Справа № 756/827/25
Провадження № 3/756/835/25
11 березня 2025 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 586772 від 10.01.2025, ОСОБА_1 в повному обсязі не виконує свої батьківські обов'язки по вихованню малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилося в тому, що 10.01.2025 о 08 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, пл. Оболонська, 3 не створила належних умов проживання, постійно зловживає алкогольними напоями, а дитина ночує у під'їзді, у сусідів просить їсти, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Будучи повідомленою про дату, час і місце розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом направлення смс-повідомлення за номером телефону та адресою проживання повідомленими поліцейському, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася та не повідомила суду про поважні причини свого неприбуття. Клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило. Будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень щодо протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Суд вважає, що розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 є цілком виправданим, оскільки перенесення розгляду справи призвело б до безпідставного її затягування та порушення вимог ст. 38, 277 КУпАП.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
З огляду викладене, враховуючи положення ст. 268 КУпАП, суд прийняв рішення про розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки її явка до судового засідання не є обов'язковою.
Вивчивши та дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративне правопорушення полягає, зокрема, в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
При цьому, адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. ст. 184 КУпАП настає в разі, коли особа, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 184 КУпАП, знову вчинила ті самі дії.
Статтею 251 цього Кодексу передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 586772 від 10.01.2025, копією постанови Оболонського районного суду міста Києва від 08.07.2024, якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді попередження, письмовими поясненнями та іншими матеріалами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при призначенні стягнення правопорушнику суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, що підтверджується належними та допустимими доказами у справі, які повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні, та кваліфікує дії ОСОБА_1 як «повторне протягом року ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей».
На підставі вищевикладеного суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до санкції ч. 2 ст. 184 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 33, 40-1, 184, 221, 276-280, 283-287, 289, 307-308 КУпАП, суд
Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя М. М. Ткач