Справа № 461/818/24
Провадження № 1-кс/461/1659/25
14.03.2025 м. Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю заявника - адвоката ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), підозрюваного ОСОБА_4 , перекладача ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_7 від розгляду клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_8 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 25.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000000103, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
11.03.2025 слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_8 , за погодженням заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 25.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000000103, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, до шести місяців, тобто до 21.05.2025.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.03.2025, справу передано слідчому судді ОСОБА_7 .
В судовому засіданні 14.03.2025 захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 заявив відвід, викладений письмово, слідчому судді ОСОБА_7 від розгляду клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_8 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 25.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000000103, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
В обґрунтування заяви покликається на те, що наявні обставини, які беззаперечно вказують на упередженість слідчого судді ОСОБА_7 щодо сторони захисту, з огляду на наступне. Стороні захисту на даній стадії важко спростувати презумпцію суб'єктивної безсторонності слідчого судді ОСОБА_7 , проте презумпція його об'єктивної безсторонності жодним чином не узгоджується з відвертим й систематичним ігноруванням останнім вимог Кримінального процесуального кодексу України. Так, на розгляді у слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_7 перебуває, зокрема, клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 25.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000000103, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Судове засідання з розгляду вказаного клопотання було призначене на 09:00 год. 13.03.2025, однак відкладене на 15:00 год. цього ж дня, у зв'язку із зайнятістю захисника - адвоката ОСОБА_3 в інших судових процесах. З цих же підстав, та з метою дотримання встановлених процесуальних строків, ним було подано клопотання про участь захисника та підозрюваного у судовому засіданні 13.03.2025 в дистанційному режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Слідчим суддею вказане клопотання задоволено, й сторона захисту приймала участь у судовому засіданні з робочого місця адвоката, яке знаходиться в місті Біла Церква Київської області, що на відстані понад 600 км від приміщення Галицького районного суду м. Львова. Проте, через невчасне вручення стороною обвинувачення підозрюваному та його захиснику копій клопотань та доданих матеріалів, ним було заявлено клопотання про відкладення судового засідання, яке слідчим суддею ОСОБА_7 задоволено, та відкладено розгляд справи на 09:00 год. 14.03.2025, однак зобов'язано підзахисного ОСОБА_4 з'явитись в приміщення Галицького районного суду м. Львова. Мету такого зобов'язання учасникам справи повідомлено не було. Разом з цим, у зв'язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації на території України, у тому числі й території Київської області, з 00:00 год. до 05:00 год. запроваджено комендантську годину. Відтак, навіть виїхавши о 05:00 год. від свого місця проживання в селі Мала Вільшанка Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_4 фізично не зможе встигнути з'явитись у судове засідання на вищевказаний час, оскільки на дорогу до Львова потрібно 8-9 годин. Також вважає, що слідчим суддею ОСОБА_7 не дотримано вимог ч.9 ст.135 КПК України, якою визначено, що у випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений триденний строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для прибуття за викликом. Вочевидь слідчий суддя ОСОБА_7 намагається штучно створити підстави для застосування заходів процесуального примусу або навіть для зміни запобіжного заходу підозрюваному.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2025 справу розподілено судді ОСОБА_1 .
В судовому засіданні заявник - адвокат ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції) підтримав подану заяву про відвід, з підстав у такій наведених, просив задоволити в повному обсязі.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав заявлений його захисником - адвокатом ОСОБА_3 відвід слідчому судді, просив такий задоволити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід, оскільки жодних обставин, які б свідчили про неупередженість слідчого судді ОСОБА_7 заявником не наведено.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали заяви про відвід слідчого судді, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Відповідно п.4 ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до положень ч.5 ст.80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Заява про відвід має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує необхідність усунення слідчого судді, судді від участі у судовому провадженні.
Заявник вказує на те, що заявляє про відвід слідчому судді ОСОБА_7 , у зв'язку з обставинами, які викликають сумнів у його об'єктивності та неупередженості. Зокрема, заявник покликається на те, що слідчий суддя зобов'язав підозрюваного ОСОБА_4 з'явитись в судове засідання на розгляд клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні в приміщення Галицького районного суду м. Львова особисто, не зважаючи на відсутність достатнього часу для явки підозрюваного в судове засідання.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини, існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного.
Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її справи в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Виходячи з вищенаведеного, для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Отже, відвід має бути вмотивований, тобто містити відповідні аргументи та докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При здійсненні правосуддя судді незалежні і керуються верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України, частина перша статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Виходячи з вищенаведеного, приходжу до висновку, що доводи заявника ґрунтуються виключно на припущеннях і суб'єктивній думці, яка фактично ґрунтується на непогодженні з процесуальним рішенням слідчого судді щодо зобов'язання підозрюваного з'явитися особисто в судове засідання з розгляду клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а факти які встановлюють упередженість слідчого судді в ході розгляду заяви про відвід не знайшли свого підтвердження. Таким чином, такі доводи не можуть бути законною підставою для усунення слідчого судді від участі у розгляді справи.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що заявлений відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 372, 376 КПК України, суддя, -
у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_7 від розгляду клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_8 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 25.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000000103, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - відмовити.
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 14.03.2025.
Суддя ОСОБА_1