Справа №705/2842/22
2/705/216/25 РІШЕННЯ
14 березня 2025 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Єщенко О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Остропольської О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Яроміч О.В.,
представника відповідача Єременко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником - адвокатом Яроміч Ольгою Володимирівною, до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям приміщення магазину,
Адвокат Яроміч О.В. звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із позовною заявою, в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям приміщення магазину, в якому просила: стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття приміщення магазину в розмірі 767367 грн 97 коп., а також 5000 грн 00 коп. моральної шкоди, разом в сумі 767367 грн 97 коп.; стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані із проведенням експертної оцінки ушкоджених речей в розмірі 4000 грн, 7750 грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких буде підтверджено в ході судового розгляду справи.
У позовній заяві зазначено, що позивач ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 01.01.2018 використовує нежитлове приміщення, яке розташоване на першому поверсі п'ятиповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , для здійснення підприємницької діяльності з продажу жіночого одягу та взуття. 09.10.2018 магазин позивача було затоплено водою, яка лилась з квартири АДРЕСА_2 , розміщеної поверхом вище, в результаті чого весь товар позивача було зіпсовано брудною водою та завдано позивачу матеріальних збитків на загальну суму 762367 грн. По факту затоплення (можливого вчинення злочину відносно свого майна), позивачем було повідомлено працівників поліції, які відразу прибули на місце події. Повідомленням № 10635 від 23.10.2019 позивачу було відмовлено у реєстрації до ЄРДР за відсутності кримінального правопорушення та рекомендовано звернутися до суду. Згідно пояснень ОСОБА_3 , яка працівникам поліції назвала себе особою, яка проживає у квартирі АДРЕСА_2 та дочкою власниці квартири: «09.10.2018 близько 08 год. 00 хв, я дізналася від свого родича ОСОБА_4 , який допомагав з ремонтом про те, що в під'їзді та коридорі текла вода, а зайшовши до квартири виявив, що вода текла із заглушки полотенцесушителя, оскільки обірвало шланг, який на той час там було скріплено». Таким чином, внаслідок неналежного утримання власником квартири АДРЕСА_2 санітарно-технічних приладів (кранів, труб, заглушок, шлангів, що розміщені в квартирі) було нанесено значної шкоди майну позивача. Згідно з Інформаційною довідкою № 304475680 від 07.07.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно власницею квартири АДРЕСА_3 - є відповідач ОСОБА_2 . Згідно звіту № 29/10/1 від 29.10.2018 про проведення оцінки рухомих речей, ушкоджених внаслідок залиття водою приміщення магазину, розмір шкоди, заподіяний залиттям водою майна, становить 560247,97 грн. Крім того, частина речей, ушкоджених залиттям водою, було відновлена у спеціалізованому закладі хімчистці «Оскар». Загальна вартість витрат, які позивач понесла у зв'язку з відновленням її речей, становить 202120 грн, що підтверджується квитанціями з оплати послуг хімчистки.
За таких обставин, враховуючи принцип розумності, виваженості та справедливості, із відповідача слід стягнути на користь позивача моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн, спричинену внаслідок пошкодження майна, у зв'язку з чим позивач понесла певні моральні страждання та була вимушена звернутися за захистом порушених прав до суду через відсутність бажання відшкодовувати завдану майнову шкоду у добровільному порядку.
15.09.2023 відповідачем ОСОБА_2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила, що у позові позивач зазначає, що 09.10.2018 орендоване нею приміщення було затоплене водою, що призвело до пошкодження майна, в зв'язку з чим ставить до неї вимогу, як до відповідача, та просить суд стягнути з неї кошти в загальній сумі 776367,97 грн, при цьому посилається на документи, які вона вважає доказами, що підтверджують вказану обставини: акт огляду від 09.10.2018; звіт від 29.10.2018 про проведення оцінки рухомих речей ушкоджених внаслідок залиття водою приміщення магазину; висновок Уманського відділу поліції від 22.10.2018; доповідну майстра дільниці КП Уманське РЕУ № 3 від 12.02.2019; товарні чеки та договір хімчистки «Оскар». Як вбачається з доповідної, КП Уманське РЕУ № 3, ОСОБА_5 , від 12.02.2019, акт про факт залиття та його причини КП Уманське РЕУ № 3 не складав, тому що ніхто із магазину з таким проханням скласти акт не звертався. Звернула увагу суду на той факт, що КП Уманським РЕУ № 3 в ті дні проводився перший пробний пуск води після літа, про який ніхто мешканців будинку АДРЕСА_1 , не попереджав, а тому на сьогодні не відомо ані винної особи, ані фактичних причин затоплення, про яке зазначає позивачка. Будинок ніхто не обстежував, по квартирного обходу не було, причини залиття не встановлено. Всі звинувачення позивача на її адресу лише тому, що в її квартирі проводився ремонт, а тому інші варіанти до уваги навіть не розглядалися. Вона постійно, раз на 2-3 дні, їздила до квартири з метою спостереження за ремонтом та за купівлею будівельних матеріалів, жодних листів, повідомлень, претензій, тощо вона не отримувала і не повідомлялась про такі в усній формі. Її дочка ОСОБА_3 не являється її представником, про що нею було повідомлено позивача. З цих причин не зрозуміло, яким чином позивач могла понести моральну шкоду через відсутність з її сторони бажання відшкодувати завдану майнову шкоду у добровільному порядку. Вона не визнає заявлені позовні вимоги позивача з таких підстав: акт про залиття майна з зазначенням вини певної особи не складався та причинний зв'язок встановлений не був; її особистої участі при складенні акту не було і її ніхто про це не повідомив; працівники поліції не являються спеціалістами у сфері будівництва і не можуть встановлювати факт, протиправність, вину та причинно-наслідковий зв'язок затоплення приміщення магазину; незрозуміло звідки стало відомо позивачу про неналежний порядок проведення ремонтних робіт опалювальної системи у квартирі АДРЕСА_2 , якщо акт не складався, тобто даний факт є лише припущенням та вигадкою позивача; слова ОСОБА_3 , які зазначені у позові, у поясненні відсутні, тому таке ствердження є неправдивим зі сторони позивача та маніпулятивними, спробою видати бажане за дійсне; суб'єкти оціночної діяльності, до яких звернулась позивачка, повинні були не фіксувати факт залиття чи не залиття, а провести оцінку вартості пошкодженого майна на підставі акту, складеного працівниками КП РЕУ № 3, проте як зазначено в поясненнях майстра дільниці, ніхто з магазину за таким проханням скласти акт не звертався, а тому надані позивачем квитанції про оплату послуг ОСОБА_6 та ОСОБА_7 свідчать лише про те, що вона заплатила грошові кошти особам за роботу, яку вони не мали права і не повинні були проводити, тобто вони являються матеріально зацікавленими особами від позивача; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 являються працівниками магазину і фінансово залежні від позивача, Філіцький являється чоловіком власниці приміщення, а тому відсутність сусідів та будь-яких інших свідків незалежних від позивача, дає сумніви чи дійсно були пошкоджені ті речі та в тій кількості, які були зазначені в акті огляду та пізніше відносно яких проводилася оцінка; позивачем не надано жодних підтверджуючих доказів наявності майна, яке нібито було пошкоджено та їх вартості, а саме - товарні чеки, накладні, інші закупівельні документи щодо товару, який перерахований у звіті; приміщення магазину знаходиться під квартирою АДРЕСА_4 , жодних досліджень щодо протікання води та її поширення не проводилося, інші квартири ніхто не досліджував, а тому відсутній сам причинно-наслідковий зв'язок, який би підтверджував її вину, як власника квартири АДРЕСА_2 ; при складанні звіту № 29/10/1 від 29.10.2018 ОСОБА_9 було допущено ряд порушень та його не може бути взято судом до уваги. Крім того, відповідно до Умов та строків використання Звіту, даний звіт може бути використаний протягом 6 місяців з дати його видачі, тобто 29.10.2018, а тому він не може бути використаний як доказ навіть з точки зору особи, яка його і видала - ОСОБА_9 . На цих підставах просила відмовити у задоволені позову в повному обсязі
Ухвалою від 12.02.2024 задоволено заяву відповідача ОСОБА_2 про рецензування звіту. Доручено Фонду державного майна України провести рецензування Звіту № 29/10/1 від 29.10.2018, складеного незалежним оцінювачем ОСОБА_6 , про проведення оцінки рухомих речей, ушкоджених внаслідок залиття водою приміщення магазину, або надати нормативно обґрунтоване пояснення у разі неможливості проведення такого рецензування. Поставлено перед рецензентом питання про те, чи відповідає Звіт вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та чи є він таким, що може бути використаний.
05.06.2024 за вх. № 14595 з Фонду державного майна України надійшла рецензія на Звіт № 29/10/1 від 29.10.2018 про проведення оцінки рухомих речей, ушкоджених внаслідок залиття водою приміщення магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
13.11.2024 за вх. № 27823 Фондом державного майна України повідомлено суд, що на засіданні Екзаменаційної комісії, яке відбулося 29.08.2024 (протокол № 157), розглядалося питання щодо професійної оціночної діяльності оцінювача ОСОБА_9 під час складання Звіту № 29/10/1 про проведення оцінки рухомих речей, ушкоджених внаслідок залиття водою приміщення магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , прийнято рішення: оцінювачу ОСОБА_9 необхідно позачергово пройти навчання за програмою підвищення кваліфікації; попередити оцінювача ОСОБА_9 про необхідність виконати рішення Екзаменаційної комісії до 01.11.2024. Проінформовано суд, що під час здійснення провадження, Фонд наказом від 07.10.2024 № 2324 анулював сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 20.10.2020 № 926/2020, виданий ФОП ОСОБА_9 .
У судовому засіданні представник позивача Яроміч О.В. просила суд задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі. Факт залиття приміщення магазину, яке орендує позивач, встановлено актом огляду від 09.10.2018. Вважає Звіт № 29/10/1 про проведення оцінки рухомих речей, ушкоджених внаслідок залиття водою приміщення магазину, від 29.10.2018 та квитанцій за оплату послуг хімчистки «Оскар» належними та допустимими доказами. Відповідач відмовляється в добровільному порядку відшкодувати завдані збитки, тому вони мають бути відшкодовані за рішенням суду.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позицію свої представника та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Єременко І.В. у судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. На підтвердження позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди позивач повинна надати належні та допустимі докази, які б підтверджували факт залиття її приміщення з вини відповідача, зокрема комісійний акт, який складено із додержанням Правил, у якому містяться відомості про факт залиття, винну особу, причини залиття, завдані пошкодження та обсяг робіт для їх усунення. Наданий позивачем Акт від 09.10.2018 не містить відомостей про дату аварії, а також висновків про винну особу та обсяги робіт, необхідних для усунення наслідків залиття. В актах відсутні відомості про обстеження квартири відповідача, хоча саме технічну несправність сантехнічного обладнання, встановленого в цій квартирі, позивач вважає причиною залиття. Не вказано в акті і про присутність під час його складання заінтересованих осіб з боку винної та потерпілої сторони, а також відсутні відомості про відмову відповідача від підпису складеного акту. До позову не додані докази того, що відповідач була належним чином повідомлена про дату комісійного обстеження, але відмовилася прийняти у ньому участь або не надала доступу до своєї квартири чи відмовилася підписати складені комісією акти. Таким чином, Акт від 09.10.2018 не може бути належним та допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди. Інших доказів неправомірності дій відповідача щодо залиття належного позивачу приміщення до позову не надані.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що у них з позивачем ОСОБА_1 робочі стосунки. У середині осені 2018 року йому подзвонила ОСОБА_11 та повідомила, що магазин зверху затоплюється, вода тече із стелі. У цьому магазині вона продавала жіночий одяг (плаття, куртки) та взуття. ОСОБА_11 почала викликати ЖЕК. У квартирі, яка на 2-му поверсі, над магазином було повно води, у ванній обрізані труби, на них різьби не було, наче дерев'яними чопами були закриті. Саме перед цим була перевірка опалення, тому дали напір води. У квартирі, точний номер він не може сказати, на другому поверсі ліворуч, була пані ОСОБА_12 , з ними були працівники ЖЕК, чи була поліція він не пам'ятає. Стіни і поли в квартирі були мокрі, уся вода вже стекла в магазин, на стелі води не було. Вода текла саме з квартири відповідача. Власник приміщення ОСОБА_13 точно не подавала позов про відшкодування шкоди. Він не пам'ятає, чи був присутній, коли складався список пошкодженого майна.
Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні показала, що вона є найманим працівником та працює продавцем у магазині. 09.10.2018 близько 08 год. 45 хв. вона відчинила магазин, звідки хлинула вода, був запах прілості, стеля попадала, було видно, що речі намокли. В той час більше нікого присутнього не було. Вона подзвонила ОСОБА_15 , поліції та у ЖЕК. У магазині продавався жіночий одяг та взуття. У квартиру зверху вона не піднімалася, але була присутня при огляді речей та складанні акту огляду. При огляді була особисто ОСОБА_3 , яка не казала, що потрібно повідомляти власника. Вона відмовилася підписувати будь-які документи. Після події вона ще десь 1 рік працювала. Якусь частину речей було продано, вони реалізовувалися за зниженими цінами. Такі ціни виставляла власник магазину.
Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні показала, що вона 09.10.2018 близько 10 год. прийшла до магазину як покупець купити демісезонні речі. Вона знала, що у магазині продається одяг та взуття. Приміщення магазину велике. Коли вона прийшла, то побачила ОСОБА_11 , яка плакала, все було мокре, плитка попадала на підлогу та речі, було багато пару. Вона була не довго та покинула приміщення.
Суд, вислухавши позивача, представника позивача та представника відповідача, пояснення свідків, дослідивши письмові докази, надані позивачем, дійшов висновку про таке.
Судом встановлено, що відповідно до Договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2018 ОСОБА_1 використовує передане їй в оренду підвальне нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 98,8 кв.м.
Відповідно до п. 2.4.1. орендар має право використовувати Об'єкт оренди для розміщення магазину.
Згідно із листом начальника Уманського ВП ГУНП в Черкаській області від 23.10.2018 повідомлено ОСОБА_1 , що її звернення від 09.10.2018 з приводу вчинення неправомірних дій було зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені правопорушення та інші події Уманського ВП ГУНП за № 11157 від 09.10.2018. У результаті проведеної перевірки у реєстрації до єдиного реєстру досудових розслідувань їй відмовлено за відсутності кримінального правопорушення.
Представником позивача до справи додано копію письмового пояснення ОСОБА_3 від 09.10.2018, відібраного о/у СПП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області.
У доповідній майстра тех-дільниці ОСОБА_5 , адресованій директору КП «Уманське РЕУ № 3», від 12.02.2019 зазначено, що 08 або 09 жовтня 2018 року, точно він не пам'ятає приблизно о 08 год. 30 хв. він із слюсарями-сантехніками по тротуарі біля будинку 19/10 по вул. Європейська побачили, що із магазину «Спейс» витікала вода, вони зайшли в магазин і побачили, що вода тече із потолка і слюсар пішов у підвал і закрив засувку на водопостачання. Потім вони почали обстеження і було встановлено, що із кв. АДРЕСА_2 текла вода теплопостачання. Тут приїхали працівники поліції і їх ніхто до кв. АДРЕСА_2 не пускав. В квартирі були робочі, які проводили ремонт. Пізніше при спілкуванні з директором магазину «Спейс» ним було повідомлено, що в кв. АДРЕСА_2 були відрізані батареї опалення, які не встановлені на місце. Акт про причину залиття не складався, тому що ніхто із магазину не звертався до РЕУ з проханням скласти цей акт. При підготовці до опалювального сезону 2018-2019 р. РЕУ проводили технічні роботи мереж теплопостачання, які знаходяться в справному стані. Мешканці кв. АДРЕСА_2 не зверталися до РЕУ № 3 для отримання дозволу для проведення ремонтних робіт та не повідомляли РЕУ про проведення ремонтних робіт системи теплопостачання кв. АДРЕСА_2 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 304475680 від 07.07.2022 квартира АДРЕСА_3 належить на праві власності ОСОБА_2 .
Згідно із Актом огляду від 09.10.2018, доданим представником позивача до позовної заяви, він складений в складі комісії: оцінювача ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , представника магазину «Spase» Нечипорук С.О., Ятло А.В., представника квартири № ОСОБА_17 . При огляді встановлено, що внаслідок залиття водою із-за прориву труб пошкоджені речі: 1) пальто в кількості 128; 2) костюми - 234+54 (літні); 3) плаття - 188 шт.; 4) блузки - ; 5) брюки - 23; 6) спідниці - 40. Акт підписали: оцінювач ОСОБА_9 , оцінювач будівельник ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 . Учасник огляду, представник власника кв. АДРЕСА_2 , від участі в огляді, підпису відмовилася.
Також представником позивача до позову додано Звіт № 29/10/1 про проведення оцінки рухомих речей, ушкоджених внаслідок залиття водою приміщення магазину від 29.10.2018, відповідно до висновку якого дійсний розмір шкоди, заподіяний залиттям водою майна, перелік якого міститься в переліку документів, наданих замовником ОСОБА_1 , становить 560247 грн 97 коп.
Матеріали справи містять копії квитанцій за оплату послуг хімчистки «Оскар» на загальну суму 202120 грн.
Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу, тоді як на позивача покладено тягар доведення факту наявності шкоди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача на підтвердження обставини залиття приміщення магазину 09.10.2018 надала Акт огляду від 09.10.2018.
Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 № 927/11207, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).
В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Відповідно до роз'яснення, наданого Міністерством з питань житлово-комунального господарства України у листі від 29.12.2009 № 12/20-11-1975, вказується, що п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт. Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто, факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов'язковою.
В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної, не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім'я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.
Окрім цього, в актах повинна бути вказана чітка причина залиття, як того вимагає Додаток 4 до п. 2.3.6 зазначених Правил: «чітко зазначити причини». Проста фіксація залиття водою не буде розцінена судом як належний доказ того, що залиття сталося з вини відповідача.
Дослідивши та проаналізувавши доданий представником позивача до позовної заяви акт огляду від 09.10.2018, суд доходить висновку, що він не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, оскільки він складений без участі представників організації (підприємства), яка є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, без представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, без представника будинкового комітету. У акті відсутні висновки комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Крім того, у вказаному акті не зафіксовано будь-які дані про осіб, присутніх при складанні акта.
У наданому акті відсутні відомості про те, що власник квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 ознайомлена зі складеним актом або відмовилася від ознайомлення.
Суд вважає слушними доводи відповідача у відзиві на позовну заяву та представника відповідача у судовому засіданні про те, що станом на час складення акту огляду ОСОБА_3 , яка зазначена в акті як представник квартири АДРЕСА_2 , не являлася представником відповідача, не проживала в квартирі АДРЕСА_3 . Доказів на спростування зазначеного позивачем чи її представником до справи не додано.
Надаючи оцінку долученим позивачем доказам на підтвердження обставин залиття приміщення магазину, суд зазначає, що під час складання акту огляду особи, які зазначені як члени комісії, до квартири відповідача не заходили, обстеження не проводили, що підтверджується як доданими документами, так і показами свідків. При цьому суд звертає увагу, що в складі комісії зазначені п'ять осіб, а підписаний він шістьма, також вказано, що представник кв. АДРЕСА_2 від підпису відмовилася.
Доводи представника позивача про те, що обстеження приміщення магазину відбувалось 09.10.2018 у присутності представника власника квартири АДРЕСА_2 спростовуються матеріалами справи. Доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано, відповідних відомостей наданий акт не містить.
Також суд звертає увагу на те, що позивачем не спростовано доводи відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву, про те, що над приміщенням магазину знаходиться квартира АДРЕСА_4 не АДРЕСА_2 . В акті огляду від 09.10.2018 взагалі не відображено на підставі яких даних комісія дійшла висновку про те, що залиття приміщення магазину, який орендує позивач, відбулось з квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 .
Також в акті огляду від 09.10.2018 зазначено, що причиною залиття є прорив труб. При цьому не зазначено, яких труб, де вони знаходяться, внаслідок чого відбувся прорив таких труб. Крім того, акт не містить повного зазначення обсягу пошкоджених речей та їх орієнтованої вартості.
Враховуючи вказані обставини, зважаючи на те, що акт огляду від 09.10.2018 складався в тому числі не уповноваженими на це особами, за відсутності відповідача, обстеження її квартири не здійснювалось комісією, він не містить визначення причин залиття (уповноважених осіб на встановлення таких причин не було включено до акту та не запрошено для огляду та його складання), суд вважає не обґрунтованим та таким, що не відповідає Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, акт огляду від 09.10.2018.
Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 2-1974/11, відповідно до якої акт, який не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди. Верховний Суд станом на час розгляду справи не відступив від даної правової позиції.
Отже, враховуючи, що акт огляду від 09.10.2018 не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, та висновок комісії (до якої не включено всіх учасників, які повинні були б бути під час складення акту) щодо винності саме власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 зроблено без огляду квартири відповідача, та є необґрунтованими в частині визначення причин аварії, вказаний акт, згідно з ч. 1 ст. 78, ст. 79, ст. 80 ЦПК України, не може бути прийнятий судом до уваги як допустимий, достовірний доказ, оскільки оформлений з порушенням зазначених вимог та не містить даних, які б надали можливість встановити дійсні обставини, та у своїй сукупності не надає змоги дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Предметом доказування у цій справі є факт залиття, наявність та розмір заподіяної шкоди, винність дій відповідача, причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та діями відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що акт огляду не містить належних і допустимих доказів неправомірних дій відповідача щодо залиття квартири позивача.
Також суд при розгляді справи відхиляє Звіт № 29/10/1 про проведення оцінки рухомих речей, ушкоджених внаслідок залиття водою приміщення магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на виконання ухвали від 12.02.2024 до суду від заступника директора Департаменту оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності К.Малишевої за вх. № 14595 від 05.06.2024 надійшла рецензія на Звіт, у якій зазначено таке. Виконавці звіту про оцінку майна (суб'єкт оціночної діяльності та оцінювач) на дату складання Звіту про оцінку мали відповідні документи, які дають змогу проводити оцінку за обраним напрямом. У звіті про оцінку оцінювачем не зазначений вид вартості, обраний для розрахунку. Зібраних вхідних даних не достатньо для здійснення оцінки, та наявні матеріали, які містяться в додатках до Звіту про оцінку мають бути підписані та/або затверджені відповідальними особами. Під час проведення оцінки, результати якої викладено у Звіті про оцінку, методичні підходи, методи та оціночні процедури застосовано з порушенням вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2023 № 1440. Звіт кваліфікується за ознакою абзацу п'ятого пункту 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаним. Звіт в 1 томі на 30 арк., прошитий, пронумерований, прошнурований, скріплений підписом та печаткою оцінювача - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа експертом ОСОБА_9 , підпис керівника суб'єкта оціночної діяльності у Звіті про оцінку відсутній. Рецензент не робить власного висновку про вартість об'єкта оцінки відповідно до вимог п. 64 Національного стандарту № 1.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що доводи щодо заподіяння саме відповідачем шкоди, протиправність її поведінки, а також розмір матеріального збитку не доведено належними та допустимими доказами, а тому суд не має підстав вважати позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди доведеними, у зв'язку із чим в задоволенні позову у цій частині слід відмовити.
Крім того, згідно з правовою позицією, викладеною у постанові КЦС ВС від 18.03.2020 у справі № 460/2545/17, якщо право, за захистом якого звернувся позивач, не порушено, то і підстав для відшкодування моральної шкоди (похідна вимога) немає.
Таким чином, оскільки суд не встановив підстав для задоволення позовних вимог про стягнення майнової шкоди, завданої залиттям приміщення магазину, підстави для задоволення похідної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди відсутні.
При цьому суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Суд зазначає, що усі інші аргументи сторін вивчені та досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують та по суті на них не впливають.
За правилами ст. 141 ЦПК України в разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 76-81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 274 ЦПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 ; АДРЕСА_6 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя О.І.Єщенко