Справа № 463/7835/24
Провадження № 2-п/463/13/25
про залишення заяви без руху
14 березня 2025 року суддя Личаківського районного суду м.Львова Грицко Р.Р., вивчивши заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
заявник ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
За правилами цивільного процесуального законодавства, заява про перегляд заочного рішення за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.285 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.6 ст.285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.
Спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір», згідно з ч.ч.1, 2 ст.9, якого судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з ч.9 ст.185 ЦПК України, заяви, скарги, клопотання, визначені цим кодексом України, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року 3028,0 гривень.
Згідно з п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду фізичною особою заяви про перегляд заочного рішення встановлений у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на час подання заяви становить 605,60 гривень.
Як вбачається із матеріалів заяви, заявником до такої не долучено документ, що підтверджує сплату судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, заявником заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення на підставі п.1 ч.1 та ч.2 ст.8 ЗУ «Про судовий збір», оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу.
Розглядаючи заявлене клопотання, суд керується наступним.
Частиною другою ст.133 ЦПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У відповідності до вимог ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Аналогічні положення містяться у ст.8 Закону України «Про судовий збір».
За нормами законодавства єдиною підставою для вчинення судом дій для відстрочення, звільнення від сплати позивачем судового збору є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та практику ЄСПЛ (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У пункті 29 Постанови пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При цьому, Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п.1 ст.6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п.59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»)). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п.111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п.44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Шишков проти Росії» вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.
Вивчивши докази, подані на підтвердження скрутного майнового стану заявника, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність вимог заявника про його звільнення від сплати судового збору, оскільки дійсно останній згідно реєстру Пенсійного фонду за 2024 рік не отримав жодного офіційного доходу, однак його витрати свідчать про спроможність здійснити оплату за подану заяву, розмір якої не буде для нього надмірним тягарем, з огляду на докази долучені до матеріалів заяви. Окрім цього, заявник не надав доказів понесення ним інших витрат чи встановлення внаслідок отриманої травми повної або часткової непрацездатності, відтак, клопотання задоволенню не підлягає, а тому заявнику необхідну сплатити судовий збір.
До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, а також до заяви, поданої особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищезазначені недоліки заяви про перегляд заочного рішення, вважаю за необхідне залишити таку без руху, надавши заявнику строк десять днів з дня отримання ухвали для їх усунення, які слід усунути наступним чином, а саме: заявнику необхідно надати до суду належний доказ сплати судового збору у встановленому законодавством порядку у розмірі 605,60 гривень, та подати до суду відповідну квитанцію, або подати інші документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд роз'яснює, що вказані недоліки заяви слід усунути у визначений судом строк та попереджає, що у протилежному випадку, заява про перегляд заочного рішення вважається неподаною і повертається заявнику.
Керуючись ст.ст.285, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
у задоволенні клопотання заявника ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання ухвали. У випадку їх не усунення заява про перегляд заочного рішення вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Заявник (відповідач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя Грицко Р.Р.