Справа № 367/1730/25
Провадження №3/367/807/2025
Іменем України
10 березня 2025 року істо Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О., за участі особи, стосовно якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , якому роз'яснено положення статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, вивчивши матеріали, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого АДРЕСА_1 ,
за частиною третьою статті 172-11 КУпАП, -
установив:
до Ірпінського міського суду Київської області надійшла справа з протоколом (серія НГУ № 339823 від 05.02.2025) про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-11 КУпАП. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2025 вказаний матеріал передано для розгляду судді Білогруд О.О.
Дослідивши матеріли справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 суддею встановлено таке.
Згідно протоколу серії НГУ № 339823, 05.02.2025 молодший сержант ОСОБА_1 не прибув на ранкове шикування до військового містечка № НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) військової частини НОМЕР_1 , чим здійснив самовільне залишення військової частини, а саме своєчасно 03.02.2025 не повернувся з відпустки. В подальшому самостійно прибув до військової частини 05.02.2025. Зазначено, що такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-11 КУпАП. До протоколу додано копію витягів з наказів № 33 від 04.02.2025, № 34 від 05.02.2025 та № 2469 від 28.10.2024; письмові пояснення ОСОБА_1 від 05.02.2025; письмові пояснення ОСОБА_2 ; письмові пояснення ОСОБА_3 ; копію відпускного квитка ОСОБА_1 № 294 від 22.01.2025; скрін-шот смс-листування; копію військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , копію картки платника податків ОСОБА_1 ; копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 ; лист ознайомлення з положеннями статей Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні 14.02.2025 ОСОБА_1 повідомив суду, що згідно з відпускним квитком від 22.01.2025 у період з 22.01.2025 до 28.01.2025 перебував у відпустці за сімейними обставинами, повинен був повернутися до частини 29.01.2025. Однак, так як не встиг оформити документи, які необхідні йому були, то з дозволу командира затримався у відпустці і повинен був повернутися 03.02.2025. І у вказаний період він також не встиг оформити документи, тому повернувся до частини лише 05.02.2025. Вважає, що не винен, оскільки намагався повідомити командира 03.02.2025 та 04.02.2025 про неможливість прибуття, однак певний час не було зв'язку і додзвонитися та направити повідомлення не зміг. Чому відповідні дзвінки не відображені на скрін-шотах його листування з командиром пояснити не зміг. Також зазначив, що 03.02.2025 перебував ще місті Кривий Ріг та звертався там до юриста та адвоката за допомогою щодо оформлення документів стосовно батька, а 04.02.2025 перебував у дорозі.
У судовому засіданні 14.02.2025 свідок ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_1 не прибув на ранкове шикування у частину 03.02.2025, він, дійсно перебував у відпустці за сімейними обставинами і повинен був повернутися 29.01.2025. Однак, враховуючи, що він не встиг оформити документи, то командир йому дозволив затриматися та наказав повернутися 03.02.2025. Також зазначив, що існує практика, коли військовослужбовці відбувають у відпустку і в силу поважних причин своєчасно не можуть повернутися до місця несення служби, то повідомляють безпосереднього командира, а вони в свою чергу дозволяють затриматися. Однак це повністю відповідальність командира, оскільки він несе за військовослужбовців персональну відповідальність. Повідомив, що ОСОБА_1 було дозволено затриматися, бо він мав об'єктивні причини, однак поважність причин не повернення 03.02.2025 так і не зазначив, деякий час був без зв'язку, до нього не могли додзвонитися.
Засідання 14.02.2025 відкладено за клопотанням ОСОБА_1 з метою надання суду документів, які підтверджують поважність причин не прибуття на службу
Судове засідання 24.02.2025 не відбулось у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 .
У судовому засіданні 10.03.2025 ОСОБА_1 зазначив, що телефонував до юриста та адвоката до яких звертався за допомогою 03.02.2025, однак знайти їх не зміг, вважає, що вони вже не працюють. Буд-яких інших документів не надав, пояснити конкретні місця де перебував саме 03 - 04.02.2025 не зміг.
Факт правопорушення підтверджується в своїй сукупності дослідженими доказами, а саме:
- відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення (серія НГУ № 339823 від 05.02.2025);
- матеріалами справи, які, зокрема містять: копію витягів з наказів № 33 від 04.02.2025, № 34 від 05.02.2025 та № 2469 від 28.10.2024; письмові пояснення ОСОБА_1 від 05.02.2025; письмові пояснення ОСОБА_2 ; письмові пояснення ОСОБА_3 ; копію відпускного квитка ОСОБА_1 № 294 від 22.01.2025; скрін-шот смс-листування; копію військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , копію картки платника податків ОСОБА_1 ; копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 ; лист ознайомлення з положеннями статей Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які було надано у суді.
Особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ). В подальшому воєнний стан в Україні продовжувався відповідними Указами Президента України, затвердженими Законами України, та діє до сьогодні. Тобто воєнний стан, який оголошувався Указами Президента України, є складовою частиною особливого періоду, який триває, зокрема і на час вчинення правопорушення.
Диспозиція частини третьої статті 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також за нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суддя приходить до висновку, що дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за частиною третьою статті 172-11 КУпАП, а саме за нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу з відпустки тривалістю до десяти діб, яке тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.
Разом з тим, суддею враховуються надані у судовому засіданні ОСОБА_1 документи стосовно його батька, а саме: копію сповіщення від 27.12.2024 та копію Витягу від 09.01.2025 про внесення відомостей до ЄДРДР. Однак, суддя вважає, що надані докази не спростовують сам факт його не з'явлення до військової частини НОМЕР_4 , і так само не підтверджують поважність причин неявки.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність, та обставин, що обтяжують відповідальність, ОСОБА_1 суддею не встановлено.
Враховуючи викладене, а також характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суддя вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення та завдань Кодексу України про адміністративного правопорушення достатнім буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті, а саме п'ятисот неоподатковуваних мінімумах доходів громадян.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 028 гривень. Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 3028х0.2=605 гривень 60 копійок.
У суді ОСОБА_1 повідомив, що підстав, які б надавали йому право на пільгу по сплаті судового збору відсутні, а тому судовий збір підлягає стягненню у загальному порядку.
Керуючись статтями 23, 27, 33-35, 40-1, частиною третьою статті 172 - 11, статтями 221, 283 та 284 КУпАП, суддя -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-11 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень, які необхідно сплатити в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі апеляційного оскарження - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом (статті 307 та 308 КУпАП).
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати накладеного на нього штрафу у встановлений строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня прийняття відповідної постанови.
Суддя О.О. Білогруд