Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 березня 2025 року Справа№200/155/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (юридична адреса: 03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 19, код ЄДРПОУ 39369133) до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Укренерговугілля» (юридична адреса: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Соборна, 10, А-2, код ЄДРПОУ 42473534) про стягнення внеску до Державного бюджету в сумі 161010,00 грн,
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Укренерговугілля» про стягнення внеску до Державного бюджету в сумі 161010,00 грн. Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Укренерговугілля» 161010 грн в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21084000 «Внески на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Укренерговугілля» не сплачено суми внесків на регулювання відповідно листа претензії від 03.10.2024 у розмірі 161 010 (сто шістдесят одна тисяча десять) грн.
14 січня 2025 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Укренерговугілля», був повідомлений про розгляду справи судом засобами електронної пошти, свої правом не скористався та не надав суду відзив на позовну заяву.
У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 22 січня 2025 року, було відмовлено у задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про розгляд справи № 200/155/25 за правилами загального позовного провадження
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 09.10.2018 року № 1199 «Про видачу ліцензій з постачання електричної енергії споживачу ТОВ «АУРУМ ЕНЕРДЖІ», ТОВ «ЕК «УКРЕНЕРГОВУГІЛЛЯ», ТОВ «ЕНЕРДЖИ ТРЕЙДИНГ», ТОВ «МЕТПРОМСЕРВІС», ТОВ «СКАЙФОЛ ЕНЕРДЖІ» та ТОВ «УТЕК», позивач отримав ліцензію з постачання електричної енергії.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 16.06.2021 року № 986 «Про анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачу, виданої ТОВ «ЕК «Укренерговугілля», та внесення змін до постанови НКРЕКП від 09 жовтня 2018 року № 1199» Регулятором анульовано ліцензію ТОВ «ЕК «Укренерговугілля» за не дотримання вимог нормативно правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, позивачу анулювали ліцензію з постачання електричної енергії .
ТОВ «ЕК «Укренерговугілля» на момент виконання обов'язку, щодо сплати внеску на регулювання, був суб'єктом господарювання, який здійснював діяльність з постачання електричної енергії споживачу.
Суд також зазначає, що анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачу виданої ТОВ «ЕК «Укренерговугілля» не звільняє Ліцензіата від сплати внеску на регулювання за період коли відповідна ліцензія була чинною.
Постановою НКРЕКП від 22.04.2020 року № 866 «Про визначення планової ставки внеску на регулювання на 2021 року» визначено планову ставку внеску на регулювання на 2021 року у розмірі 0,088 відсотка.
Разом з тим, постановою НКРЕКП від 16.12.2020 року № 2491 «Про визначення ставки внеску на регулювання на I квартал 2021 року» визначено ставку внеску на регулювання на І квартал 2021 року у розмірі 0,104 відсотки
ТОВ «ЕК «Укренерговугілля» подано до структурного підрозділу НКРЕКП у Дніпропетровській області Звіт про сплату внеску на регулювання за І квартал 2021 року згідно з додатком № 2, а саме, Форму № 20 НКРЕКП.
Відділом НКРЕКП у Дніпропетровській області, на підставі п. 8 порядку було сформовано Зведений звіт про сплату внеску на регулювання за ІІІ квартал 2024 року.
Управління фінансово-економічних питань, бухгалтерського обліку та звітності НКРЕКП, проаналізувавши надісланий відділом НКРЕКП у Дніпропетровській області Звіт про сплату внеску на регулювання за ІІІ квартал до центрального апарату НКРЕКП (Звіт за ІІІ квартал), було сформовано «Зведений звіт про сплату внеску на регулювання за ІІІ квартал 2024 року».
Таким чином, Регулятором для формування Зведеного звіту про сплату внеску на регулювання у ІІІ кварталі 2024 року та визначення суми заборгованості ТОВ «ЕК «Укренерговугілля» враховувалась інформація, яка міститься у Звіті Товариства за І квартал 2021 року, оскільки заборгованість позивача, щодо сплати внесків на регулювання є перехідною та обліковується НКРЕКП з моменту подання Відповідачем Звіту про сплату внесків на регулювання за І квартал 2021 року до формування НКРЕКП зведеного звіту про сплату внесків на регулювання у ІІІ кварталі 2024 року та складає 161 010 (сто шістдесят одна тисяча десять) грн.
03 жовтня 2024 року, Регулятором було направлено за допомогою поштового зв'язку лист-претензію зареєстровану за вихідним № 11232/15.2/7-24 від 03.10.2024 року, якою повідомлено відповідача про необхідність сплати внеску на регулювання у розмірі 161010 (сто шістдесят одна тисяча десять) грн у термін до 14.10.2024 року.
08 листопада 2024 року, Регулятором повторно на електронну пошту відповідача (ek.uev@ukr.net) надіслано лист-претензію зареєстровану за вихідним № 12786/15.2/7-24 від 08.11.2024 року, якою повідомлено відповідача про необхідність сплати внеску на регулювання у розмірі 161010 (сто шістдесят одна тисяча десять) грн у термін до 12.11.2024 року.
Водночас, зазначена сума внеску на регулювання відповідачем сплачена не була, документи, що підтверджують таку сплату до НКРЕКП не надходили.
Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, зазначає наступне.
26 листопада 2016 року набрав чинності Закон про НКРЕКП, яким визначено правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.
Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон про НКРЕКП) визначено правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.
Відповідно до статті 1 Закону про НКРЕКП Регулятор є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 2 Закону про НКРЕКП Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері комунальних послуг: діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
Відповідно до статті 3 Закону про НКРЕКП Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом державного контролю та застосування заходів впливу.
Основними завданнями Регулятора є забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.
Статтею 5 Закону про НКРЕКП визначено, що Регулятор має достатньо людських та фінансових ресурсів для виконання своїх завдань відповідно до цього Закону та інших законів. Регулятор самостійно розподіляє кошти, виділені Регулятору на відповідний рік, та розпоряджається ними.
При цьому, згідно зі статтею 11 Закону про НКРЕКП фінансування Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду Державного бюджету України внесків на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 цього Закону. Внески на регулювання зараховуються до доходів спеціального фонду Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються за цільовим призначенням на фінансування діяльності Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів.
Стаття 13 Закону про НКРЕКП визначає порядок сплати внесків на регулювання, в якій зазначено, що платниками внесків на регулювання є суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, визначену статтею 2 цього Закону.
Базою нарахування внеску на регулювання є чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за звітний квартал.
Ставка внеску на регулювання підлягає перегляду Регулятором щоквартально з урахуванням обсягу чистого доходу платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній квартал.
Ставка внеску на регулювання не може перевищувати 0,15 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг за попередній квартал.
Також, відповідно до частини 5 статті 13 Закону про НКРЕКП у разі несплати внеску на регулювання або сплати його не в повному обсязі протягом кварталу, наступного за звітним, Регулятор приймає рішення про накладення на такого платника внеску штрафу у розмірі 5 відсотків несплаченої суми внеску на регулювання та може звернутися до суду про стягнення несплаченого внеску на регулювання.
Згідно з пунктом 5 постанови НКРЕКП від 06.04.2017 року № 491 «Про затвердження Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання» (далі Порядок) сума внеску на регулювання визначається платником внеску щоквартально за формулою Rkv = Dkv* Vkv/100 %, (3), де Rkv сума внеску на регулювання; Dkv сума чистого доходу платника внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал; Vkv ставка внеску на регулювання, визначена постановою НКРЕКП.
Базою нарахування суми внеску на регулювання є чистий дохід платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал.
Пунктом 6 Порядку визначено, що для визначення суми чистого доходу платників внеску за попередній рік та попередній квартал структурними підрозділами НКРЕКП до управління з фінансово-економічних питань, бухгалтерського обліку та звітності до 15 березня поточного року та 01 числа другого місяця звітного кварталу відповідно надається:
1) управлінням ліцензування актуалізований реєстр суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг;
2) структурними підрозділами відповідальними за опрацювання статистичної звітності та звітності НКРЕКП звітні дані про обсяг чистого доходу суб'єктів господарювання у розрізі видів ліцензованої діяльності, що підлягають державному регулюванню НКРЕКП за попередній рік та/або квартал за формою згідно з додатком 1.
Відповідно до пункту 7 Порядку внески на регулювання сплачуються щоквартально суб'єктами господарювання до спеціального фонду державного бюджету протягом перших 30 днів поточного кварталу, наступного за звітним. Сплачені понад необхідний розмір внески на регулювання не підлягають поверненню і враховуються при сплаті внеску на регулювання в наступних періодах.
Платники внеску подають до структурних підрозділів НКРЕКП на територіях звіт про сплату внеску на регулювання не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати, за формою згідно з додатком 2.
При цьому, пунктом 8 Порядку визначено, що структурні підрозділи НКРЕКП на територіях перевіряють достовірність сплати внеску відповідно до виписок Державної казначейської служби і забезпечують зведення поданої звітності. Структурні підрозділи НКРЕКП на територіях надсилають зведений звіт про сплату внеску на регулювання до центрального апарату НКРЕКП не пізніше 01 числа третього місяця поточного кварталу, за формою згідно з додатком 3.
Крім того, відповідно до пункту 10 Порядку контроль за надходженням внесків на регулювання здійснює управління з фінансово-економічних питань, бухгалтерського обліку та звітності відповідно до зведеної звітності, наданої структурними підрозділами НКРЕКП на територіях.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Укренерговугілля» 161010 грн в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21084000 «Внески на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).
Враховуючи приписи статті 139 КАС, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (юридична адреса: 03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 19, код ЄДРПОУ 39369133) до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Укренерговугілля» (юридична адреса: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Соборна, 10, А-2, код ЄДРПОУ 42473534) про стягнення внеску до Державного бюджету в сумі 161010,00 грн - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Укренерговугілля» (юридична адреса: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Соборна, 10, А-2, код ЄДРПОУ 42473534) 161010 (сто шістдесят одна тисяча десять) грн в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21084000 «Внески на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко