Справа № 420/28310/24
14 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
09 вересня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі «Електронний суд» 08.09.2024 року) до Військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить суд:
визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання Довідки про безпосередню участь особи - старшого лейтенанта ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України протиправною;
визнати дії командування Військової частини НОМЕР_1 щодо надання свідомо неправдивої інформації до ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними;
зобов'язати відповідальних посадових осіб Військової частини НОМЕР_1 надати Довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, старшому лейтенанту ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та надіслати її Новою поштою на адресу : м. Одеса, відділення Нової пошти № 75 на ім'я ОСОБА_1 , тел. НОМЕР_3 .
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; постановлено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (ст.262 КАС України); зобов'язано позивача надати суду (у завірених належним чином копіях): копію його заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань призначення військової пенсії відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»; копію відповіді В/ч НОМЕР_1 , в якій зазначено, що позивач не проходив військову службу у Військовій частини НОМЕР_1 ; належним чином засвідчені копії сторінок його паспорту громадянина України та довідки про присвоєння РНОКПП.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 12.04.2022 року по 09.06.2023 року ОСОБА_1 призначений на посаду командира евакуаційного взводу евакуаційної роти у Військову частину НОМЕР_1 . Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022р. смт. Десна Чергігівської області віднесено до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії у період з 31.03.2022р. по 31.12.2022р. Саме у цей період позивач перебував на службі у Військовій частині НОМЕР_1 , яка заходилась в АДРЕСА_1 . Після звільнення зі служби за станом здоров'я позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань призначення військової пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яким було направлено запит до Військової частини НОМЕР_1 щодо надання довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Однак 08.07.2024р. позивач отримав від ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідь про те, що він не проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Позивач вважає зазначену відповідь такою, що не відповідає дійсності та напрямленою задля ненадання Довідки Ф-6 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
25.09.2024 року позивач надав докази на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі.
01.10.2024 року відповідач подав відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що прізвище позивача ОСОБА_2 , проте запит начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1306/2020 від 13.07.2024р. стосувався старшого лейтенанта ОСОБА_3 , однак військовослужбовець з таким прізвищем не проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , тому інформація, що зазначена у відповіді Військової частини НОМЕР_1 від 15.07.2024р. № 259/ГрУБД є достовірною. Щодо наявності підстав для надання позивачу довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту національної безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідач зазначив, що саме по собі перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій не надає йому права на отримання відповідної довідки. Для отримання у подальшому статусу учасника бойових дій військовослужбовець повинен залучатися до виконання бойових завдань й таке має бути підтверджено документально. Крім того, Військова частина НОМЕР_1 у час свого знаходження у АДРЕСА_1 в період, зазначений позивачем, перебувала у стані формування а не виконувала жодних бойових завдань. Позивач весь період проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 перебував на лікуванні та до виконання службових завдань не залучався, тому жодні документи щодо його участі у бойових діях відсутні.
08.10.2024 року позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідачем підмінюються поняття «надання статусу учасника бойових дій» та «довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, забезпечення безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України». Питання встановлення факту безпосередньої участі позивача у вищевказаних заходах не віднесені до компетенції відповідача. Натомість до його компетенції віднесено видачу довідки Ф-6.
Дослідивши наявні матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79, 90 КАС України, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що наказом головнокомандувача Збройних Сил України № 410 від 12.04.2022 року ОСОБА_1 призначено на військову службу в Збройних Силах України - НОМЕР_4 ОМБР (Військова частина НОМЕР_1 ) ().
12.04.2022р. позивач призначений на посаду командира евакуаційного взводу евакуаційної роти у Військову частину НОМЕР_1 .
Наказом головнокомандувача Збройних Сил України № 1249 від 09.06.2023р. позивач звільнений з Військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду у Військовій частині НОМЕР_5 .
Отже у період з 12.04.2022р. по 09.06.2023 р. позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Після звільнення зі служби за станом здоров'я позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якій просив направити його документи до ІНФОРМАЦІЯ_3 для оформлення пенсії по інвалідності (а.с.26)
ІНФОРМАЦІЯ_4 було направлено запит до Військової частини НОМЕР_1 від 11.06.2024 року №9310, а потім повторно 13.07.2024 року за №1306/2020 запит, у якому зазначив, що старший лейтенант у відставці ОСОБА_4 , 1964 року народження, 11.06.2024 року звернувся із проханням посприяти в отриманні документів для оформлення пенсії та грошової допомоги. У запиті містилась вимога надіслати до ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо надання довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (додаток №6 (нового зразка) до постанови КМ України №413 від 20.08.2014 року) (а.с.45).
За результатами розгляду зазначеного запиту Військовою частиною НОМЕР_1 від 15.07.2024р. № 259/ГрУБД надано відповідь про те, що ОСОБА_4 не проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 (а.с.43).
Позивач вважає зазначену відповідь такою, що не відповідає дійсності та направленою задля ненадання Довідки Ф-6 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, чим на його думку порушено його права.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 р. (далі - Закон №2232-XII).
Згідно з частинами першою, другою статті 1 цього Закону, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №49/2024 від 05.02.2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Наразі воєнний стан продовжений до 09.05.2025 року.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. №3551-ХІІ ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Згідно положень статті 5 Закону № 3551-ХІІ учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 19 частини 1 статті 6 Закону № 3551-ХІІ учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, терміни їх участі в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
Механізм надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014р. № 413, якою затверджений Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (в редакції на час виникнення спірних відносин, далі - Порядок № 413).
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Згідно положень пункту 2-1 Порядку статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.
Відповідно до абзацу третього пункту 2-1 Порядку статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва).
Відповідно до п.4 Порядку підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в тому числі для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком 6. (абз.10 п.4 Порядку).
До зазначених документів особи, зазначені в абзаці десятому цього пункту, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.
За приписами абз.5 п.6 Порядку особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6.
Пунктом 8 Порядку визначено, що у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.
Суд зазначає, що пунктом 5 Порядку регламентовано, що рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається, зокрема, комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін'юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС (далі - комісії), - стосовно осіб, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку.
Рішення щодо утворення комісії та положення про неї затверджується відповідним міністерством, центральним органом виконавчої влади та іншим державним органом, зазначеним в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до абзацу 7 пункту 6 Порядку комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та в місячний строк із дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.
Таким чином, питання надання чи відсутності підстав для надання статусу учасника бойових дій входить до повноважень комісій з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, які за результатом вивчення всіх документів, обставин приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій.
В свою чергу, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів), де проходить військову службу військовослужбовець, формують і підписують Довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (Додаток 6 до Порядку).
Дана довідка є лише підставою для надання особі статусу учасника бойових дій, остаточне рішення приймає комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.
Суд зазначає, що висновок про наявність/відсутність підстав для надання статусу учасника бойових дій не входить до повноважень командування військової частини.
При цьому суд зазначає, що форма Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України затверджена як Додаток 6 до Порядку.
Зокрема, у Довідці у графі «Підстава» зазначається назва, дата реєстрації та реєстраційний номер (індекс) не менш як одного з документів, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Тобто, на підставі вказаних документів командування військової частини зазначає про дані військовослужбовця, період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, найменування областей, районів, населених пунктів, де перебував військовослужбовець.
Саме на підставі таких документів можливе формування і видача командиром військової частини Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або у разі відсутності підстав для такої видачі відмова командира у видачі довідки.
Відповідач у листі від 15.07.2024 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 зазначив, що старший лейтенант ОСОБА_1 не проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Разом з цим, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив щодо наявності підстав для надання позивачу довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту національної безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України - саме по собі перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій не надає йому права на отримання відповідної довідки. Для отримання у подальшому статусу учасника бойових дій військовослужбовець повинен залучатися до виконання бойових завдань й таке має бути підтверджено документально. Крім того, Військова частина НОМЕР_1 у час свого знаходження у АДРЕСА_1 в період, зазначений позивачем, перебувала у стані формування а не виконувала жодних бойових завдань. Позивач весь період проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 перебував на лікуванні та до виконання службових завдань не залучалася, тому жодні документи щодо його участі у бойових діях відсутні.
Отже в даному випадку вбачається, що відповідь Військової частини НОМЕР_1 на запит ІНФОРМАЦІЯ_5 є формальною, без розгляду по суті порушеного у запиті питання, із посиланням на те, що особа ОСОБА_6 (прізвищем позивача є «ОСОБА_6») не проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що відповідь відповідача від 15.07.2024 року надана без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , протилежне відповідачем не доведено, фактично у відзиві відповідач визнає, що позивач перебував на службі у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
З метою ефективного захисту прав ОСОБА_7 суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду по суті запиту ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.07.2024 року №1306/2020; зобов'язати відповідача повторно розглянути запит ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.07.2024 року №1306/2020 щодо надіслання до ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки про безпосередню участь позивача в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, задовольнивши позовні вимоги частково.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем законність оскаржуваної бездіяльності не доведена, а його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково, із відмовою у задоволенні решти позовних вимог як заявлених передчасно, враховуючи, що питання видачі позивачу довідки взагалі по суті не було розглянуто.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», інші витрати для розподілу відсутні.
Підстави для встановлення судового контролю, передбачені ч.ч.5,6 ст.382 КАС України, згідно п.6-1 ч.1 ст.244 КАС України наразі відсутні.
Керуючись ст. ст. 9, 143, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду по суті запиту ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.07.2024 року №1306/2020.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути запит ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.07.2024 року №1306/2020 щодо надіслання до ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та прийняти обґрунтоване рішення.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293, 295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ; адреса: АДРЕСА_3 ).
Суддя М.М. Аракелян