Справа № 444/4670/24
Провадження № 2/444/365/2025
(повне)
10 березня 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Олещук М. М.,
секретар судового засідання Мачіха Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позов обґрунтовує тим, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , був зареєстрований шлюб 01.02.2018 року у Сихівському районному у місті Львові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 31.
Від спільного подружнього життя сторони мають неповнолітню дитину, а саме: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач в позовній заяві зазначає, що з моменту укладення шлюбу вони стали проживати разом, вели спільне господарство, виховували сина, відносини були нормальними. Проте, вони вже довший час як припинили подружні відносини та втратили почуття любові, спільне господарство не ведуть. Відповідач проживає окремо. Оскільки вони, як подружжя вичерпали усі спроби налагодити сімейне життя, компромісу щодо подальшого спільного проживання однією сім'єю між ними не досягнуто, відтак позивач вважає, що даний шлюб підлягає розірванню. Таке рішення позивача є остаточним, внаслідок чого нею подано вищезазначений позов.
Позивач просить постановити рішення, яким укладений шлюб між нею та відповідачем розірвати.
28.11.2024 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишено без руху, надано позивачу строк для усунення зазначених в описовій частині ухвали недоліків терміном 10 днів з дня отримання копії ухвали.
04.12.2024 року позивачем усунуто зазначені в ухвалі суду від 28.11.2024 року недоліки.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 13.12.2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін на 10.02.2025 року.
10.02.2025 року ухвалою суду розгляд даної справи відкладено на 10.03.2025 року та повторно повідомлено відповідача.
Позивач на адресу суду подала письмову заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглядати справу у її відсутності за наявними матеріалами справи.
Відповідач в судове засідання не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи засобами телефонного та поштового зв'язку. Окрім того, на адресу суду повернувся конверт із довідкою про причини повернення з поміткою про те, що адресат відсутній за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_2 , а відтак, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою адресату.
В судові засідання відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
А тому, суд, оглянувши матеріали справи, ухвалив розгляд даної справи проводити за відсутності сторін у справі та на підставі поданих до суду доказів.
Суд розглядає справу в порядку, встановленому ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 01.02.2018 року у Сихівському районному у місті Львові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області був зареєстрований шлюб, актовий запис № 31 (арк. спр.5).
Із копії свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 встановлено, що у сторін у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 (арк. спр. 6).
Позивачка ОСОБА_1 в письмовій заяві зазначила, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підтримує в повному обсязі, просить розгляд справи проводити за її відсутності.
Відповідно до ст.55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина і чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Частиною 2 статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст.110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Судом встановлено, що сторони не підтримують подружніх відносин, шлюб існує лише формально й зберегти сім'ю не можливо.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що розлад в сім'ї носить стійкий характер, сім'я розпалась остаточно, сторони припинили подружні стосунки та ведення спільного господарства, втратили одне до одного почуття любові та поваги, підстав для надання строку на примирення немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін та інтересам неповнолітньої дитини.
З огляду на викладені правові норми, обставини у справі, суд вважає, що збереження сім'ї в даному випадку буде нічим іншим, як примушуванням сторін до збереження шлюбних відносин.
Окрім того, відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивачка бажає надалі іменуватися прізвищем чоловіка після розірвання шлюбу, а тому, суд прийшов до переконання, про залишення їй прізвища - « ОСОБА_5 ».
А відтак, позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст. ст. 24, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 128, 141, 142, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який був зареєстрований 01.02.2018 року у Сихівському районному у місті Львові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 31.
Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити прізвище " ОСОБА_5 ".
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений при поданні позову до суду судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_3 .
Повне рішення складено 10 березня 2025 року.
Суддя: Олещук М. М.