Справа №461/811/25
Провадження №3/461/420/25
13 березня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Кітов О.В., за участі представника митного органу Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Держмитслужби України про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Львова, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 16.01.2018 виданий органом 4602,
за ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України,
встановив:
10.12.2024 року о 01:00 годині в зону митного контролю пункту пропуску "Краківець-Корчова" митного поста «Краковець» Львівської митниці по смузі руху «зелений коридор» в напрямку «виїзд з України», прибув транспортний засіб марки «MITSUBISHI» модель «Grandis», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN-код - НОМЕР_3 , в якості пасажира перебувала громадянка України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка своїми діями заявила про відсутність в неї будь-яких товарів, що підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню, або які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені обмеження.
Під час проведення митного контролю транспортного засобу виникла підозра щодо наявності в автомобілі товару, що переміщується з порушенням порядку проходження спрощеного митного контролю.
Транспортний засіб марки «MITSUBISHI» модель «Grandis», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN-код - НОМЕР_3 , було скеровано у місце для поглибленого огляду автомобіля. Під час огляду валіз та коробок у гр. ОСОБА_1 , серед особистих речей без ознак приховування від митного контролю, були виявлені книги в кількості 4 штук, а саме: 1) «Полное собраніє сочиненій И.А. Крылова», видана 1904 року; 2) «Семейная хроника и воспоминанія», видана 1909 року; 3) «Іоаннъ IV Грозный», видана 1897 року; 4) «Природа и люди», видана 1911 року, що можуть становити історичну або культурну цінність.
Жодних дозвільних документів на право переміщення через державний кордон України вищевказаних книг у гр. ОСОБА_1 не було. Відповідно до Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21.09.1999 № 1068-ХІV, та Інструкції «Про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22.04.2002 № 258. А саме, дозвіл державної служби контролю не потрібен для товарів друку виданих після 1945 р.
Таким чином, громадянка України ОСОБА_1 вчинила недекларування товарів, що підпадають під встановлені законодавством обмеження, щодо вивезення за межі митної території України та які переміщуються громадянами.
ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, наслідки неявки.
Відповідно до ст. 526 МК України, вважаю можливим провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з'явилася на розгляд справи, хоча належним чином повідомлялась про час і місце розгляду справи.
Представник Львівської митниці Держмитслужби Лубоцький Б.І. протокол підтримав.
Заслухавши пояснення представника Львівської митниці Держмитслужби Лубоцького Б.І., дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 3 статті 471 МК України передбачена відповідальність за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.
Відповідно до ч. 2 ст. 366 МК України, канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Згідно ч. 4 ст. 366 МК України, громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою.
Відповідно до п. 1 ст. 197 Митного кодексу України у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та/або їх випуск залежно від вимог відповідного закону здійснюються митними органами на підставі отриманих від державних органів, інших установ та організацій відповідних дозвільних документів.
На підставі ч. 6 ст. 372 Митного кодексу України, тимчасове вивезення (пересилання) громадянами-резидентами за межі митної території України культурних цінностей здійснюється з поданням відповідних документів, які підтверджують право вивезення за межі митної території України культурних цінностей та дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо тимчасового вивезення таких товарів за межі митної території України.
Згідно ч. 2 ст. 373 Митного кодексу України, порядок вивезення (пересилання) громадянами за межі митної території України дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам'ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 5 ст. 374 Митного кодексу України, культурні цінності за кодами 9701 21 00 00, 9701 22 00 00, 9701 29 00 00, 9701 91 00 00, 9701 92 00 00, 9701 99 00 00, 9702 10 00 00, 9702 90 00 00, 9703 10 00 00, 9703 90 00 00, 9704 00 00 00, 9705 10 00 00, 9705 21 00 00, 9705 22 00 00, 9705 29 00 00, 9705 31 00 00, 9705 39 00 00, 9706 10 00 00, 9706 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, виготовлені 50 і більше років тому, незалежно від їх вартості та способу переміщення через митний кордон України, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для підприємств.
Відповідно до Інструкції «Про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22.04.2002 № 258, дозвіл державної служби контролю не потрібен для творів друку виданих після 1945 р.
Переміщувані ОСОБА_1 книги датовані 1897, 1904, 1909, 1911 роками. Таким чином, у ОСОБА_1 був обов'язок письмово задекларувати переміщувану нею книгу.
На момент переміщення через митний кордон ОСОБА_1 не надала митному органу будь-яких дозвільних документів на вивезення переміщуваних нею книг.
Таким чином, громадянка України ОСОБА_1 вчинила недекларування товарів, що підпадають під встановлені законодавством обмеження, щодо вивезення за межі митної території України та які переміщуються громадянами.
Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи про порушення митних правил, а саме: протоколом про порушення митних правил №1575/20900/24 від 10.12.2024; актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 10.12.2024; контрольним талоном; доповідною та службовою записками; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10.12.2024; описами вилучених предметів від 10.12.2024.
З наведених доказів вбачається, що вони доводять факт, спосіб та порядок перетину митного кордону даною особою, обставини виявлення незадекларованого товару.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, приймаю до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, є особою пенсійного віку, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу, в межах встановлених санкцією ч. 3 ст. 471 МК України, без конфіскації товару.
Згідно ст. 519 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи. До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов'язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачі пояснень.
Відповідно до ст. 520 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.
Статтею ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 471, 486, 527, 528 МК України, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень.
Вилучений, згідно протоколу №1575/20900/24 від 10.12.2024 року, товар повернути ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил у розмірі 42,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605,60 гривень судового збору.
Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.
Суддя Олександр КІТОВ