Номер провадження: 22-ц/813/1007/25
Справа № 946/6045/23
Головуючий у першій інстанції Бурнусус О. О.
Доповідач Дришлюк А. І.
Категорія: 37
14.03.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,
при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Живори Євгена Васильовича на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 грудня 2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , приватний нотаріус Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко Марія Дмитрівна про визнання заповіту недійсним,
10 серпня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним заповіт, який залишив батько позивача ОСОБА_5 на випадок своєї смерті (спадкова справа № 138/2022, номер у спадковому реєстрі № 69983079). Позивач ОСОБА_1 вважає, що заповіт ОСОБА_5 є недійсним, оскільки спадкодавець охопив заповітом майно, на яке не мав зареєстрованого права власності, тобто всупереч своєму вільному волевиявленню склав заповіт на майно, на яке не мав права, а приватним нотаріусом Єфіменко М.Д. не було встановлено обсяг майна, яке є предметом спадкування за заповітом (а.с. 1-12).
27 грудня 2023 року рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у задоволенні позовних вимог вирішено відмовити (а.с. 119-122 зворот).
03 лютого 2024 року засобами поштового зв'язку до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області представник ОСОБА_1 - адвокат Живора Євген Васильович направив апеляційну скаргу на рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 грудня 2023 року. Представник апелянта не погоджується із оскаржуваним рішенням, вважає його таким, що ухвалене із порушенням норм матеріального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Так, представник апелянта наголошує на тому, що батько апелянта залишив заповіт на частину майна, відносно якого він вважав себе власником, що не відповідає дійсності. При цьому, представник апелянта вказує на те, що при вчиненні нотаріальної дії (посвідченні заповіту) були допущені порушення, а саме належним чином не встановлено особу учасників цивільних відносин, що звернулися за вчиненням нотаріальної дії, оскільки, як зазначає представник апелянта, є незрозумілим в якому саме цивільно-правовому статусі по відношенню до спадкодавця в заповіті ОСОБА_5 зазначений ОСОБА_3 . З огляду на викладене в апеляційній скарзі, представник апелянта просить скасувати рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 грудня 2023 року та ухвалити нове про задоволення позовних вимог (а.с. 123-130).
30.04.2024 ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що апеляційна скарга є безпідставною та просила залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 9, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці та тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.
Сторони у судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах цивільної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що оспорюваний заповіт не відповідав дійсній волі спадкодавця та позивач у своєму позові не послався на жодну із підстав для визнання недійсним заповіту, позов ґрунтується лише на незгоді спадкоємиці із волевиявленням заповідача. Відповідно, суд першої інстанції зазначив, що з урахуванням встановлених судом обставин та вказаних вимог закону, позовні вимоги про визнання заповіту недійсним свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, форма і зміст заповіту ОСОБА_5 , посвідченого 28.12.2021 приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Єфіменко М.Д. відповідає вимогам закону, заповіт належним чином посвідчений, чітко і однозначно фіксує волю спадкодавця, тому в задоволенні позову слід відмовити через його необґрунтованість.
Апеляційний суд погоджується з такою позицією суду першої інстанції та вважає необхідним вказати на наступне.
Згідно зі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Умови недійсності заповіту встановлені ст. 1257 ЦК України, яка зокрема передбачає, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним (ч.1). За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (ч.2). Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини (ч.3).
Аналізуючи умови недійсності заповіту за законом та посилання апелянта на допущені порушення суду першої інстанції, апеляційний суд вказує на те, що включення частини майна, правовий режим якого не є власністю заповідача та/або який є спірним, не обумовлює недійсність заповіту. Так само допущені помилки в оформленні заповіту щодо правового статусу спадкоємця, які, як правило мають технічний характер та не впливають на дійсність волі заповідача та його спрямованості у визначенні спадкоємцем за заповітом конкретної особи. Головним в цьому випадку, за наявності визначення волі щодо конкретної фізичної особи є її ідентифікація як фізичної особи, а не її правовий статус, зокрема в інших правовідносинах та/або помилка в його описі.
Відповідно будь-яких підстав передбачених законом для скасування рішення суду першої інстанції апелянтом не наведено.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія А, №303-А, параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Таким чином, враховуючи вищенаведене в сукупності, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Живори Євгена Васильовича - залишити без задоволення.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 грудня 2023 року - залишити без змін.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
М.М. Драгомерецький
Р.Д. Громік