець-санітар 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що зник безвісти під час наступу військовослужбовців НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та приданих йому військовослужбовців, які перебували у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 на передній край противника поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 , 06.06.2023, при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби із захисту Батьківщини. Зникнення безвісти солдата ОСОБА_8 не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Згідно сповіщення командира в/ч НОМЕР_4 № 263 від 07.06.2023 року, стрілець санітар механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, призваний на військову службу по мобілізації 17 червня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 зник безвісти 06 червня 2023 року поблизу населеного пункту АДРЕСА_1
11 вересня 2023 року до військової частини НОМЕР_1 (Вх.№10613) від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла постанова від 10.08.2023 року Святошинського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - ОСОБА_3 (BП № НОМЕР_9).
З постанови державного виконавця від 10.08.2023 року вбачається, що на підставі виконавчого листа № 2-1379 виданого 02.04.2009 року Святошинським районним судом м. Києва, визначено стягнення аліментів з ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Стягувач - ОСОБА_4 . Також в постанові зазначено:
« 2. Проводити щомісячне утримання із заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику, після відрахувань податків, в розмірі 50 відсотків в рахунок погашення заборгованості до повного погашення заборгованості. Станом на 01.08.2023 заборгованість по сплаті аліментів становить 530277,96 грн.
02 січня 2024 року до військової частини НОМЕР_1 (Вх.№47) від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла заява від 20.12.2023 року з додатками від ОСОБА_1 про виплату грошового забезпечення та інших коштів, які належать до виплати батьку її дочці ОСОБА_3 , який рахується як зниклий безвісти.
З протоколу засідання комісії №0666/116/966 від 26 березня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 як опікуну дитини ОСОБА_2 відповідно до постанови КМУ № 884 відмовлено у виплаті грошового забезпечення, що належало до виплати зниклого безвісті солдату ОСОБА_3 , (а.с. 59зв.-60).
Військова частина НОМЕР_4 листом від 28.03.2024 р. № 0666/35/2250 повідомила начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що до командира військової частини НОМЕР_1 надійшло звернення, вихідний від 02.01.2024 № 47, від громадянки ОСОБА_1 , цивільної дружини зниклого безвісти солдата ОСОБА_3 , щодо виплат належного грошового забезпечення. Звернення від ОСОБА_1 не погоджено комісією військової частини з розгляду заяв від родичів військовослужбовців. Після отримання витягів з державного реєстру цивільного стану громадян щодо дітей ОСОБА_3 , заява від ОСОБА_1 буде винесена до розгляду комісії.
06 квітня 2024 року до військової частини НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшли (Вх. 4877) заяви від 01.04.2024 року з додатками ОСОБА_1 , представника неповнолітньої дитини ОСОБА_2 про виплату грошового забезпечення та інших коштів, які належать до виплати її цивільному чоловікові, батькові ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , який рахується як зниклий безвісти, згідно сповіщення № 263 від 07.06.2023 року.
16 квітня 2024 року до військової частини НОМЕР_1 (Вх.№5482) від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшли витяги з державного реєстру актів цивільного стану громадян на військовослужбовця ОСОБА_3 .
З досліджених документів судом встановлено:
- згідно актового запису про шлюб № 654 від 17 липня 2004 року зареєстровано шлюб
ОСОБА_3 та ОСОБА_10 (прізвище після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_11 );
- згідно актового запису про народження №2349 від 02 жовтня 2004 року зареєстровано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , де батьком зазначено ОСОБА_3 , матір'ю ОСОБА_4 ;
- згідно актового запису про народження № 1998 від 16 липня 2008 року, зареєстровано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , де батьком зазначено ОСОБА_3 , матір'ю ОСОБА_12 ;
- згідно актового запису про народження № 1163 від 23 травня 2017 року зареєстровано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , де батьком зазначено ОСОБА_13 , матір'ю ОСОБА_1 . Відомості про батька зазначені відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.
З протоколу засідання комісії №0666/116/1257 від 23 квітня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 як опікуну дитини ОСОБА_2 відповідно до постанови КМУ № 884 відмовлено у виплаті грошового забезпечення, що належало до виплати зниклого безвісті солдату ОСОБА_3 , (а.с. 60зв.-61).
Військова частина НОМЕР_4 листом від 25.04.2024 року № 0666/35/3023 повідомила начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що до військової частини НОМЕР_1 надійшли заяви з додатками, вихідний від 01.04.2024 № 2/909, від громадянки ОСОБА_1 представника неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , щодо виплат належного грошового забезпечення, яке належить сім'ї зниклого безвісти солдата ОСОБА_3 . Заяви були розглянуті. В актовому записі про народження № 1163, зазначено про видачу витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України. Відповідно до цього факту, комісія прийняла рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 .
З досліджених протоколу засідання комісії №0666/116/1966 від 28 травня 2024 року (а.с. 62) вбачається, що питання про виплату ОСОБА_1 як опікуну дитини ОСОБА_2 , грошового забезпечення, яке належить сім'ї зниклого безвісти солдата ОСОБА_3 було предметом розгляду комісії. При цьому комісією не було погоджено виплату ОСОБА_1 як опікуну дитини ОСОБА_2 грошового забезпечення, оскільки відсутні документи перебування військовослужбовця у шлюбі та документи про спільне проживання повнолітнього сина з військовослужбовцем на момент призову.
22 травня 2024 року до військової частини надійшли заяви від 17 травня 2024 року з додатками, (вх. № 7270), від громадянки ОСОБА_1 представника неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , щодо виплат належного грошового забезпечення, яке належить сім'ї зниклого безвісти солдата ОСОБА_3 .
Згідно протоколу засідання комісії №0666/116/2054 від 04 червня 2024 року (а.с. 63) не погоджено позивачці виплат належного грошового забезпечення, яке належить сім'ї зниклого безвісти солдата ОСОБА_3 з зазначенням, що її право на виплати буде реалізоване після надходження повного пакету документів.
ІНФОРМАЦІЯ_2 направив на адресу військової частини НОМЕР_1 витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян на військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , який 06.06.2023р. зник безвісти до відома та прийняття рішення по суті.
З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00045268294 від 29.05.2024 року, вбачається реєстрацію шлюбу 17 липня 2004 року ОСОБА_3 та ОСОБА_10 (прізвище після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_11 ). Також з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану № 00045268436 від 29.05.2024 року вбачається, що відносно ОСОБА_3 у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян інформація щодо актового запису про розірвання шлюбу відсутня.
Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00045268364 від 29.05.2004 року батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00045268390 від 29.05.2024 року, батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00045268419 від 29.05.2024 року вбачається, що відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , змінені 12.12.2023 року на підставі рішення від 01.11.2023 року Теплицького районного суду Вінницької області про встановлення батьківства №144/1395/23, а саме прізвище батька з ОСОБА_14 замінено на ОСОБА_11 .
Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 01 листопада 2023 року у справі 144/1395/23 встановлено факт батьківства, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2 . Внесено зміни до актового запису № 1163 складеного 23 травня 2017 року Святошинського районного у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про народження ОСОБА_2 , а саме у графі "Батько" замість " ОСОБА_13 , громадянин України", вказати " ОСОБА_3 , громадянин України".
З вище зазначених документів судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 з 17 липня 2004 року та має трьох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 .
З витягу з протоколу засідання комісії №0666/116/2356 від 25 червня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 як опікуну дитини ОСОБА_2 доньки зниклого безвісті солдата ОСОБА_3 , виплату 1/3 всіх належних видів грошового забезпечення (а.с. 51зв.).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно господарської діяльності) від 04.07.2024 № 2758 «Про визначення членів сімей, які мають право на виплати всіх належних видів грошового забезпечення військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , що вважаються зниклими безвісти», на підставі пунктів 4, 7 постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 та відповідно до заяв членів сімей військовослужбовця, визначено такою, що має право на призначення 1/3 виплат усіх належних видів грошового забезпечення солдата ОСОБА_3 (зник безвісти наказ командира військової частини (по стройовій частині) від 07.06.2023 № 163) опікуна спільної дитини, ОСОБА_1 (свідоцтво про народження доньки ОСОБА_2 від 12.12.2023 № НОМЕР_6 ) (а.с. 64зв.-65).
Відповідно до розрахункового листа ОСОБА_3 грошове забезпечення становить 21912,33 грн. (а.с. 64).
Згідно відомості зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення) В/Ч НОМЕР_1 , ОСОБА_1 нараховано та виплачено: 29.07.2024 року - 399403,75 грн; 14.08.2024 року - 7110,33 грн; 21.08.2024 року - 32830,05 грн; 26.08.2024 року - 14292,25 грн; 12.09.2024 року - 7138,10 грн; 28.09.2024 року - 32830,05 грн; 14.10.2024 року - 7148,10 грн; 22.10.2024 року - 32830,05 грн; 13.11.2024 року - 7163,01 грн; 22.11.2024 року - 32830,05 грн; 12.12.2024 року - 7153,07 грн; 23.12.2024 року - 32830,05 грн; 13.01.2025 року - 7193,83 грн; 24.01.2025 року - 32830,05 грн; (а.с. 74)
Позивач вважає незаконною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невжиття заходів для забезпечення ОСОБА_2 часткою грошового забезпечення ОСОБА_3 , у зв'язку з чим звернулася з позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ч.6 ст. 9 Закону № 2011-XII, за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці) визначений в Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 (далі Порядок № 884).
В п. 4 Порядку № 884 визначено, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації). До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до п.5 Порядку № 884, командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі. У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов'язково зазначаються підстави для такої відмови. Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі: подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку; подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку; подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту 6 цього Порядку; з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування. Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення у зв'язку з поданням не в повному обсязі документів не позбавляє заявників права звернутися до командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті. Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення може бути оскаржено у судовому порядку.
Приписами п. 7 Порядку № 884 визначено, що виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.
При цьому у випадку наявності декількох осіб, що мають право на виплату їм грошового забезпечення, сума виплати розподіляється рівними частками на кожного (кожну) із них. Цей висновок вбачається з приписів абз. 2 п. 7 Порядку № 884 яким передбачено, що у разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.
З досліджених матеріалів справи встановлено, що військовою частиною НОМЕР_1 за наслідком розгляду заяв ОСОБА_1 представника неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , від 17 травня 2024 року з додатками, (вх. № 7270 від 22.05.2024 року), щодо виплат належного грошового забезпечення, яке належить сім'ї зниклого безвісти солдата ОСОБА_3 наказом командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно господарської діяльності) від 04.07.2024 № 2758 «Про визначення членів сімей, які мають право на виплати всіх належних видів грошового забезпечення військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , що вважаються зниклими безвісти», на підставі пунктів 4, 7 постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 та відповідно до заяв членів сімей військовослужбовця, визначено такою, що має право на призначення 1/3 виплат усіх належних видів грошового забезпечення солдата ОСОБА_3 (зник безвісти наказ командира військової частини (по стройовій частині) від 07.06.2023 № 163) опікуна спільної дитини, ОСОБА_1 (свідоцтво про народження доньки ОСОБА_2 від 04.07.2024 № 2758.12.2023 № НОМЕР_6 )
Про прийняте рішення комісії від 25 червня 2024 року щодо визначення права ОСОБА_1 як опікуна дитини ОСОБА_2 , доньки зниклого безвісті солдата ОСОБА_3 , на виплату 1/3 всіх належних видів грошового забезпечення, військовою частиною направлено повідомлення адвокату позивачки 28.06.2024 року (лист № 0666/35/4573) (а.с. 50зв.-51).
Також про прийнятий командиром військової частини НОМЕР_1 наказ від 04.07.2024 № 2758 позивачка була повідомлена листами адресованими адвокату позивачки - Федасюк А.А. від 13.11.2024 року № 0666/295/503 (а.с. 54), від 16.11.2024 року №0666/295/518 (а.с. 52), від 14.12.2024 року № 0666/295/709 (а.с. 58).
Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 04.07.2024 № 2758 «Про визначення членів сімей, які мають право на виплати всіх належних видів грошового забезпечення військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , що вважаються зниклими безвісти», про визначення такою, що має право на призначення 1/3 виплат усіх належних видів грошового забезпечення солдата ОСОБА_3 (зник безвісти наказ командира військової частини (по стройовій частині) від 07.06.2023 № 163) опікуна спільної дитини, ОСОБА_1 (свідоцтво про народження доньки ОСОБА_2 від 12.12.2023 № НОМЕР_6 ) не оскаржувався та є чинним.
Враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судом не встановлено бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невжиття заходів для забезпечення дитини ОСОБА_2 часткою грошового забезпечення ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивачки.
Відмовляючи в задоволенні вимог про визнання незаконною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невжиття заходів для забезпечення дитини ОСОБА_2 часткою грошового забезпечення ОСОБА_3 відповідно відсутні підстави для задоволення вимог позивача про визначення пропорційної частки заробітної плати зниклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_3 для утримання дитини ОСОБА_2 , та про зобов'язання відповідача виплачувати зазначену частку відповідно до визначеного розподілу які є похідними від вимоги про встановлення незаконною бездіяльність.
З урахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, КАС, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невжиття заходів для забезпечення моєї дитини ОСОБА_2 часткою грошового забезпечення ОСОБА_3 незаконною про визначення пропорційної частки заробітної плати зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 для утримання його дитини ОСОБА_2 про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 виплачувати зазначену частку відповідно до визначеного розподілу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 )
Відповідач: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 )
Суддя O.A. Вовченко
.