Справа № 420/39787/24
13 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабко О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 , третя особа: Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,
встановив:
Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), третя особа: Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (далі - третя особа), в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України грошові кошти в розмірі 472133,48 грн. - витрати, пов'язані з його утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 25.07.2023 р. між третьою особою та відповідачем укладено контракт "Про проходження військової служби (навчання) курсантами вищого навчального закладу Державної прикордонної служби України", згідно п.1.1. якого позивач добровільно вступила на військову службу (навчання) і взяла зобов'язання проходити військову службу (навчання) у третьої особи протягом строку контракту на умовах і в порядку, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, іншими нормативно-правовими актами щодо порядку проходження військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах та цим контрактом. Пунктом 1.13 контракту передбачалося, що у разі дострокового розірвання контракту через небажання прожовувати навчання, здобувач зобов'язаний відшкодувати Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. Наказом Ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького від 03.12.2024 р. № 1391-ОС з відповідачем розірвано контракт за ч.10 (через небажання продовжувати навчання), ч.11, 13 ст.25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Згідно з проведеним фінансово-економічним відділом розрахунком витрат, пов'язаних із утриманням ОСОБА_1 у третьої особи, на його утримання витрачено 472133,48 грн. 04.12.2024 р. відповідачу вручено вимогу про відшкодування витрат на навчання від 04.12.2024 р. № 10/11371-24-вих із розрахунком суми, яка підлягає відшкодуванню, із пропозицією здійснити відшкодування у добровільному порядку. Однак ОСОБА_1 вказану суму не відшкодував, у зв'язку з чим у позивача виникло право на звернення до суду про стягнення цих витрат.
Ухвалою від 25.12.2024 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Вказану ухвалу 30.12.2024 р. направлено відповідачу рекомендованим листом за місцем реєстрації, яке 14.01.2025 р. повернулося з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Станом на 13.03.2025 р. відповідач відзив на позовну заяву не надала.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що наказом ректора Національної академії Державної прикордонної служби України від 25.07.2023 р. № 737-ОС молодшого лейтенанта ОСОБА_1 занесено в списки курсантів Національної академії, зараховано на всі види забезпечення без атестатів, призначено на посаду курсанта, та вважається такою, що уклав контракт про проходження військової служби (навчання) курсантів вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби строком на час навчання в Національній академії за освітньо-професійною програмою "Безпека державного кордону" зі спеціальності 252 "Безпека державного кордону".
25.07.2023 р. між Національною академією Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та ОСОБА_1 укладено контракт "Про проходження військової служби (навчання) курсантами вищого навчального закладу Державної прикордонної служби України", згідно п.1.1 якого позивач добровільно вступив на військову службу (навчання) і взяла зобов'язання проходити військову службу (навчання) у третьої особи протягом строку контракту на умовах і в порядку, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, іншими нормативно-правовими актами щодо порядку проходження військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах та цим контрактом.
Приписами п.1.13 контракту визначено, що у разі дострокового розірвання контракту через небажання прожовувати навчання, незадовільне складення іспитів або недисциплінованість та у разі відмови під подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу на посадах офіцерського складу здобувач зобов'язаний відшкодувати Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Наказом ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького від 03.12.2024 р. № 1391-ОС з відповідачем розірвано контракт за ч.10 (через небажання продовжувати навчання), ч.11, 13 ст.25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
З матеріалів справи слідує, що 03.12.2024 р. третьою особою складено розрахунок фактичних витрат, пов'язаних з утриманням відповідача за період навчання з 25.07.2023 р. по 04.12.2024 р. розмір фактичних витрат склав 472133,48 грн., серед яких: грошове забезпечення - 387034,50 грн.; речове забезпечення - 0 грн.; продовольче забезпечення - 47012,56 грн.; медичне забезпечення - 791,83 грн.; забезпечення комунальними послугами та енергоносіями - 37294,59 грн.; проїзд до місця проведення канікулярної відпустки та назад - 0 грн.
04.12.2024 р. третьою особою складено вимогу щодо виконання зобов'язань № 10/11371-24-вих з розрахунком витрат, пов'язаних з утриманням в НАДПСУ, із пропозицією здійснити відшкодування у добровільному порядку. Дану вимогу відповідач особисто отримав 04.12.2024 р. та відмовився відшкодовувати кошти в добровільному порядку.
Станом на день звернення позивача до суду із даним позовом, відповідачем у добровільному порядку відшкодування не здійснено.
Оскільки відповідач у добровільному порядку відмовився відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулась до суду з позовною заявою про стягнення суми витрат в судовому порядку.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно ч.2 ст.25 Закону № 2232-XII порядок проведення підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу встановлюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Частиною 10 ст.25 Закону № 2232-XII передбачений обов'язок громадян, яких відраховано з військових навчальних закладів Збройних Сил України через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, відшкодувати витрати, пов'язані з їх утриманням відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Так, визначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "з", "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", "з" пункту 2 та підпункту "в" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Так, відповідно до п.1.13 контракту від 25.07.2023 р. відповідач зобов'язалась у разі дострокового розірвання контракту через небажання прожовувати навчання відшкодувати Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що з ОСОБА_1 за наказом ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького від 03.12.2024 р. № 1391-ОС розірвано контракт за ч.10 (через небажання продовжувати навчання), ч.11, 13 ст.25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.047.2006 р. №964 (далі - Порядок № 964).
Цей Порядок затверджений відповідно до статті 25 Закону № 2232-XII та визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону № 2232-XII , витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (далі - витрати).
Витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ та Службі зовнішньої розвідки (п.2 Порядку № 964).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки.
За приписами пункту 4 Порядку № 964 передбачено, що розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
На виконання пункту 3 Порядку № 964, спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 р. № 419/831/240/605/537/219/534 затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2007 р. за №863/14130), яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання (далі - Порядок розрахунку витрат).
Відповідно до п.2.3 цього Порядку розрахунку витрат у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу вищого навчального закладу. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу вищого навчального закладу.
Згідно розрахунку фактичних витрат на утримання у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького ОСОБА_1 за період з 25.07.2023 р. по 04.12.2024 р. встановлено, що фактичні витрати, пов'язані з утриманням складають 472133,48 грн., зокрема: грошове забезпечення - 387034,50 грн.; речове забезпечення - 0 грн.; продовольче забезпечення - 47012,56 грн.; медичне забезпечення - 791,83 грн.; забезпечення комунальними послугами та енергоносіями - 37294,59 грн.; проїзд до місця проведення канікулярної відпустки та назад - 0 грн.
Відповідно до п.7 Порядку № 964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Судом встановлено, що відповідач 22.11.2023 р. особисто ознайомився із вимогою про добровільне відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі та відмовилась від такого відшкодування, що засвідчила власним підписом на копії вимоги, що міститься в матеріалах справи.
Як видно з матеріалів справи, відповідачем не відшкодовано витрати держави пов'язані з утриманням його в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, заборгованість на суму 472133,48 грн. не сплачено, доказів сплати до суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач, з яким розірвано контракт "Про проходження військової служби (навчання) курсантами вищого навчального закладу Державної прикордонної служби України" від 24.07.2023 р. за ч.10 (через небажання продовжувати навчання), ч.11, 13 ст.25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", зобов'язана відшкодувати фактичні витрати, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі у розмірі 472133,48 грн., які ОСОБА_1 не відшкодовував в добровільному порядку, а тому позовні вимоги Адміністрації Державної прикордонної служби України є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач належними та допустимими доказами довів правомірність своїх вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги Адміністрації Державної прикордонної служби України підлягають задоволенню.
Згідно ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду цієї справи позивач витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, підстави для стягнення судових витрат з відповідача відсутні.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м.Київ, вул.Володимирська, буд.26, код ЄДРПОУ 00034039) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), третя особа: Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (29000, м.Хмельницький, вул.Шевченка, буд.46, код ЄДРПОУ 14321481) про визнання відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м.Київ, вул.Володимирська, буд.26, код ЄДРПОУ 00034039, р/р UA068201720313251002201018593, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172) витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького в сумі 472133 (чотириста сімдесят дві тисячі сто тридцять три) грн. 48 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко