13 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/9081/24
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про визнання рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 КАС України під час виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати з 06.02.2024 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 06.02.2024 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.
На виконання вказаного рішення суду Житомирським окружним адміністративним судом було видано позивачу виконавчі листи.
Від представника позивача до суду надійшла заява про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, які полягають у невиконанні вищевказаного судового рішення, в порядку статей 382, 383 КАС України. На обґрунтування заяви вказує, що з січня 2025 року встановлене вказаним вище рішенням суду підвищення до пенсії позивачці не виплачується, тому є всі підстави вважати, що суб'єктом владних повноважень -відповідачем рішення суду не виконується у повному обсязі. Також просив винести окрему ухвалу, якою зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 виплату підвищення як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року N2 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 6056 грн, починаючи з 06.02.2024.
Враховуючи приписи частини 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зважаючи на непорушення позивачем питання про розгляд заяви у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, розгляд заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення здійснюється судом в порядку письмового провадження.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало до суду письмові заперечення на заяву, в яких просило у задоволенні останньої відмовити.
Дослідивши доводи заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає таке.
Так, відповідно до частин 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами 1 та 2 статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Керуючись приписами ч. 9 ст.205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву по суті без участі представників сторін в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
Дослідивши доводи заяви про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області при виконанні судового рішення, суд зазначає таке.
За приписами ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З системного аналізу зазначеної норми права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Таким чином, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Фактичні обставини цієї адміністративної справи вказують на те, що станом на 29.11.2024 спір між позивачем та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області був вирішений шляхом постановлення рішення про зобов'язання відповідача з 06.02.2024 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеномустаттею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.
Зміст поданої ОСОБА_1 заяви фактично зводиться до незгоди заявника з діями Пенсійного Фонду України щодо повного припинення виплати підвищення до пенсії, як непрацюючій особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, що обумовлене застосуванням приписів Закону України "Про Державний бюджент на 2025 рік".
Таким чином, незгода заявника стосується нового правозастосування, здійсненого Пенсійним фондом України.
Верховний Суд у постанові від 23.05.2018 у справі № 820/680/16 виклав правову позицію, згідно з якою рішення суду набирає чинності і діє до фактичної зміни обставин чи зміни правового регулювання питання його виконання.
З огляду на викладене, суд вважає, що в даному випадку має місце зміна правового регулювання питання виплати підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, однак, питання правомірності такого правозастосування не може бути вирішене в порядку судового контролю і свідчить про виникнення нових спірних правовідносин.
Відтак, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо непроведення нарахування та виплати заявнику, починаючи з 01.01.2025 року, підвищення до пенсії згідно з Законом України "Про Державний бюджет на 2025 рік» не підлягає задоволенню в порядку ст. 383 КАС України.
В зв'язку з цим є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню й решта вимог заяви, які є похідними від даної вимоги.
Керуючись статтями 243, 248, 249, 383 КАС України,
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 КАС України під час виконання рішення суду в адміністративній справі №240/9081/24 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Г.В. Чернова