14 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/6642/24
категорія 111031101
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомленні-рішення,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Житомирській області від 05.06.2023 №0413144-2411-0616-UA18060170000069581, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2022 рік в розмірі 6641,70 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що, на його думку, контролюючим органом безпідставно винесено податкове повідомлення-рішення зі сплати податку на нерухоме майно (конюшня загальною площею 229,6 кв.м., приміщення складу грубих кормів загальною площею 111,0 кв.м.), відмінне від земельної ділянки, оскільки рішенням Овруцької міської ради сьомої сесії VIII скликання від 14 травня 2021 року № 426 «Про податок на майно на території Овруцької міської територіальної громади та встановлення ставок податку на 2022 рік» встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та перелік пільг для фізичних і юридичних осіб, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування починаючи з 01.01.2022 залежно від класифікації будівель та споруд, зокрема для будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства код 1271 Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 ставки податку за 1 кв. метр (відсотків розміру мінімальної заробітної плати) становить 0.
Ухвалою судді позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому, заперечуючи проти позову, зазначив, що контролюючим органом було проведено обчислення податку виходячи із загальної площі об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку, яка затверджена рішенням 7-ї сесії 8 скликання Овруцької міської ради Житомирської області №426 від 14.05.2021 року «Про податок на майно на території Овруцької міської територіальної громади та встановлення ставок податку на 2022 рік», яка становить 0,3% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр площі бази оподаткування (6500,00 грн. х 0,3% = 19,50 грн.) та винесено податкове повідомлення - рішення №0413144-2411-0616-UA18060170000069581 вiд 05.06.2023 на суму 6641,70 грн. за податковий (звітний) період 2022 рік. Сформоване податкове повідомлення - рішення №0413144-2411-0616-UA18060170000069581 вiд 05.06.2023 було направлено на податкову адресу платника та отримано ним особисто 21.10.2023. Щодо проведення звірки по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платник до ГУ ДПС у Житомирській області не звертався. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно та просить відмовити у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю та безпідставністю.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Як свідчать матеріали справи, позивачу на праві приватної власності належать об'єкти нежитлової нерухомості: нежитлова будівля конюшні загальною площею 229,6 кв. м., приміщення складу грубих кормів загальною площею 111,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Головним управлінням ДПС у Житомирській області на підставі підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сформоване податков повідомлення-рішення від 05.06.2023 №1054414-2410-0610UА1804025000006814 щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2022 рік на суму 6641,70 грн, яке було направлено позивачу засобами поштового зв'язку та отримане ним 21.10.2023.
Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), Закону України від 18 січня 2001 року №2238-III "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років", Законом України від 24 червня 2004 року №1877-IV "Про державну підтримку сільського господарства України", Закону України 23 вересня 2008 року №575-VI "Про сільськогосподарський перепис".
Статтею 266 ПК України регламентовано елементи податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з підпунктами 266.1.1, 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
За приписами підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Так, відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (в редакції, яка діяла до 1 січня 2019 року) не є об'єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII, який набрав чинності 1 січня 2019 року, внесено зміни до ПК України й підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 викладено в такій редакції: не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Тобто, умовою звільнення подібних об'єктів від оподаткування законодавець визначив цільове призначення їх фактичного використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме: у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку.
Встановлена підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України пільга стосується діяльності сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для її ведення, зокрема стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.
Здійснивши аналіз приписів підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України суд зробив висновок, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об'єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (що, власне, випливає із обраного законодавцем класу будівель). Залежно від періоду (до і після 01 січня 2019 року) застосовувалася додаткова умова - безпосереднє використання власником (без здачі в оренду лізинг, позичку).
Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України №507 від 17 серпня 2000 року, клас «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (1271) включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та ін. Цей клас не включає: споруди зоологічних та ботанічних садів.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач на праві власності володіє нежитловими будівлями: будівлею конюшні загальною площею 229,6 кв. м., приміщенням складу грубих кормів загальною площею 111,0 кв.м.
Обґрунтовуючи своє право на застосування пільги, позивач посилається на рішення 7-ї сесії 8 скликання Овруцької міської ради Житомирської області №426 від 14.05.2021 року «Про податок на майно на території Овруцької міської територіальної громади та встановлення ставок податку на 2022 рік» - становить 0.
Суд не погоджується з такими твердженнями позивача і зазначає наступне.
Рішенням Овруцької міської ради сьомої сесії VIII скликання від 14 травня 2021 року № 426 «Про податок на майно на території Овруцької міської територіальної громади та встановлення ставок податку на 2022 рік» встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та перелік пільг для фізичних і юридичних осіб, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування починаючи з 01.01.2022 року залежно від класифікації будівель та споруд, зокрема для будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства код 1271 Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 ставки податку за 1 кв. метр (відсотків розміру мінімальної заробітної плати) становить 0,3%.
Як зазначалося вище, підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до якого не є об'єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Однак, лише сам по собі факт наявності у позивача будівель, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, не може свідчити про ознаку позивача як сільськогосподарського товаровиробника.
Відтак, вирішуючи питання щодо наявності у позивача права на пільгу, передбачену пунктом «ж» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, слід встановити чи наділений позивач статусом сільськогосподарського товаровиробника.
Разом з тим, будь-яких доказів того, що позивач безпосередньо займається сільськогосподарською діяльністю та є сільськогосподарським товаровиробником матеріали справи не містять.
Також матеріали адміністративної справи не містять доказів щодо використання за призначенням нежитлової нерухомості конюшні загальною площею 229,6 кв. м., приміщення складу грубих кормів загальною площею 111,0 кв.м. за адресою: Житомирська обл., Овруцький р., м.Овруч, вулиця Правди, будинок 17, належних на праві власності позивачу.
Відтак, судом не встановлено підстав для застосування приписів податкового законодавства, якими визначено, що не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.04.2023 у справі №380/2434/20.
Також суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.04.2023 у справі №380/18104/21, згідно з якими фізична особа, яка є лише власником нерухомості відповідного класу, і не займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією, не звільняється від сплати податку на нерухомість за підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Тобто, значення має не тільки вид нерухомості (зокрема, її призначення), а й безпосередньо сама діяльність, якою займається платник податку (а саме - чи відноситься він до сільськогосподарських товаровиробників).
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для визнання його протиправним та скасування не вбачається.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи положення статті 139 КАС України питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
14.03.25