Справа № 286/918/25
13.03.2025 м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Овручі клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024060500000403 від 22.11.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-
У провадженні Овруцького районного суду Житомирської області перебуває вказане кримінальне провадження.
11.03.2025 року прокурором Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, мотивуючи тим, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які мали місце під час обрання запобіжного заходу, продовжують існувати.
У підготовчому засідання прокурор клопотання підтримала.
Обвинувачений та його захисник стосовно продовження строку тримання під вартою заперечували. Захисник просить обрати цілодобовий домашній арешт.
Суд, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання та долучені до нього матеріали, вважає, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження стаття 194 КПК України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Суд, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованому кримінальному правопорушенню за ознаками ч. 3 ст. 332 КК України, враховує положення ст.ст. 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії проведення підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини. На думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів. Таким чином, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу з огляду потреб судового провадження.
В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено карання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з бавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від суду. Крім того, с. Селезівка, Словечанської територіальної громади, Костенського району, Житомирської області, межує з республікою білорусь та ОСОБА_4 , будучи мешканцем прикордонного району, добре обізнаний з особливостями несення служби прикордонних нарядів, що дає підстави вважати, що останній, усвідомлюючи тяжкість злочину та невідворотність покарання за його вчинення, може переховуватись від суду та реальні можливості покинути територію України з цією метою поза межами пунктів пропуску через державний кордон України, а також переховуватись на території України.
Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області 21.01.2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20 березня 2025 року включно, з визначенням розміру застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 грн..
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 05.02.2025 року ухвалу слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 21.01.2025 змінено в частині визначення розміру застави та визначено її у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560 грн..
Зважаючи на викладене та враховуючи, що до вказаного часу розгляд кримінального провадження не закінчиться, а у провадженні відсутні докази того, що ризики, заявлені при обранні міри запобіжного заходу зменшились на час розгляду даного клопотання, з метою виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від суду, вчиненню нових кримінальних правопорушень, перешкоджанню розгляду кримінального провадження іншим чином, суд вважає, що наявні правові підстави для продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою на шістдесят днів - до 11.05.2025 року включно та відповідно для задоволення клопотання прокурора.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Керуючись ст. ст. 197, 331, 369 КПК України, суд -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 11 травня 2025 року включно.
Визначити заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560,00 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок суду у будь-який момент строку тримання під вартою.
У разі внесення застави обвинувачений звільняється з-під варти і на нього покладаються наступні обов'язки:
- прибувати до суду за його вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
- утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні за №12024060500000403 від 22.11.2024 року;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки покладаються на обвинуваченого строком на два місяці з моменту звільнення останнього з-під варти внаслідок внесення застави.
У разі невиконання обвинуваченим зазначених обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1