про залишення позовної заяви без руху
13 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/6128/25
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняк М.Ф., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Військового інституту Київського національного університету ім. Т. Шевченка щодо обчислення та виплати йому з 04.08.2022 по 18.09.2024 та належних у вказаних період виплат без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024;
- зобов'язати Військовий інститут Київського національного університету ім. Т. Шевченка здійснити з 04.08.2022 по 18.09.2024 перерахунок належного йому грошового забезпечення (основних та додаткових його складових), грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 і провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Військовий інститут Київського національного університету ім. Т. Шевченка нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» - за період з 04.08.2022 по день фактичної виплати перерахованого грошового забезпечення.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона цим вимогам не відповідає з таких підстав.
Так, згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У свою чергу, частина 5 статті 122 КАС України передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Водночас положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належних їм коштів у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.07.2024 (справа № 990/156/23) зробила висновок про те, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні над частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Частиною другою статті 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (в редакції до 18.07.2022 включно).
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Тобто, Законом № 2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення заробітної плати, зокрема, починаючи з 19.07.2022 у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.
Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2352-IX не передбачають особливої дії норм права для зміненої ним статті 233 КЗпП України, не містять жодних застережень щодо застосування цього закону, а тому він застосовується за загальними правилами дії у часі, у просторі та на коло осіб.
Таким чином, після 19.07.2022 строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач не погоджується з діями (бездіяльністю) Відповідача щодо невиплати грошового забезпечення в повному розмірі при звільненні зі служби.
Разом з тим, зі списків особового складу Позивач виключений з 18.09.2024 року, а до суду за захистом своїх прав Позивач звернувся лише 05.03.2025 (згідно відтиску штампу Житомирського окружного адміністративного суду на позовній заяві), тобто з пропуском строку, передбаченого ст. 233 КЗпП України.
Всупереч вимогам ч.6 ст.161 КАС України до позову не додано заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску, які перешкоджали Позивачу з 18.09.2024 року своєчасно звернутися до суду з даним позовом.
Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням Позивачу строку для усунення її недоліку шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважних підстав для такого поновлення та наданням відповідних підтверджуючих доказів.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя М.Ф. Нагірняк