Справа № 420/5260/25
14 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аракелян М.М., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
19 лютого 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі «Електронний суд» 18.02.2025 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, у якій представник позивача просить суд:
розглянути адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до суду;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2024 року пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити з 01.03.2024 року ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року, виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду №580/6781/21 від 05.10.2021 року, з урахуванням 80% грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 24.02.2025 року позовну заяву залишено без руху з підстав необхідності подання суду подання суду заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду з позовом із зазначенням причин поважності його пропуску стосовно періоду з 01.03.2024 року по 17.08.2024 року включно та підтверджуючих доказів.
26.02.2025 року представник позивача подала суду заяву, в якій просить суд вважати поважною причину пропуску процесуального строку на подання позову та поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви представник позивача посилається на висновки, зазначені Другим апеляційним судом у постанові від 11.10.2023 року у справі №520/18690/23 та Верховним Судом у постанові від 04.03.2021 року у справі №480/1704/19 та зазначає, що вирішуючи питання строку звернення до суду з адміністративним позовом у даній справі, необхідно застосування вказаного вище правового підходу про поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим адміністративним позовом та необхідності у його поновленні.
При цьому представник позивача викладає фактично незгоду із позицією суду щодо порядку обчислення строку, покликається на те, що до отримання відповіді на запит позивач не міг дізнатися про припинення (ненарахування) йому доплати щомісячно 2000грн., а позиція суду суперечить засаді верховенства права. Позивача не було поінформовано про складові пенсійної виплати відповідачем.
Розглянувши заяву представника позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з цим, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі “Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу “належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.
Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об'єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.
Зазначена позиція суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Така позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 травня 2019 року у справі № 826/26174/15, від 21 грудня 2019 року у справі №826/12776/15 та від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, відповідно до ч.2 якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка має об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Верховний Суд у постанові від 02.03.2021р. у справі № 758/7700/17 зазначив, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, з моменту отримання грошових виплат, при отриманні від органу Пенсійного фонду України повідомлення про призначення пенсії, відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 р. у справі №340/1019/19).
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021р. у справі №240/12017/19 наголосила на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк протягом часу з 01.03.2024 року до 18.02.2025 року, а також поцікавитись розміром своєї пенсії та її складовими; у заяві від 18.10.2024 року, на яку отримано оскаржувану відповідь, позивач вже просив нарахувати та виплачувати йому з 01.07.2021 року доплату до пенсії 200грн. за Постановою №713 та з 01.03.2023 року, тобто вже знав про зміст та обсяг його прав, що були порушені відповідачем.
Позивач у своїй заяві про поновлення строку наводить тези, які, на його думку, вказують на помилковість позиції суду щодо початку перебігу строку в ухвалі від 24.02.2025 року, тобто фактично викладає заперечення на цю ухвалу. При цьому діє непослідовно, оскільки все одно просить поновити йому строк.
Посилання представника позивача на висновки, наведені Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 11.10.2023 року у справі №520/18690/23 підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду слугувати не спроможні, оскільки відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, таких висновків саме у побідних правовідносинах заявником не наведено.
Така оцінка судом фактичних обставин справи та доказів не може свідчити про надмірний формалізм у підходах до вирішення питання поновлення строку, навпаки, на думку суду, сприяє юридичній визначеності у спірних правовідносинах та стимулює учасників процесу до добросовісного ставлення до реалізації своїх процесуальних прав.
Як зазначає відповідач у листі від 26.11.2024 року після перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду у справі №580/6781/21 доплата до пенсії ОСОБА_1 за Постановою №713 відсутня.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії за період з 01.03.2024 року по 17.08.2024 року включно заявлені після спливу шестимісячного строку, оскільки про порушення свого права позивач мав дізнатися після перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №580/6781/21, дата якого позивачем не вказується.
Позов у даній справі поданий 18.02.2025 року, тобто позовні вимоги за період з 18.08.2024 року по 18.02.2025 року заявлені у межах строку, передбаченого приписами ч.2 ст.122 КАС України.
Суд залишається на своїй позиції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом та відхиляє аргументи позивача в цій частині з урахуванням викладеного вище, при цьому бере до уваги, що у поданій заяві про поновлення строку не наведено підстав, які б могли бути визнані поважними щодо причин пропуску строку, що мали об'єктивний та непереборний характер.
Суд відхиляє посилання на те, що позивачем вживалися заходи для отримання інформації про складові пенсійної виплати та причини припинення виплати щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн., встановленої відповідно до постанови КМ України № 713 від 14.07.2021р., оскільки як вбачається із заяви позивача від 18.10.2024 року, у цій заяві він просив нарахувати та виплачувати йому з 01.07.2021 року доплату до пенсії 2000грн. за Постановою №713; заяв, спрямованих на встановлення складових пенсійних виплат суду не надано, протилежне у заяві не обґрунтовано та не доведено.
ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 01.03.2024 року по 17.02.2025 року включно виплати доплати до пенсії 2000грн. за Постановою №713, поважних причин не наводить, тому його заява про поновлення строку задоволенню не підлягає.
Підстави, наведені у заяві, суд оцінює як загальні, не пов'язані з конкретними обставинами, що стосуються саме позивача та свідчать про непереборний характер таких обставин в контексті можливості подати позовну заяву у встановлений законом строк, та про поважність причин пропуску строку, при цьому позицію позивача суд оцінює як суперечливу.
Виходячи із встановлених обставин та враховуючи вищенаведені правові позиції, суд вважає, що належних та допустимих доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали звернення і не залежали б від волі позивача, із змісту заяви про поновлення пропущеного процесуального строку, поданої позивачем на виконання ухвали суду від 24.02.2025 року, не вбачається, позивачем не зазначено, а судом не встановлено.
Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративну позовну заяву слід повернути позивачу відповідно до приписів ч. 2 ст. 123 КАС України в частині вимог, що стосуються періоду з 01.03.2024 року по 18.02.2025 року доплати до пенсії 2000грн. за Постановою №713.
В решті вимог позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі (ст.262 КАС України) в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.
Також суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що після перерахунку пенсії позивача на підставі рішення суду у справі №580/6781/21 відповідач припинив йому виплату доплати до пенсії 2000грн. за постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з чим позивач не погоджується.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.11.2024 року відкрито провадження у зразковій справі №400/6254/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
У цій ухвалі зазначено, що ознаками типової справи, в якій може бути ухвалено рішення цієї зразкової справи, є такі:
а) позивачі є пенсіонерами, яким призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
б) позовні вимоги заявлені до територіального органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебувають позивачі;
в) спірні відносини стосуються правомірності дій пенсійного органу щодо припинення, після перерахунку на виконання рішення суду пенсії позивачів, виплати щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та індексації згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
г) позивачі заявили тотожні позовні вимоги:
визнати протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та зобов'язати виплатити щомісячну доплату до пенсії, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
виплатити індексацію згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;
зобов'язати ГУ ПФУ продовжити нарахування й виплату спірної доплати (2000,00 грн) та індексації після перерахунку пенсії.
Порівняльний аналіз учасників справи, а також предмету та підстав позову в адміністративних справах №400/6254/24 та №420/5260/25 свідчить, що розглядувана справа відповідає ознакам типової справи, визначеним у зразковій адміністративній справі №400/6254/24, в частині вимог стосовно припинення виплати позивачу доплати 2000грн. за постановою Кабміну України №713 від 14.07.2021 року після перерахунку за рішенням суду.
Рішенням Верховного Суду від 16.12.2024 року у справі №400/6254/24 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123793985).
У рішенні зазначено, що висновки Верховного Суду в цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення до суду осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з позовами до Головного управління Пенсійного фонду щодо:
- відмови відповідача, після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду щодо перерахунку розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, у нарахуванні доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- відмови відповідача, після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду щодо перерахунку розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, перерахувати і виплатити індексацію згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України перерахувати та виплатити щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду перерахувати і виплатити індексацію згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та індексацію згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів (ч.ч.2,3 ст.292,ст.256 КАС України).
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2025 року відкрите апеляційне провадження за апеляційними скаргами на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.12.2024 року у зразковій справі №400/6254/24.
Відповідно до п.9 ч.2 ст.236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі.
Суд констатує, що на даний час відповідність розглядуваної першою інстанцією справи ознакам типової справи, що окреслені в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.11.2024 року у зразковій справі №400/6254/24, нічим не спростовується з огляду на ознаки типової справи, які зазначені в ухвалі Верховного Суду від 07.11.2024 року.
Щодо висновків Верховного Суду у рішенні від 16.12.2024 року у зразковій справі №400/6254/24 стосовно застосування норм права, суд першої інстанції вважає, що такі висновки наразі перевіряються Великою Палатою Верховного Суду в межах відкритого апеляційного провадження у зразковій справі №400/6254/24.
Наразі рішення Верховного Суду у зразковій справі №400/6254/24 чинності не набрало, справу призначено ВП ВС до апеляційного розгляду в письмовому провадженні на 13.03.2025 року.
Згідно із п.п.21, 22 ч.1 ст.4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги; зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
Згідно ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дана справа містить зазначені в ухвалі Верховного Суду від 07.11.2024 по справі №400/6254/24 ознаки типової справи, тому вважає за необхідне зупинити провадження у справі №420/5260/25 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у вищевказаній зразковій справі, що сприятиме, на думку суду, ухваленню кінцевого законного та обґрунтованого рішення з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі.
Керуючись ст.ст. 12, 80, 118, 121-123, 160, 161, 171, 236, 241-243, 248, 257-258, 260-262, 256, 291-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві в частині вимог, що стосуються періоду з 01.03.2024 року по 17.02.2025 року включно невиплати спірної доплати згідно Постанови КМУ №713, визнавши причини пропуску строку звернення до суду з позовом в цій частині неповажними.
Відкрити провадження у справі за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (в іншій частині вимог).
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у строк, визначений для надання відзиву на позовну заяву.
Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , що стосуються предмету та підстав позову, у тому числі щодо дат перерахунку пенсії за рішенням суду.
Витребувані докази надати до суду у строк, встановлений для подання відзиву на позовну заяву.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву - п'ять днів з дня отримання відзиву.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив - п'ять днів з отримання відповіді на відзив.
Зупинити провадження у справі №420/5260/25 до набрання чинності судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі №400/6254/24.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/gromadyanam/cases/.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Справа розглядатиметься суддею одноособово.
Ухвала може бути оскаржена в частині повернення позовної заяви та зупинення провадження у справі в порядку та строки, встановлені ст.ст. 293-295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду, набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала постановлена 14.03.2025 року у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді М.М.Аракелян з 04.03.2025 року по 13.03.2025 року включно.
Суддя М.М.Аракелян