Справа № 456/1250/25
Провадження № 2-н/456/303/2025
про відмову у видачі судового наказу
14 березня 2025 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Писарев О. Ю., розглянувши заяву Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за комунальні послуги з постачання теплової енергії з ОСОБА_1 ,
До Стрийського міськрайонного суду Львівської області надійшла заява Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за комунальні послуги з постачання теплової енергії станом на 01.01.2025 у сумі 22528,43 грн. та судового збору у сумі 302,80 грн.
Вивчивши заяву про видачу судового наказу та долучені до неї матеріали, суд доходить такого висновку.
Заява про видачу судового наказу за формою і змістом повинна відповідати вимогам, передбаченим статтею 163 ЦПК України.
Так, однією з вимог до змісту заяви про видачу судового наказу є зазначення переліку доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (пункт 5 частини 2 ст. 163 ЦПК України).
В порушення вказаних правових норм, заявник долучив до заяви як доказ розрахунок заборгованості, який не вказує на його правильність і безспірність. Зокрема, за січень 2022 нарахована сума заборгованості у розмірі: 1543,22 нараховано за теплопостачання, 189,87 нараховано за загальнобудинкові потреби, 13,51 абонплата, оплачено 900, однак розрахунковий залишок становить 8027,57 грн. Зважаючи на це, із поданого розрахунку не можливо визначити загальний період, за який виникла заборгованість, яку заявник просить стягнути з боржника, що також суперечить вимогам пункту 5 частини 1 ст. 165 ЦПК України.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Наявність обставин, які вказують на перевищення позовної давності, що є підставою для відмови у видачі судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із обґрунтованості заявленої вимоги і документів, доданих до заяви.
Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257, ст. 261 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Заявник надав розрахунок заборгованості за надані комунальні послуги з постачання теплової енергії за період з 01.01.2022 по 01.01.2025 в сумі 22528,43 грн., що знаходиться поза межами трирічного строку подання до суду заяви про видачу судового наказу.
Заяву про видачу судового наказу подано до суду 05 березня 2025 року, отже, частина вимог про стягнення заборгованості виходить за межі трирічного строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України, що за змістом п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу.
При цьому, вказаний строк має обраховуватись як період часу, що становить три роки до подачі заяви до суду, що вбачається із системного аналізу змісту ст. 256, 257 та 261 ЦК України.
Цивільний кодекс України містить положення щодо переривання чи продовження перебігу позовної давності та можливості її застосування, але встановлення таких обставин виходить за межі інституту наказаного провадження. Так, стаття 165 ЦПК України не містить вимог щодо з'ясування судом обставин переривання чи продовження позовної давності.
Відтак спірні правовідносини, які склалися між сторонами, підлягають вирішенню у позовному провадженні.
Враховуючи вимоги наведених норм ЦПК України, та з огляду на те, що з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, із поданого розрахунку не можливо визначити загальний період, за який виникла заборгованість, яку заявник просить стягнути з боржника, тому у видачі судового наказу слід відмовити.
При цьому, відмова у видачі судового наказу не порушує права заявника та не позбавляє його можливості звернутися за захистом своїх прав у порядку позовного провадження.
Керуючись статтями 161, 165, 167, 260, 261 ЦПК України, суд
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги з постачання теплової енергії станом на 01.01.2025 у сумі 22528,43 грн. та судового збору у сумі 302,80 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя О. Ю. Писарев