Справа № 420/32840/24
14 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення прийняте у формі протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних, затверджене Міністром оборони України, в частині призначення одноразової допомоги батьку, загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов'язання Міністерство оборони України призначити одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 2 Постанови № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року.
Ухвалою суду від 24.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Також, вказаною ухвалою суду від 24.10.2024 витребувано у Міністерства оборони України належним чином засвідчену копію рішення про призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов'язків військової служби ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та документів на підставі яких його прийнято та зупинено провадження по справі до отримання витребуваних доказів.
Ухвалою суду від 27.12.2024 поновлено провадження по справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 о 17:10 год. під час виконання бойового завдання загинув ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вказала, що відповідно до вимог пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, та наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану» були подані документи для виплати одноразової грошової допомоги із загибеллю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та здійсненні виплати грошових коштів, а саме: біологічному батьку - ОСОБА_4 , матері - ОСОБА_5 . Однак, як вказала позивач, біологічний батько - ОСОБА_4 , з 2005 року фактично відмовився (не спілкувався) від свого сина, не брав участі у його житті, не підтримував родинних зав'язків та спілкування з ним. Позивач наголосила, що рідного батька фактично замінив ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який повністю взяв на утримання та забезпечення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв'язку з чим, як вказала позивач, рішення про призначення грошових виплат ОСОБА_4 , у зв'язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_5 о 17:10 год. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, інших виплат виплачених (призначених) протиправне.
14.11.2024 до суду від Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, як вказав відповідач, виходячи з положень постанови КМУ N 168 та Порядку N 45, вбачається, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. При цьому, як вказав відповідач, станом на 05.11.2024 року документи для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», членам сім'ї загиблого ОСОБА_2 до Міністерства оборони України не надходили, та відповідне рішення Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум не приймалось, що підтверджується відповіддю Головного управління соціальної політики МОУ. При цьому, відповідач вказав, що у разі надходження комплекту документів про призначення одноразової грошової допомоги, вони будуть подані на розгляд Комісії для прийняття рішення в порядку черговості. Відповідач, вказавши, що станом 05.11.2024 року, жодного рішення про призначення одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого ОСОБА_2 МОУ не приймалося та жодні права позивача МОУ не порушенні, просить суд відмовити задоволенні позову у повному обсязі.
20.12.2024 до суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшли пояснення по справі, згідно яких третя особа вказала, що на теперішній час до ІНФОРМАЦІЯ_7 не надходили документи ОСОБА_1 для призначення та виплати їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що може свідчити про те, що позивач не зверталась із заявою про виплату одноразово грошової допомоги до ІНФОРМАЦІЯ_8 . За умови ненадходження від ОСОБА_1 документів, у ІНФОРМАЦІЯ_7 не виникало підстав для їх опрацювання, складання висновку (додаток 4 до Порядку №45) та доповіді (додаток 3 до Порядку №45), та їх надіслання до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки). З урахуванням викладеного, наголосивши, що у даний час, через відсутність документів ОСОБА_1 , у Міністерства оборони України відсутні підстави для здійснення розгляду питання призначення їй одноразової грошової допомоги, тому наявна позовна вимога, яка стосується даного питання, на думку третьої особи, є передчасною та також не має підстав для її задоволення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Як зазначила позивач та не спростував відповідач, ОСОБА_2 проходив військову службу та під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_5 загинув.
ОСОБА_1 , яка є матір' ю ОСОБА_2 , зазначивши, що рішення прийняте у формі протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних, затверджене Міністром оборони України, в частині призначення одноразової допомоги батьку, загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є протиправним, звернулась до суду із цим позовом.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено в Україні воєнний стан, який триває по теперішній час.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативна-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
У відповідності до п.2 постанови Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 р. № 168
«Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів визначені Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 25 січня 2023 року № 45
У відповідності до положень п.1.3. Порядку №45 сім'ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Згідно п.1.4. Порядку №45 особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця. У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання ОГД, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на ОГД. Відмова засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат» або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Особам, які мають право на ОГД, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Згідно положень п.1.7 Порядку №45 ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника.
З аналізу вказаних норм вбачається, що ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників.
Під час з'ясування офіційних обставин справи судом не встановлено, що до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки надходили заяви про призначення одноразової грошової допомоги про призначення одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого ОСОБА_2 . Докази іншого до суду надано було.
Поряд з цим, як зазначив відповідач, рішення пов'язані із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в частині призначення одноразової допомоги батьку загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не приймались. Докази іншого надано не було.
З урахуванням викладеного, під час прийняття рішення у справі, судом не встановлено, а позивачем не доведено порушення його прав та інтересів оскаржуваними ним рішеннями.
В свою чергу, згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) є предмет і підстава. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача. Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність доказів порушення прав та інтересів оскаржуваним рішенням, як і доказів існування оскаржуваного (без номеру та дати) рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення прийняте у формі протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних, затверджене Міністром оборони України, в частині призначення одноразової допомоги батьку, загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов'язання Міністерство оборони України призначити одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 2 Постанови № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року.
При цьому, суд не надає правову оцінку поясненням позивача про відсутність підстав на призначення одноразової допомоги батьку загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з огляду на відсутність рішення про призначення батьку загиблого військовослужбовця вказаної допомоги.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.