Справа № 420/3935/25
14 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), в якому просить:
- Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 р. до 23.01.2020 р. в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
- Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 23.01.2020 року в загальній сумі 34 705,29 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Ухвалою від 12.02.2025 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
28.02.2025 року представник відповідача подав до суду заяву про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, посилаючись, зокрема, на те, що позивач звільнений з військової служби 23.01.2020 року, а до суду звернувся через 5 років.
Вирішуючи дану заяву, судом з'ясовано, що ухвалою Верховного у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.02.2025 року справу №460/21394/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними - передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.
У даній справі №460/21394/23 ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати з 01 лютого 2020 року по 31 грудня 2020 року основних видів грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого на 01 січня 2020 року;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01 лютого 2020 року по 31 грудня 2020 року перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого на 01 січня 2020 року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року основних видів грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого на 01 січня 2021 року;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого на 01 січня 2021 року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року основних видів грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого на 01 січня 2022 року;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого на 01 січня 2022 року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати з 01 січня 2023 року по 30 березня 2023 року основних видів грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого на 01 січня 2023 року;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01 січня 2023 року по 30 березня 2023 року перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого на 01 січня 2023 року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату, отриманих у 2020-2022 роках, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року із урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року рішення суду першої інстанції скасовано, адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Під час касаційного перегляду справи №460/21394/23 установлено наявність неоднакової практики Верховного Суду з цього питання, зокрема:
1) у постановах від 29 січня 2025 року у справі №500/6880/23 та від 28 серпня 2024 року у справі №580/9690/23 Верховний Суд, до правовідносин щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за 2016-2018 роки застосовано статтю 233 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19 липня 2022 року, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивачів до суду із позовом (жовтень 2023 року);
2) у постановах від 23 січня 2025 року у справі №400/4829/24 [предмет спору - перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця та його складових за період з 01 березня 2022 року по 19 травня 2023 року; дата звернення до суду з позовом - 22 травня 2024 року] та від 20 листопада 2023 року у справі №160/5468/23 [предмет спору - нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2016 року по грудень 2018 року; дата звернення до суду з позовом - 21 березня 2023 року] Верховний Суд констатував, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби.
3) у постанові від 05 грудня 2024 року у справі №560/866/24 [предмет спору - нарахування та виплата індексації заробітної плати за період з 2013 по 2017 роки; дата звернення до суду з позовом - 18 січня 2024 року] Верховний Суд дійшов висновку про те, що нові зміни в законодавстві, які обмежують строк звернення до суду з трудовими спорами до трьох місяців, не поширюються на події, які мали місце до 19 липня 2022 року. Зокрема, для стягнення заробітної плати, яка належала працівнику до цієї дати, залишається можливість звернення без обмежень у часі, згідно з попередньою редакцією закону. Тобто, в указаній постанові Верховний Суд застосовує статтю 233 КЗпП України у редакції, яка була чинною у період, за який позивач просить нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення.
Тому, з урахуванням наявності різних підходів до застосування приписів статті 233 КЗпП України колегія суддів у справі № 460/21394/23, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, вважала за необхідне передати цю справу на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу з метою відступу від висновків Верховного Суду щодо застосування статті 233 КЗпП України у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 29 січня 2025 року у справі №500/6880/23, від 28 серпня 2024 року у справі №580/9690/23, від 23 січня 2025 року у справі №400/4829/24, від 20 листопада 2023 року у справі №160/5468/23.
Суд зазначає, що прийнятим за результатами розгляду справи № 460/21394/23 рішенням буде забезпечено єдність судової практики у питанні застосування приписів статті 233 КЗпП України щодо строку звернення до суду у правовідносинах, подібних тим, що виникли між сторонами у даній справі.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Викладене свідчить про наявність підстав для зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 460/21394/23.
Відповідно заява відповідача про залишення позову без розгляду підлягає вирішенню після поновлення провадження у справі.
Керуючись п.5 ч.2 ст.236, ст.ст. 248, 256, 293 КАС України, суд,
Провадження в адміністративній справі № 420/3935/25 - зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 460/21394/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали.
Суддя В.В. Андрухів