Справа № 457/44/25
провадження №3/457/132/25
11 березня 2025 року м. Трускавець
Суддя Трускавецького міського суду Василюк Т.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає згідно з протоколом за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, громадянина України, за ст. 122-4 КУпАП,
з участю: секретаря судового засідання Кушнір М.М.,
захисника Малицького В.К.,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 196200 від 14.12.2024 року ОСОБА_1 26.11.2024 року о 15 год. 00 хв. по по вул. Стебницькій, 43 в м. Трускавці водій керуючи автомобілем «Mitsubishi L200», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Tesla Model Y», державний номерний знак НОМЕР_2 , та залишив на порушення встановлених правил місце дорожньо-транспортної пригоди до якої він причетний, чим порушив п. 2.10а Правил дорожнього руху.
У судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав, пояснив, що його автомобіль був запаркований на парковці поруч з торговим центром. 26.11.2024 року о 15 год. 00 хв. він при виїзді з парковки не відчув жодного поштовху об свій автомобіль. Про те, що, ймовірно, він став учасником дорожньо-транспортної пригоди, йому стало відомо 29.11.2024 року після дзвінка працівника поліції. Працівники поліції оглянули його авто, сказали, що пошкодження транспортних засобів не є великими. По відеозаписах, що місться у матеріалах справи, він не може сказати з впевненістю, що на записі саме його автомобіль. Що стосується пошкоджень на його авто, що вони були там ще з 2013 року.
Захисник правопорушника ОСОБА_2 - адвокат Малицький В.К. у судовому засіданні просив звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності у звязку з відсутністю в його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки з доказів, що є у матеріалах справи, неможливо стверджувати, що саме ОСОБА_1 був причетним до дорожньо-транспортної пригоди чи залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, будучи до неї причетним.
Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що 26.11.2024 року вона припаркувала свій автомобіль «Tesla Model Y», державний номерний знак НОМЕР_2 , на стоянці поблизу торгового центру «Вектор» без жодних пошкоджень. Повернувшись до автомобіля, вона побачила пошкодження правої передньої та задньої дверки. На місце події вона викликала працівників поліції, а переглянувши відеозаписи, було видно, що транспортний засіб Mitsubishi L200, державний номерний знак НОМЕР_1 , виїжджаючи заднім ходом, пошкодив переднім бампером її автомобіль. Оскільки після спроби виїхати заднім ходом, зіткнувшись з її авто, водій Mitsubishi L200, державний номерний знак НОМЕР_1 , зрозумів, що сталося, заїхав назад на паркомісце та виїхав вже тоді, коли праворуч звільнилося паркомісце, і він зміг виїхати. На відео вона бачила, як винуватець виходить з автомобіля і дивиться навколо. Після цього автомобіль Mitsubishi L200, державний номерний знак НОМЕР_1 , поїхав у невідомому напрямку. Через деякий час працівники поліції зателефонували їй на попросили приїхати до поліції, оскільки знайдено іншого учасника події. ОСОБА_4 пропонував їй гроші для відшкодування ремонтних робіт. На його думку, 1000-2000 грн. мало бути достатньо. Вона відмовилася, тому що, на її думку, спершу слід провести експертне дослідження. Коли ОСОБА_1 побачив, що пошкодження співпадають, він підписав протокол про вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Поліцейський ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що 26.11.2024 року по третій (вдень) був виклик з ТЦ «Вектор». Він приїхав на виклик, до працівників поліції підійшла власниця автомобіля Tesla Model Y, державний номерний знак НОМЕР_2 , на якому були механічні пошкодження. Разом з потерпілою ОСОБА_6 вони переглянули відеозаписи з парковки ТЦ «Вектор» та визначили, що пошкодження були нанесені автомобілем Mitsubishi L200, державний номерний знак НОМЕР_1 , який робив маневри поруч. Через базу ВПО було знайдено власника автомобіля, а на передньому бампері були пошкодження, які співпадали з пошкодженнями на автомобілі Tesla Model Y, державний номерний знак НОМЕР_2 . Через кілька днів ОСОБА_2 пропонував потерпілій відшкодувати вартість полірування автомобіля, однак вона відмовилася. Жодного акту огляду автомобіля він не складав, інших документів, фото-, відеоматеріалів, окрім тих, які містяться у матеріалах справи, надати не може.
Постановою судді від 09.01.2025 року матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, направлено на доопрацювання до ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області. Підставою для ухвалення такого рішення стало те, що до матеріалів справи не надано належних доказів виявлення адміністративного правопорушення та подальше його засвідчення. Зокрема складання протоколу відбулося без фото та відеофіксації, а також без участі свідків. До матеріалів справи не надано фото чи відео фіксації факту порушення. Окрім цього з матеріалів адміністративної справи не можливо встановити де саме трапилась дорожньо-транспортна пригода на вул. Мазепи чи вул.Стебницькій, оскільки в протоколі зазначено, що 26.11.2024 року15 год. 00 хв. по вул. Івана Мазепи, 21 в м. Трускавці по вул. Стебницькій, 43 ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Mitsubishi L200» державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Tesla Model Y» державний номерний знак НОМЕР_2 та залишив на порушення встановлених правил місце дорожньо-транспортної пригоди до якої він причетний. Разом з цим, відповідно до вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженої Наказом МВС № 1376 від 06.11.2015 року до протоколу додається - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).
10.02.2025 року матеріали справи повторно надійшли на адресу Трускавецького міського суду Львівської області. Розгляд справи призначено на 17.02.2025 року. 17.02.2025 року розгляд матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відкладено до 21.02.2025 року за клопотанням потерпілої ОСОБА_3 про ознайомлення з матеріалами справи. 21.02.2025 року у розгляді матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності оголошено перерву за клопотанням захисника ОСОБА_1 - адвоката Малицького В.К. про виклик працівників поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення до 24.02.2025 року. 24.02.2025 року у розгляді матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності оголошено перерву у зв'язку з неявкою поліцейського Гнатіва Ю.В. до 27.02.2025 року. 27.02.2025 року у розгляді матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності оголошено перерву у зв'язку з неявкою поліцейського Гнатіва Ю.В. до 11.03.2025 року.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені участинах третій - шостійцієї статті.
При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абз.1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного правопорушення.
Такого висновку дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 липня 2018 року (справа № 308/8763/15-а).
Так, з матеріалами адміністративної справи, адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було вчинено 26.11.2024 року. З наведеного вбачається, що строки можливого притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності почали діяти саме з 26.11.2024 року та відповідно до вимог ч.2 ст.38 КУпАП, закінчилися 26.02.2025 року.
Суд наголошує на тому, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, не є триваючим за своєю суттю. Поряд з цим, суд звертає увагу, що норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02.08.2013 року №6802-0-4-13/11 в теорії адміністративного права «триваючими» визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.12.2019 року у справі №158/286/17. Адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4 КУпАП, за своєю правовою природою не є триваючими, оскільки вважаються вчиненими з моменту залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Станом на день розгляд справи у розумінні п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити.
Статтею 247 КУпАП наведено вичерпний перелік обставин, що виключають провадження в справі про адміністративні правопорушення, зокрема: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Причому, аналіз даної статті вказує, що такі обставини, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони можливо встановити лише шляхом розгляду справи по суті, та перевірки фактичних обставин.
Інші ж обставини, зазначені в ст.247 КУпАП встановлюються незалежно від фактичних обставин справи, в залежності від зазначеної конкретної обставини.
При цьому, ст.247 КУпАП, не надає право органу, що здійснює адміністративне провадження його закрити, а зобов'язує його це зробити.
Крім того, суд звертає увагу, що на сьогодні не існує єдиної судової позиції з приводу того, чи потрібно визнавати винною особу у вчиненні адміністративного правопорушення у разі закриття справи у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Наприклад, у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року визначено, що вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 КУпАП«на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст.38 КУпАП. Водночас розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначенимист.38 КУпАП, а передбачений ст.277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об'єктивного та повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчилися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд у разі заперечення особою своєї вини чи наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб'єктів цього правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, та лише після цього закриває провадження у справі.
У подальшому 07.11.2017 року Науково-консультативна рада при Вищому адміністративному суді України (далі НКР при ВАСУ) на відміну від Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ прийняла Висновок «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності». У Висновку зазначено, що п.7 ч. 1ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Окрім того, логічне тлумачення абз. 1ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів це єдина необхідна підстава для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі вини особи у його вчиненні. Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Прийняття двох таких взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченогост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно дост.284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Таким чином, НКР при ВАСУ зроблено висновок, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченихст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
Згідно з роз'ясненнями, наданими Верховним судом в постанові від 11.07.2018 року у справі №308/8763/15-а, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38 КУпАП.
При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Як зазначив Верховний суд, логічне тлумачення абзацу першогостатті 247 КУпАПдозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, Верховний суд прийшов до висновку, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Отже, суддя керується принципом застосування до винної особи найбільш сприятливого закону, у зв'язку з чим провадження в цій справі слід закрити без підтвердження чи спростування вини ОСОБА_1 у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 122-4, 247, 283-287 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду впродовж 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Т. В. Василюк