Справа № 420/22967/24
13 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення ,
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до Одеської митниці, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500080/2024/000078/2 від 11.07.2024;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UА500080/2024/000266 від 11.07.2024.
Суд відхиляє клопотання Одеської митниці про розгляд справи у судовому засіданні, оскільки процедура митного оформлення товару відбувається шляхом подання документів в електронному вигляді без присутності декларанта, як і подальші відносини сторін при визначенні митної вартості. Відповідач не наводить жодних аргументів, щодо необхідності їх заслуховування в судовому засіданні. До суду надані письмові заяви сторін по суті справи з детальним обґрунтуванням їх позицій, додані всі необхідні документи.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 01.04.2024 р. між ТОВ “Данн.» як покупцем та компанією Alltag und Geratetechnik GmbH (Швейцарія) як продавцем, укладено договір поставки №AUG-00D/5, щодо поставки товару: крани змішувальні з кольорових металів, душова система зі змішувачем -270 шт., змішувач для ванни -1300 шт., змішувач для кухні -9620 шт., змішувач для душової кабіни -250 шт., змішувач для умивальника - 3050 шт., змішувач для гігієнічного душу - 400шт., торговельна марка ARMATA. Країна виробництва CN. Виробник SHENZHEN SANITARE PLUMBING. Для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація. Від відповідача надійшло повідомлення про витребування додаткових документів на підтвердження складових митної вартості. У відповідь Декларантом надіслано лист разом з яким було надано додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості та викладено аргументи щодо безпідставності зауважень та вимоги надати додаткові документи. Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, які є протиправними, оскільки надали всі необхідні документи для розмитнення товару за ціною вказаною у декларації. Просять задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №24UA500080008251U0 від 11.07.2024 року, позивачем надані документи, зазначені в графі 44 МД. Було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та встановлено, що в них містяться розбіжності, вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у Рішенні про коригування митної вартості товарів. На вимогу митного органу декларант додатково надіслав документи. Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судом встановлені такі обставини по справі.
01.04.2024 р. між ТОВ “Данн.» як покупцем та компанією Alltag und Geratetechnik GmbH (Швейцарія) як продавцем, укладено договір поставки товару № AUG-00D/5. Сторонами було погоджено поставку товару на територію України згідно специфікації №38828 від 03.07.2024 р. до Договору.
З метою митного оформлення, Позивачем (в особі ТОВ «Технологічна експедиція) було подано до Одеської митниці митну декларацію, в якій було визначено для митного оформлення товар № 1 загальною вартістю 26 654,70 дол. США (графа 22).
В графах 31 МД (ІМ 40 АА) №24UA500080008251U0 Позивач визначив товар для митного оформлення, зокрема товар № 1: крани змішувальні з кольорових металів, душова система зі змішувачем -270 шт., змішувач для ванни -1300 шт., змішувач для кухні -9620 шт., змішувач для душової кабіни -250 шт., змішувач для умивальника - 3050 шт., змішувач для гігієнічного душу - 400 шт., Торговельна марка ARMATA. Країна виробництва CN. Виробник SHENZHEN SANITARE PLUMBING.
Митна вартість товару визначена за першим (основному) методом (за ціною інвойсу по договору) (графи 42 і 43).
Разом з митною декларацією Позивачем до митного органу були подані документи (графа 44):
0271 - пакувальний лист (Packing List) №21/07/2024 від 03.07.2024;
0380 - рахунок - фактура (інвойс) (Commercial Invoice) № 21/07/2024 від 03.07.2024;
0705 - коносамент (Bill of Lading) № UTRUST24050312 від 22.04.2024;
0730 - автотранспортна накладна (Road consignment note) № 38828 від 05.07.2024;
0862 - декларація про походження товару (Declaration of origin) - інвойс №21/07/2024 від 03.07.2024;
m4100 - договір поставки № AUG - 00D/5 від 01.04.2024 (m - означає, що договір надавався при першому митному оформленні і не надається кожного разу);
4103 - специфікація № 38828 від 03.07.2024 до договору поставки № AUG - 00D/5 від 01.04.2024.
На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
11.07.2024 р. Відповідачем було винесено картку відмови №UA500080/2024/000266 в митному оформленні (випуску) товарів.
На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, Позивачем були надані прайс б/н від 02.07.2024 року, експертне дослідження № 463/24 від 11.07.2024 року, експортна декларація № 318420240422637920 від 22.04.2024 року і комерційна пропозиція продавця (підтверджується листом № 38828/1 від 11.07.2024 року, додається до позовної заяви).
На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) 24UA500080008251U0 від 11.07.2024 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000078/2 від 11.07.2024 року а саме:
- згідно п.1.4, п.3.1 та 3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі і специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельної марки та виробника, якісних характеристик (матеріал виготовлення) та артикулів,- що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою.
- у пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо його відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару.
У зв'язку з прийнятим рішенням, Позивач 11.07.2024 року подав нову митну декларацію ІМ 40 АА 24UA500080008264U2, в якій зазначено, що митна вартість товарів № 1 (графа 32) визначена декларантом із застосуванням першого (основного) методу (за ціною інвойсу по договору) (графа 43 до товарів № 1), а митним органом із застосування 6-го (резервного) методу визначення митної вартості (графа 43 до товару № 1), визначена в графі 47 цієї декларації, має різницю між сумами платежів за видами (028): до товару №1 - 263 557, 46 грн.
Таким чином, у митній декларації ІМ 40 АА 24UA500080008264U2 загальна різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю визначеною декларантом, і митною вартістю визначеною митним органом (за видом 028) щодо товару № 1 складає: 263 557, 46 грн.
Позивач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, такими, що порушують його права і законні інтереси.
Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує такі приписи діючого законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: (далі їх перелік).
Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
У цій справі при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсу та інших документів постачальника, враховуючи витрати на перевезення.
Висновки суду щодо прийнятого рішення відповідачем є наступними.
Щодо відсутності інформації щодо торговельної марки та виробника, якісних характеристик (матеріал виготовлення) та артикулів, - що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати товар з заявленою поставкою, позивач зазначив, що ці відомості зазначені у МД № 24UA500080008251U0, а саме Торговельна марка ARMATA. Країна виробництва CN. Виробник SHENZHEN SANITARE PLUMBING TECHNOLOGY CO.,LTD. Відомості про виробника і торгівельну марку задекларованого товару зазначено продавцем у пакувальному листі, який був наданий декларантом до митної декларації (графа 44 МД № 24UA500080008251U0), опис товару зазначено в Специфікації № 38828 від 03.07.2024 до Договору поставки №AUG - 00D/5 від 01.04.2024 та в інших переданих Продавцем до Покупця документах відповідно до графи 44 МД № 24UA500080008251U0.
Зазначені позивачем обставини та посилання на документи судом перевірені і встановлено, що вони є обґрунтованими, оскільки у зазначених документах які є обов'язковими при митному декларуванні наявні відомості про торгівельну марку, виробника товару та модель, що дає підстави для визнання рішення митного органу у цій частині необґрунтованим та неправомірним.
Щодо відсутності у пакувальному листі посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви його відповідності поданим комерційним документам позивач зазначив, що законодавством не встановлено вимог до оформлення пакувального листа (є документом довільної форми), а по-друге, у наданому до митного органу пакінгу міститься посилання на номер договору, а саме - №AUG-00D/5 від 01.04.2024, який було укладено між сторонами та подано митному органу.
Суд погоджується з позицією позивача і зазначає, що пакувальний лист не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до вичерпного переліку визначеного ст. 53 МКУ, а тому якщо і встановлено митним органом певні невідповідності чи в ньому не зазначена повна інформація, то у такому випадку відповідач повинен обґрунтувати як це впливає на митну вартість товару.
Щодо недоліків прайс-листа продавця від 02.07.2024 б/н, в якому відсутня інформація щодо заявлених якісних характеристик (матеріалу виготовлення) та артикулів, торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому - не відповідають умовам поставки CPT Gdansk Польща в наданій копії митної декларації країни відправлення від 22.04.2024 №318420240422637920, позивач зазначив, що митний орган в оскаржуваному рішенні не посилається на жодну норму законодавства України, міжнародного законодавства, які б визначали вимоги до прайс-листів.
Суд вважає таку позицію позивача обґрунтованою, оскільки посилання на прайс-лист виробника товару як на складову та підставу визначення митної вартості товару є безпідставними, так як обов'язкове подання такого документу ч. 2 ст. 53 МК України не передбачено.
Твердження митного органу про відсутність у прайс-листі інформації щодо асортименту, торговельної марки та виробника товару жодним чином не ґрунтується на вимогах закону, оскільки законодавством не встановлено конкретних вимог та переліку відомостей (критеріїв), які повинен містити прайс-лист.
Суд зазначає, що сам по собі прайс-лист не є документом який впливає на визначення митної вартості про що неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах, вказуючи, що чинне законодавство не встановлює будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись контрагентами у довільній формі та на власний розсуд. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів (Постанова від 20.04.2018 у справі №826/10456/16 Постанова від 13.09.2019 у справі № 820/859/17 від 23.03.2020, Постанова у справі №826/15796/16).
Міжнародним законодавством та МК України не встановлено типової форми прайс-листа. Згідно загальноприйнятої практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Прайс-лист - це по суті довідник цін (тарифів) на товари або послуги, який адресований невизначеному колу покупців, є документом довільної форми. Окрім того, посилання як на складову та підставу визначення митної вартості товару на підставі прайс-листа виробника товару є безпідставними, оскільки обов'язкове подання такого документу ч. 2 ст. 53 МК України не передбачене.
Що стосується умов поставки, що зазначені в прайс-листі, то вони є безвідносними до Позивача, на відміну від специфікації, МД №24UA500080008251U0 та інвойсу, які містять умови поставки згідно Інкотермс.
Таких обґрунтувань митним органом не зроблено, а лише констатується факт відсутності посилання у пакувальному листі на інвойс, за наявності самого інвойса, митної декларації країни відправлення та документів щодо інших складових митної вартості.
Крім того, суд зазначає, що встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав до більш детального аналізу комерційних умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред'явлено товари. Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю тотожних товарів згідно з інформаційними ресурсами не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що надані разом з митними деклараціями документи у своїй сукупності є достатніми для перевірки митної вартості визначеної відповідно до ціни контракту.
Наведені у рішеннях митного органу застереження, не є такими, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів за основним методом, оскільки використані декларантом відомості підтверджені документально, визначені кількісно і є достовірні, тобто наявні всі складові митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні. А тому не можуть застосовуватись другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.
За таких обставин вимоги митного органу є такими, що не впливають на визначення митної вартості та не є обґрунтованими.
Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, не навів правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ТОВ “ДАНН.» задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500080/2024/000078/2 від 11.07.2024 року, картку відмови в прийняти митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2024/000266 від 11.07.2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (ЄДРПОУ 44005631) на користь ТОВ “ДАНН.» (ЄДРПОУ40929000, 03110, М. Київ, вул. Солом'янська, 11) судовий збір у сумі 5585,09 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.