Справа № 420/7016/25
14 березня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул.. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 11.03.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 06.08.2019 року № 0027191305 Форми «Р» яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на загальну суму 269484,60 (двісті шістдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят чотири грн. 60 коп.) грн. (за податковими зобов'язаннями 215587,68 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 53896,92 грн;
2. Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 06.08.2019 року № 0027211305 Форми «Р» яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий на загальну суму 22457,05 (двадцять дві тисячі чотириста п'ятдесят сім грн. 05 коп.) грн. (за податковими зобов'язаннями 17965,64 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4491,41 грн;
3. Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 06.08.2019 року № 0027201305 Форми «ПС» яким до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170 (сто сімдесят грн. 00 коп.) грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування.
В обґрунтування позову вказано, що в Акті перевірки зазначено, що копію наказу № 1827 від 14.03.2019 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення від 14.03.2019 № 355/13-05 про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки надіслане по пошті рекомендованим листом з повідомленням фізичній особі ОСОБА_1 . Проте, матеріали перевірки не містять рекомендованого повідомлення на підтвердження вручення поштового відправлення яким начебто надсилався наказ № 1827 від 14.03.2019 та копії письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Достатніх та достовірних доказів направлення та вручення вищенаведеного наказу та повідомлення, в тому числі у відповідь на адвокатські запити відповідачем надано не було. Відповідачем було надано копію поштового відправлення 6510405180227 та конверт про повернення поштового відправлення на підтвердження начебто надіслання наказу № 1827 від 14.03.2019. Проте, з конверту вбачається, що відправлення було надіслано 28.03.2019, тобто через 2 тижні після оформлення наказу, що ставить під сумнів надіслання вказаним відправленням саме наказу від 14.03.2019 та повідомлення. При цьому, на рекомендованому поштовому відправленні 6510405180227 наявна відмітка про те, що воно підлягає поверненню 25.04.2019, в той час як перевірка була проведена з 15.04.2019 по 26.04.2019, що вбачається з Акту перевірки. Отже на момент почату перевірки 15.04.2019 відправлення 6510405180227, яке підлягало поверненню 25.04.2019 ще не повернулось до відповідача. Разом з тим, у наказі № 1827 від 14.03.2019 наказано провести документально позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_2 з питань дотримання податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період 01.01.2017 - 31.12.2017 з 15 квітня 2019 року тривалістю 10 робочих днів. В наказі зазначено адресу платника податків АДРЕСА_2 , проте, в Акті перевірки місцем проживання ОСОБА_1 значиться: АДРЕСА_3 . Також не надано запиту до відділу адресно-довідкової роботи та відповідь щодо місця реєстрації та відповіді, що була отримана на вказаний запит, період проведення перевірки вказаний з 01.01.2017 по 31.12.2017, втім, у повідомленні-запрошенні № 9133/C/15-32-50-07-12 від 20.10.2018 зазначено, що ОСОБА_1 необхідно було подати строком до 1 травня 2018 року податкову декларацію про майновий стан і доходи, та у разі необхідності сплатити податки і збори. Таким чином, з пп. 176.1, ст. 176, та п. 49.18.4, п. 49.18 ст. 49 ПК України, вбачається, що порушення могло бути допущене платником податків у 2018 році, починаючи з 01 травня 2018 року. Проте, перевірка проводилась за період 01.01.2017 31.12.2017 протягом якого жодних порушень податкового законодавства допущено не було, адже граничним строком подання відповідної декларації є 01 травня 2018 року. Актом перевірки встановлено, що ОСОБА_1 не надала відповідної декларації, не сплатила податки у 2018 році, проте, зазначений період діяльності платника податків не охоплений наказом № 1827 від 14.03.2019, в якому зазначено, що перевірка стосується дотримання податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період 01.01.2017-31.12.2017.
Відповідно до п. 81.1. ст. 81 ПК України, зокрема, визначено, що у наказі про проведення перевірки зазначається період діяльності, який буде перевірятися.
Крім того, у повідомленні про анулювання боргу вих. № 11-9435-135684 від 22.12.2017 ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», наданим на адвокатський запит, зазначено, що на підставі кредитного договору № 11308756000 від 03.03.2008 року станом на 07.09.2017 за ОСОБА_1 обліковується кредитна заборгованість у сумі 46128,07 доларів США, що за курсом НБУ станом на складає 1 198 509,34 грн, з яких:
- заборгованість по основній сумі кредиту 38 591,71 долари США, що за курсом долара станом на 07.09.2017 року складає 1002698,03 гривень.
- заборгованість по процентам 7 536,36 доларів США, що за курсом долара станом на 07.09.2017 складає 195 811,31 гривень. З даного приводу в Акті перевірки (арк. 4) зазначено: згідно п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст.165 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються: суми процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, тобто у 2017 році 800 грн. Проте, відомості в Акті щодо прощеної суми процентів 800 грн. кардинально відрізняються від дійсно прощеної (анульованої) суми процентів 195 811,31 гривень. В контексті викладеного, варто зазначити, що ані податковий орган, ані ТОВ «КЕЙ-КОЛЛЕКТ» так і не надав у відповідь на адвокатські запити копії:
- Листа ГУ ДФС в Одеській області до ТОВ «КЕЙ КОЛЕКТ» від 02.10.2018 № 14093/10/15-32-50-07-12.
- Листа № 07/11-18/9 від 07.11.2018 ТОВ «КЕЙ КОЛЕКТ» (вх. № 17956/10/15-32).
Ознайомившись з отриманими матеріалами, суддя приходить до висновку, що позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.
Зазначений спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудний Одеському окружному адміністративному суду.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені ст. 170 КАС України - відсутні.
Частиною 3 статті 257 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З урахуванням положень ч.3 ст.257 КАС України дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно визначених ч.2 ст.257 КАС України критеріїв, які суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, суддя дійшов висновку, що дана справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними ст.262 КАС України.
Разом з позовною заявою до суду представником позивача було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду мотивуючи тим, що податкові повідомлення-рішення та документи нею не отримувались, надані поштові відправлення та конверти про їх повернення вказують на те, що поштові відправлення повертались за закінченням встановленого строку зберігання. Разом з тим, інформація на копії конверту з поштовим відправленням 6510405242494 є частково нерозбірливою, зокрема, неможливо встановити зміст Довідки про причини повернення (досилання). 26.02.2025 ГУ ДПС в Одеській області було надано відповідь на адвокатський запит за № 8218/6/15-32-24-05-06 до якої долучено копії відомостей з ЦБД ДРФО за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 та повідомлення-запрошення № 9133/C/15-32-50-07-12 від 20.10.2018. Інші документи у відповідь на адвокатський запит не були надані у зв'язку з тим, що податковий орган вважав запитувану інформацією конфіденційною, таємною та службовою.
Надаючи правову оцінку та вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд враховує наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Предметом цього спору у вказаній справі є оскарження податкових повідомлень-рішень №0027191305 Форми «Р» від 06.08.2019; №0027211305 Форми «Р» від 06.08.2019; та №0027201305 Форми «ПС» від 06.08.2019.
Суд враховує висновок Верховного Суду у справі 160/11673/20 щодо питання застосування пп.56.18 ст.ст.56 і 102.1 ст.102 ПК України з приводу того, що строк звернення до суду з цим позовом визначається ст.122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно п.42.2. ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Однак, матеріали справи не містять беззаперечних доказів, а саме повідомлень про вручення або розписок про вручення особисто, отримання позивачем вказаних спірних податкових повідомлень-рішень.
У клопотанні про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення нею не отримувалися, а дізналась лише з відповіді на адвокатський запит від 06.02.2025 №4431/6/15-32-13-05-06.
Процедура адміністративного оскарження вказаних рішень позивачем не використовувалась.
Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 дійшов висновку, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що про наявність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач дізнався лише після отримання відповіді на адвокатський запит 06.02.2025, з вказаним позовом позивач звернулась до суду 11.03.2025, а матеріали справи не містять доказів отримання позивачем вказаних спірних податкових повідомлень-рішень, суд приходить до висновку, що строк встановлений частиною другою статті 122 КАС України позивачем не пропущено, а тому у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 257, 262 КАС України, суддя
У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 .
Відкрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст.262 КАС України).
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно зі ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
З урахуванням викладеного, у разі своєчасного виконання сторонами своїх прав та обов'язків щодо подання та направлення до суду у встановлених КАС України випадках заяв по суті справи (відзив на позовну заяву (відзив) з доказами по справі не шляхом здачі вказаних заяв до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв'язку, необхідно про надіслання відповідних заяв засобами поштового зв'язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.
У разі неотримання судом відповідних заяв та доказів з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку, суд буде вирішувати питання про подальший розгляд справи у встановлені судом в ухвалі суду строки.
Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Копію ухвали направити сторонам у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.
Справа розглядатиметься суддею одноособово.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА