справа№380/25874/24
12 березня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Львівській області та зобов'язання Державної податкової служби України вчинити дії.
Обставини справи:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Львівській області № 12073814/42230167 від 19.11.2024 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 31 травня 2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
- зобов'язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа,8; ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати податкову накладну №6 від 31 травня 2024 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» (ідентифікаційний код 42230167), датою її подання 31 травня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ позивачем складено податкову накладну №6 від 31.05.2024 року, та направлено для реєстрації в ЄДРПН. Однак реєстрацію спірної податкової накладної зупинено та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Позивач зазначає, що відповідно до п. п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПКУ направив до ДПС України в електронному вигляді повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Проте, рішенням комісії ГУ ДПС у Львівській області - відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вважає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної за своїм характером необґрунтованим як нормативно, так і документально. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 31 грудня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.
Відповідачі у визначений судом строк відзив на позовну заяву не подали, про відкриття провадження у справі повідомлені належним чином, через електронний кабінет 31.12.2024 року.
Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Водночас, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на те, що відповідачем у встановлений судом строк не надано суду відзив на позов та не повідомлено суд про причини за яких такий відзив не може бути подано, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву на позов, як визнання позову у повному обсязі.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд відповідно до ч.4 ст. 77 КАС України не може витребувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
встановив:
ТОВ «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» (ЄДРПОУ 42230167, ІПН 422301613036) є юридичною особою, яку створено 12.06.2018 р. та яка перебуває на податковому обліку у Головному управлінні Державної податкової служби України у Львівській області і є платником податку на додану вартість.
Видами діяльності ТОВ «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» є: Послуги щодо будівництва житлових і нежитлових будівель (основний) - код КВЕД 41.20), інші: код КВЕД 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна, код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, код КВЕД 68.31 Агентства нерухомості.
У 2019 році ТОВ «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» розпочало нове будівництво готельно-офісного центру з вбудованою автостоянкою та даховою котельнею по вул. Панаса Мирного, 24 у м. Львові, у якому виступало Замовником будівництва.
Будівництво здійснювалось на орендованій земельній ділянці, що підтверджується Договором оренди землі від 25.11.2015р. (зареєстрованого за №С-4231) в редакції від 20.07.2020 р. (Додаткова угода до Договору оренди землі зареєстрована за № С-475), витягом з Реєстру речових прав на нерухоме майно №137591290 від 13.09.2018р. (про реєстрацію права користування земельною ділянкою № 4610136800:01:009:0050).
Всі дані про вище зазначену земельну ділянку були відображені ТОВ «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» у формі 20-ОПП.
У квітні 2023 року було завершено будівництво та введено в експлуатацію об'єкт будівництва (Готельно-офісний комплекс «КРИСТАЛ ПЛАЗА»), про що свідчить зареєстрований в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва виданий відповідним державним органом Сертифікат готовності №ЛВ122230413659 від 07.04.2023 р.
Відповідно, ТОВ «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» став власником будівлі (крім проданих приміщень) та усіх інженерних мереж в будівлі, які призначені для надання та споживання комунальних послуг.
Зокрема, на балансі ТОВ «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» перебувають приміщення загального призначення, у т.ч. дахова котельня, прилади і обладнання для надання відповідних послуг з постачання холодної і гарячої води, водовідведення, електропостачання тощо.
Будівля комплексу включає розташовані всередині офісні приміщення, апартаменти, паркомісця, інші нежитлові приміщення.
Приміщення в комплексі належать на праві власності різним фізичним та юридичним особам, які придбали їх на стадії будівництва.
Всі дані про об'єкти нерухомого майна, зареєстровані на ТОВ «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ», були відображені у формі 20-ОПП.
З метою комплексного обслуговування вище зазначеної будівлі, ТОВ «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» укладено з ТОВ «ПНЛ МЕНЕДЖМЕНТ» низку договорів:
Договір №ГОК/1-2024 від 01.01.2024 р. про надання послуг з комплексного обслуговування будівлі готельно-офісного комплексу, де ТОВ «ПНЛ МЕНЕДЖМЕНТ» є Виконавцем (надавачем) послуг з комплексного обслуговування будівлі. (а.с25-29)
Договір оренди приміщень №1-02/24 від 01.02.2024 р., де ТОВ «ПНЛ МЕНЕДЖМЕНТ» виступає орендарем окремих нежитлових приміщень, які необхідні йому для розміщення персоналу комплексу та належного сервісного обслуговування будівлі. (а.с30-43)
Договір про відшкодування комунальних послуг від 01.02.2024 р.
Відповідно до п. 1.4. цього Договору, Виконавцю надано ексклюзивне право збору платежів за спожиті комунальні послуги від усіх власників та користувачів приміщень в Будівлі.
Для цього Виконавець:
- укладає самостійно з усіма власниками та/або користувачами приміщень в Будівлі відповідні індивідуальні договори про відшкодування витрат на утримання будівлі та прибудинкової території, виконання інших додаткових робіт/послуг;
- самостійно веде облік витрат на обслуговування Об'єкту та його окремих приміщень, та розподіляє витрати пропорційно між власниками/користувачами приміщень Об'єкту;
- отримує від Власників та користувачів приміщень комплексу відповідні платежі за сервісне обслуговування, відшкодування комунальних витрат та інші платежі за послуги, пов'язані з обслуговуванням Об'єкту;
- перераховує зібрану суму платежів.
Договір про відшкодування комунальних послуг від 01.02.2024 р. укладено між ТОВ “ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» та ТОВ «ПНЛ МЕНЕДЖМЕНТ» із врахуванням норм, передбачених чинним законодавством України, у тому числі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та норм, які містяться в спеціалізованих нормативних актах на надання комунальних послуг. (а.с44-48)
Зокрема, враховуються такі нормативні акти:
- Правила розподілу та постачання природного газу,
- Правила користування електричною енергією для побутових потреб,
- Правила користування централізованим водопостачанням та водовідведенням.
Відповідно до цих правил, договори постачання комунальних послуг (газ, вода, електроенергія) укладаються виключно з власником Будівлі і мереж, і цей власник не може делегувати це право іншим особам чи орендарям приміщень в Будівлі.
У процесі експлуатації приміщень орендарі користуються комунальними послугами, але при цьому не мають укладених договорів на споживання комунальних послуг та енергоносіїв з їх безпосередніми постачальниками.
Виключно ТОВ «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» має укладені договори на комунальні послуги з наступними постачальниками:
- ТзОВ «Львівобленергозбут» (на підставі публічного договору),
- ПрАТ «Львівобленерго» - постачання та розподіл електроенергії згідно заяви-приєднання від 18.10.2023 р., (а.с54-58)
- ЛМКП «Львівводоканал» - надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення згідно договору №314128 від 16.11.2023 р. (а.с49-53)
Відповідно, 31.05.2024 р. ТОВ «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» зафіксувало показники лічильників за комунальними послугами (електроенергія, водопостачання та водовідведення), які встановлені в споживачів (користувачів) комунальних послуг, та на основі цих показів провело розрахунок спожитих послуг.
Згідно з Договором про відшкодування комунальних послуг від 01.02.2024 р., складений Акт надання послуг №48 про компенсацію витрат за комунальні послуги від 31.05.2024 р. на загальну суму 162 956,49 грн (у т.ч. ПДВ 27 159,42 грн) та виставлений рахунок ТОВ «ПНЛ МЕНЕДЖМЕНТ» для оплати спожитих комунальних послуг.
У зв'язку із здійсненням господарських операцій за правилом першої події, а саме підписанням між ТОВ «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» та ТОВ «ПНЛ МЕНЕДЖМЕНТ» Акту надання послуг №48 від 31.05.2024 р. (який є невід'ємною частиною Договору про відшкодування комунальних послуг від 01.02.2024 р.), ТОВ «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» керуючись нормами п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, пп. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, склало та своєчасно направило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкову накладну №6 від 31.05.2024 р.
В отриманій ТОВ «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9167107278 від 18.06.2024 р., зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація Податкової накладної №6 від 31.05.2024 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 68.20, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Показник "D"=.6317%, "Рпоточ"=0. (а.с 11)
Контролюючим органом (Відповідачем-1) запропоновано надати ТОВ «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Для забезпечення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної №6 від 31 травня 2024 року, ТОВ «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» направило на адресу ГУ ДПС у Львівській області за допомогою засобів електронного зв'язку Повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до якого було долучено копії документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій. (а.с13-15)
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12073814/42230167 від 19.11.2024 р., про відмову в реєстрації Податкової накладної №6 від 31 травня 2024 року у зв'язку із ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. (а.с16-18)
На вимогу контролюючого органу, Позивачем також подавалось Повідомлення про подання додаткових пояснень та копії документів необхідних для розгляду питання щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, зокрема було подано документи, які підтверджують здійснення оплати за Договором про відшкодування комунальних послуг від 01.02.2024 р., укладеного між ТОВ «Парк Новий Львів» та ТОВ «ПНЛ Менеджмент»: « 17.04.2024 року в сумі 290 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 48333,33 грн., що підтверджується банківською випискою від 17.04.2024 р.; - 19.04.2024 року в сумі 46949,88 грн., в т.ч. ПДВ 7824,98 грн., що підтверджується банківською випискою від 19.04.2024 р.; - 14.05.2024 року в сумі 140 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 23333,33 грн., що підтверджується банківською випискою від 14.05.2024 р.; - 05.06.2024 року в сумі 49471,52 грн., в т.ч. ПДВ 8245,25 грн., що підтверджується банківською випискою від 05.06.2024 р.; - 18.07.2024 року в сумі 108 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 18000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 18.07.2024 р.; - 01.08.2024 року в сумі 84500,00 грн., в т.ч. ПДВ 14083,33 грн., що підтверджується банківською випискою від 01.08.2024 р.; - 05.08.2024 року в сумі 225 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 37500,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 05.08.2024 р.; - 12.08.2024 року в сумі 190 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 31666,67 грн., що підтверджується банківською випискою від 12.08.2024 р.; - 04.09.2024 року в сумі 8674,37 грн., в т.ч. ПДВ 1445,73 грн., що підтверджується банківською випискою від 04.09.2024 р.; - 16.09.2024 року в сумі 197 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 32833,33 грн., що підтверджується банківською випискою від 16.09.2024 р.»
Однак, не зважаючи на надані платником податку додаткові пояснення та документи, оскаржуване Рішення залишено без змін.
Не погоджуючись із вище зазначеним Рішенням Відповідача-1, Позивач подав Скаргу (Відповідачу-2) на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з вимогою скасувати рішення та здійснити реєстрацію податкової накладної, до якої повторно додав пояснення та копії вже поданих документів, що підтверджують здійснення господарських операцій. (а.с19)
Рішенням (Відповідача-2) №73637/42230167/2 від 03.12.2024р. за результатами розгляду скарги щодо рішень про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін, підстава відмови: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг)з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, вважає її такою, що не відповідає законодавству України та не ґрунтується на результатах аналізу наданих документів платника податків.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №265).
Так, судом встановлено із квитанції, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №6 від 31.05.2024 року, слугувало те, що податкова накладна відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Водночас, на момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.
Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Відтак, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.
Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податкових накладних/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.
Відтак, квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Судом встановлено, що на виконання вимог, зазначених у пункті 5 цього Порядку, ТОВ «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» направило на розгляд до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Головного управління ДПС у Львівській області повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено.
Суд зазначає що, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної безпосередньо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків. Водночас у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної мав бути вказаний чіткий перелік необхідних документів, чого контролюючий орган не зробив.
Слід звернути увагу, що під час ухвалення рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції платника податків на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатами податкової перевірки, порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Натомість, при реєстрації податкових накладних проводиться лише моніторинг операцій або платника податків за зовнішніми (формальними) критеріями.
Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості операцій, а також враховуючи, що наданих контролюючому органу документів і письмових пояснень було достатньо для ухвалення рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не мав правових підстав для відмови у реєстрації Податкової накладної №6 від 31.05.2024 р.
Податкове зобов'язання у ТОВ «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» виникло за правилом «події, що сталася раніше», а саме за датою складання та підписання Акту надання послуг №48 від 31.05.2024 р., який підтверджує факт надання послуг на суму 162 956,49 грн, у тому числі ПДВ 27 159,42 грн.
Надані документи, які є належними доказами здійснення господарської операції, а також додаткові матеріали, що підтверджують господарські зв'язки між контрагентами, спростовують підстави для відмови у реєстрації податкової накладної. Відтак, Податкова накладна №6 була створена за першою подією та своєчасно подана для реєстрації в ЄРПН. Позивач надав контролюючому органу всі необхідні пояснення та документи, що підтверджують реальність господарської операції.
Проте контролюючий орган не врахував надані пояснення та документи і прийняв оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
З огляду на викладене, судом встановлено факт реальної господарської діяльності позивача, підтверджений наявними первинними документами та фінансовою звітністю. Надані документи повністю підтверджують правомірність реєстрації Податкової накладної №6 від 31 травня 2024 року та спростовують рішення про її зупинення через нібито невідповідність обсягів постачання залишку товарів чи послуг.
В оскаржуваному рішенні №12073814/42230167 від 19.11.2024 року не зазначено чітких критеріїв оцінки ступеня ризиків відповідної господарської операції, а також не конкретизовано підстав, з яких контролюючий орган не визнав надані пояснення та первинні документи.
Таким чином, висновок контролюючого органу є безпідставним та не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки позивач надав усі необхідні документи та пояснення, які повністю спростовують невідповідність обсягів постачання залишку товарів чи послуг. Контролюючий орган визначив лише загальні підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, не вказавши конкретні документи, яких нібито не вистачає, чи порушення, які мали місце.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що надані позивачем письмові пояснення та копії первинних і супутніх документів повністю відображають зміст господарських операцій із контрагентом та є достатніми для реєстрації податкової накладної.
Суд зазначає, що не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах. Зокрема в ухвалах від 05.08.2015 у справах №К/800/40727/14 та №К/800/68410/14 Вищим адміністративним судом України вказано на те, що умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту, а власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.
Окрім того, у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Таким чином, за наведених вище обставин суд дійшов висновку, що рішення №12073814/42230167 від 19.11.2024 року, яким позивачеві відмовлено у реєстрації податкову накладну, є протиправним та підлягає скасуванню.
З приводу позовної вимоги щодо зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати подану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то варто звернути увагу на таке.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.
Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.
Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №6 від 31 травня 2024 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН спірних податкових накладних, ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення податкових накладних немає, відтак є достатні підстави для прийняття рішення про реєстрацію таких.
Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, позовна вимога про зобов'язання Державної податкової службу України зареєструвати податкову накладну №6 від 31 травня 2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в сумі 3028,00 гривень.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги повністю, а порушене право позивача протиправними рішеннями Головного управління ДПС у Львівській області, та ДПС України при розгляді скарги, тому на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 3028,00 гривень, по 1514,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до заявлених вимог.
Також позивач заявив про витрати на правову допомогу, які виникли у зв'язку з укладенням Договору № 2604/2024 від 26 квітня 2024 року з Адвокатським бюро «Тетяни Олексин» та Додатковою угодою № 4 від 5 грудня 2024 року.
Згідно з умовами цього Договору, фіксований розмір гонорару за надану правову допомогу становив 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок), що було сплачено Позивачем у повному обсязі, про що свідчить Платіжна інструкція № 1088 від 23 грудня 2024 року. Акт виконаних робіт № 4 від 16 грудня 2024 року підтверджує надання правової допомоги в обсязі, передбаченому Договором та Додатковою угодою.
Позивач просить стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн, розподіливши цю суму порівну між двома відповідачами: Головним управлінням ДПС у Львівській області та Державною податковою службою України. Таким чином, з кожного відповідача заявлено стягнення 2500,00 грн.
Відповідно до частин дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У даному випадку суд зазначає, що дана справа згідно положень статей 4, 12, 262 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.
Вказаний обсяг виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом, суд вважає завищеним, оскільки дана справа незначної складності з сталою правовою позицією та не потребує значної затрати часу на вказані роботи.
Також, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.
Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “East/WestAllianceLimited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
З огляду на вказані обставини справи, суд вважає, що визначений проміжок часу у підготовці даного позову та вартістю таких послуг у розмірі 5000 грн за наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень з аналогічних спорів не є співрозмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, також враховуючи предмет позову, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 3000,00 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до заявлених вимог.
Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
вирішив :
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкової накладної № 12073814/42230167 від 19.11.2024 року.
3. Зобов'язати ДПС України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393) зареєструвати Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» №6 від 31 травня 2024 року.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» (79052, Україна, м. Львів, вул. Рудненська, 14а; код ЄДРПОУ 42230167) з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 1514,00 грн (Одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок).
5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» (79052, Україна, м. Львів, вул. Рудненська, 14а; код ЄДРПОУ 42230167) з Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 1514,00 грн (Одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок).
6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» (79052, Україна, м. Львів, вул. Рудненська, 14а; код ЄДРПОУ 42230167) з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань 1500 грн. (Одна тисяча п'ятсот гривень, 00 копійок) витрат на правову допомогу.
7. Стягнути на Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК НОВИЙ ЛЬВІВ» (79052, Україна, м. Львів, вул. Рудненська, 14а; код ЄДРПОУ 42230167) з ДПС України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань 1500 грн. (Одна тисяча п'ятсот гривень) витрат на правову допомогу.
8. В решті вимог про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн - відмовити.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 12.03.2025.
Суддя Коморний О.І.