12 березня 2025 року м. Ужгород № 260/1889/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Калинич Я.М.
при секретарі судового засідання - Деяк О.М.
за участі:
позивач - не з'явився,
представник відповідача - не з'явився,
представник третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника третьої особи про розподіл судових витрат та ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Нерон і партнери» про признання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі - відповідач, КДКА Закарпатської області), якою просить визнати протиправним та скасувати Рішення від 27.02.2024 року Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (про притягнення адвоката ОСОБА_1 свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ 000224 від 18.06.2018р. згідно з рішенням Ради адвокатів міста Києва від 04.06.2018р. №1319 до дисциплінарної відповідальності. Застосувати до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з єдиного державного реєстру адвокатів України).
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Представником третьої особи 05 березня 2025 року до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій представник ОСОБА_2 просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути на користь третьої особи з позивача судові витрати на правничу допомогу у сумі 40000,00 грн.
Судом було призначено розгляд такої заяви у судовому засіданні на 12 березня 2025 року об 11:00 год.
10 березня 2025 року до суду від позивача надійшли заперечення на заяву третьої особи та просить відмовити у задоволенні такої.
Сторони явку своїх представників в судове засідання по розгляду заяви представника третьої особи про ухвалення додаткового рішення не забезпечили.
В матеріалах справи міститься заява представника відповідача про розгляд заяви без його участі (вх.№8173/25, 11.03.2025р.).
У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
На виконання вимог ч.13 ст.10 та ч.1 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.4 ст.229 КАС України).
Вирішуючи подану заяву суд враховує таке.
Відповідно до ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з положеннями ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).
Відповідно до ч.3 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч.11 ст.139 КАС України, судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Суд відмічає, що під час розгляду справи представник третьої особи, користуючись правом, передбаченим ч.7 ст.139 КАС України, подав заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
З урахуванням наведеного заява представника третьої особи підлягає розгляду.
Представник третьої особи у своїй заяві зазначає, що за результатами розгляду справи ним понесено витрати на правничу допомогу у сумі 40000,00 грн, що підтверджується договором про надання правової (правничої) допомоги від 17.07.2024 року №47-24, актом наданих послуг №2 від 28.02.2025 року та додатковою угодою №3 від 10.01.2025 року до договору №47-24 від 17.07.2024 року. Просить суд стягнути понесені витрати на правничу допомогу із позивача.
Надаючи оцінку обґрунтованості даної заяви, суд зазначає наступне.
Згідно з абзацом 1 частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частинами другою, третьою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, правила розподілу судових витрат відрізняються залежно від суб'єктного складу осіб, які беруть участь у справі. Водночас положеннями статті 139 КАС України не передбачено стягнення в порядку розподілу судових витрат сплаченого суб'єктом владних повноважень судового збору у справі.
Порядок відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, врегульовано частиною одинадцятою статті 139 КАС України, згідно якої судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Зміст цієї норми дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на боці якої виступала ця третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Подібна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі №480/6187/20, від 19 жовтня 2021 року у справі №520/13581/2020, від 28 вересня 2023 року у справі №640/17408/19 та від 29 грудня 2023 року у справі №200/14456/21.
Відтак, суд враховує, що у цій справі ТОВ «Нерон і Партнери» як третя особа заперечувала проти позову та підтримувала позицію відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Отже, судові витрати, понесені ТОВ «Нерон і Партнери» як третьою особою, відшкодовуються у тому ж порядку, у якому відшкодовувались би судові витрати відповідача, тобто у порядку частини другої статті 139 КАС України.
Положення частини другої статті 139 КАС України передбачають відшкодування відповідачу - суб'єкту владних повноважень документально підтверджених витрат, пов'язаних лише із залученням свідків та проведенням судових експертиз, та не встановлюють стягнення в порядку розподілу судових витрат на сплату судового збору, сплачених суб'єктом владних повноважень.
З огляду на викладене, судові витрати, понесені у зв'язку із розглядом справи не розподіляються.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заява представника третьої особи про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 139, 241-247, 250-252, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника третьої особи про ухвалення додаткового судового рішення у справі №260/1889/24 - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення по адміністративній справі №260/1889/24, яким у задоволенні заяви представника третьої особи про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нерон і партнери» витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст Додаткового рішення виготовлений та підписаний 14 березня 2025 року.
Суддя Я. М. Калинич