13 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/7861/21
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати з 26.10.2020 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 26.10.2020 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
На виконання вказаного рішення суду Житомирським окружним адміністративним судом було видано позивачу виконавчі листи.
Від позивача до суду надійшла заява про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати звіт про виконання вищевказаного судового рішення. На обґрунтування заяви вказує, що з січня 2025 року встановлене вказаним вище рішенням суду підвищення до пенсії їй не виплачується, тому є всі підстави вважати, що суб'єктом владних повноважень-відповідачем рішення суду не виконується у повному обсязі.
Враховуючи приписи частини 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зважаючи на непорушення позивачем питання про розгляд заяви у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, розгляд заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення здійснюється судом в порядку письмового провадження.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало до суду письмові заперечення на заяву, в яких просило у задоволенні останньої відмовити.
Дослідивши доводи заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає таке.
Так, відповідно до частин 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами 1 та 2 статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено у статті 382 КАС України.
За змістом частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що положеннями КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення.
Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи. Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
При цьому, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Втім, позивачем до поданої заяви не було додано актуальної інформації як на підтвердження існування виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у даній справі в порядку Закону України "Про виконавче провадження" як такого, так і доказів вжиття державним виконавцем всіх передбачених чинним законодавством заходів для належного та повного виконання цього судового рішення.
Разом з тим, зміст вищенаведених норм процесуального закону свідчить про те, що, звертаючись до суду з питанням встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести вагомі аргументи в обґрунтування необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази на підтвердження наміру відповідача ухилитись (ухилятись) від виконання.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених згідно із судовим рішенням обов'язків та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Лише наявність достатніх сумнівів у належному виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку - виконання судового рішення, надає право суду встановлювати судовий контроль.
Проте, всупереч наведеному, в поданій заяві про встановлення судового контролю не наведено належних доводів й мотивів на її обґрунтування, як і не подано доказів в підтвердження того, що судове рішення залишається невиконаним відповідачем.
Підсумовуючи наведене вище в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній адміністративній справі.
До того ж, заявлені ОСОБА_1 вимоги про вжиття за наслідками розгляду звіту до відповідача заходів, передбачених статтею 382 КАС України, та накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області адміністративної відповідальності у виді штрафу, у будь-якому випадку на стадії подання заяви про встановлення судового контролю є передчасними.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 382 -1, 383-1 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контрою за виконанням рішення суду в адміністративній справі №240/7861/21 -відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Г.В. Чернова