Справа № 278/3924/24
31 січня 2025 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д. В., розглянувши у загальному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Житомирський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання права власності на спадкове майно і зняття з нього арешту, -
Позивачі звернулись до суду з вище вказаною позовною заявою, у якій просять суд:
- визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_5 право власності на 1/2 ід. частку земельної ділянки площею 0,1500 га, кадастровий номер 182208300:05:001:0419, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господароських будівель та споруд, яка розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Іванівська сільська рада, с. Барашівка;
- визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_5 право власності на 1/2 ід. частку земельної ділянки площею 0,1500 га, кадастровий номер 182208300:05:001:0419, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господароських будівель та споруд, яка розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Іванівська сільська рада, с. Барашівка;
- зняти арешт із земельної ділянки площею 0,1500 га, кадастровий номер 182208300:05:001:0419, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господароських будівель та споруд, яка розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Іванівська сільська рада, с. Барашівка, накладений на підставі постанови про накладення арешту на земельну ділянку серії та номер 37323187 від 24.03.2021 року Житомирським районним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вони є спадкоємцями померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У процесі оформлення спадкових прав з'ясувалося, що померла за життя не оформила належним чином прав на спірне нерухоме майно. Окрім того на вказане майно накладено арешт.
На письмове звернення до Житомирського відділу ДВС у Житомирському районі Житомирської області, було надано відповідь про неможливість задоволення заяви спадкоємців про припинення арешту на земельну ділянку та їх право, передбачене ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Нездійснення померлою ОСОБА_5 всіх належних дій, необхідних для реєстрації за нею права власності на придбану земельну ділянку, наразі робить неможливим для позивачів оформити у нотаріуса право власності на цю земельну ділянку в порядку спадкування за законом, а отже порушує їх майнові права.
Отже, для захисту своїх майнових прав позивачі змушені звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно і зняття з нього арешту.
У судове засідання сторони або їх представники не з'явились.
Представником позивачів подано заяву про розгляд справи без їх участі; позовні вимоги підтримує та просить задовольнити (а.с. 135).
Відповідач ОСОБА_6 подала заяву про визнання позову; просить також розгляд справи проводити без її участі (а.с. 74-75). Окрім того, у судовому засіданні 10.10.2024 року позовні вимоги визнала.
Представником Житомирського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області подано заяву про розгляд справи без їх участі; при розгляді справи поклались на розсуд суду (а.с. 71-72).
Відповідач ОСОБА_3 про розгляд справи повідомлявся належним чином, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими адресату з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», «неправильно зазначена (відсутня) адреса» (а.с. 73).
Окрім того, відповідач про розгляд справи сповіщався в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 55). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
У зв'язку з неявкою учасників справи або їхніх представників розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Познань, Республіка Польща, померла мати позивачів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5, 19, 20, 21-23).
Позивачі є спадкоємцями за законом після померлої ОСОБА_5 ; 04.06.2024 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Силіною Н. В. було відкрито заведено спадкову справу (а.с. 24, 88-112).
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 566816, виданого 13.03.2009 року (а.с. 29) ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,1500 га, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Іванівська сільська рада, с. Барашівка, кадастровий номер: 1822083000:05:001:0419.
За життя померла ОСОБА_5 відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.06.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ширінською Л. В. за реєстровим № 966, придбала у ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1500 га, розташовану за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Барашівка, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1822083000:05:001:0419 (а.с. 25-26).
Відповідно до листа-роз'яснення приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Силіної Н. В. № 583/02-14 від 25.06.2024 року (а.с. 31) за життя ОСОБА_7 державний акт на право власності на земельну ділянку на своє ім'я не отримала, право власності не зареєструвала; під час реєстрації права власності на земельну ділянку за померлою, знідно п. 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, встановлено, що на майно, яке належить ОСОБА_3 (в тому числі і на земельну ділянку) був накладений арешт 24.03.2021 року Житомирським районним відділом ДВС.
04.06.2024 року за № 73473531 приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Силіною Н. В. винесено рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій у зв'язку із зазначеними вище обставинами (а.с. 30).
У відповіді Житомирського ДВС у Житомирському районі Житомирської області № 76597 від 19.06.2024 року зазначено, що право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_3 ; державним виконавцем 23.03.2021 року було прийнято рішення про накладення арешту на цю земельну ділянку в рамках виконавчого провадження № 37323184 з примусового виконання виконавчого документу № 2-2269 від 20.02.2013 року, виданого Житомирським районним судом Житомирської області відносно ОСОБА_3 про стягнення аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмір 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 24.12.2012 року і до повноліття дитини.
Зважаючи на викладене, органом ДВС було роз'яснено про право, передбачене ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (а.с. 32).
Батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_9 (а.с. 118).
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 06.02.2013 року у справі № 2-2269/12 (а.с. 119-120) призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_8 бабусю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за поданням органу опіки і піклування Іванівської сільської ради Житомирського району та області.
З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9941901602024 від 19.06.2024 року, земельна ділянка з кадастровим номером 1822083000:05:001:0419, що розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Барашівка, вид цільового призначення: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), належить на праві власності ОСОБА_3 ; документ, що посвідчує право: від 13.03.2009 року, ЯД 566816 (а.с. 34-44).
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших майнових реєстрів № 383512868 від 19.06.2024 року (а.с. 33) зокрема, на земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером: 1822083000:05:001:0419, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 24.03.2021 року накладено арешт, відповідно до постанови Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) серії та номер 37323187 від 24.03.2021 року; особа, майноправа якої обтяжуються: ОСОБА_3 .
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року в справі № 712/12136/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Оскільки як спадкодавець, так і спадкоємці не були стороною виконавчого провадження № 37323184, в межах якого накладений арешт на спірну земельну ділянку, позивачі не є суб'єктами на подачу скарги в порядку статті 447 ЦПК України, тобто не можуть звертатись зі скаргою на дії державного виконавця в межах виконавчого провадження № 37323184.
Законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту його порушеного права, яке може бути захищене в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття із нього арешту, відповідачами у якому мають бути особи, в інтересах яких накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.
Аналогічний висновок викладене у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2023 року у справі № 463/2924/22.
Враховуючи викладене, наявні підстави для визнання за позивачами права власності на спірну земельну ділянку та зняття з неї арешту.
Таким чином, позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 293, 315-319, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Житомирський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання права власності на спадкове майно і зняття з нього арешту, -задовольнити.
Скасувати арешт, накладений на підставі постанови про накладення арешту на земельну ділянку серії та номер 37323187 від 24.03.2021 року Житомирським районним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), на земельну ділянку площею 0,1500 га, кадастровий номер 182208300:05:001:0419, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Іванівська сільська рада, с. Барашівка.
Визнати за позивачем ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_5 право власності на 1/2 ід. частку земельної ділянки площею 0,1500 га, кадастровий номер 182208300:05:001:0419, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господароських будівель та споруд, яка розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Іванівська сільська рада, с. Барашівка.
Визнати за позивачем ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_5 право власності на 1/2 ід. частку земельної ділянки площею 0,1500 га, кадастровий номер 182208300:05:001:0419, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господароських будівель та споруд, яка розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Іванівська сільська рада, с. Барашівка.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 14.03.2025 року.
Суддя О. М. Дубовік