Справа № 296/2501/25
1-кс/296/1223/25
Іменем України
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
13 березня 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Житомирській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_4 , подженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина РФ, уродженця м. Ростов-на-Дону, СОСР, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 110-2, ч. 2 ст. 110-2, ч. 3 ст. 110-2 КК України у кримінальному провадженні № 22025060000000042 від 07.03.2025, -
До слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Житомирській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_4 , подженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 110-2, ч. 2 ст. 110-2, ч. 3 ст. 110-2 КК України у кримінальному провадженні № 22025060000000042 від 07.03.2025.
Клопотання обгрунтовано тим, що у провадженні СВ УСБУ в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 22025060000000042 від 07.03.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110-2, ч. 2 ст. 110-2, ч. 3 ст. 110-2КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин рф ОСОБА_5 , перебуваючи з 19.09.2019 на посаді Губернатора Забайкальського краю РФ, виконуючи при цьому адміністративно-господарські, організаційно-розпорядчі та інші управлінські функції, діючи як представник влади РФ, що має в своєму підпорядкуванні значне коло осіб з числа державних службовців органів державної влади Забайкальського краю РФ, з 24.02.2022, тобто часу початку повномасштабного військового вторгнення РФ на територію України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, фінансував дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, та насильницької зміни чи повалення конституційного ладу України, а саме вчиняв дії з метою матеріального забезпечення боєздатності військових підрозділів ЗС РФ та ведення ними бойових дій проти Сил оборони України в рамках здійснення РФ збройної агресії проти України з метою окупації та анексії її території за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи на території Забайкальського краю РФ, протягом січня-лютого 2022 року, приймав участь в організації та передачі військовим формуванням ЗС РФ, що приймають безпосередню участь у бойових діях проти ЗС України 2500 FPV БПЛА та обладнання до них, для використання на тимчасово окупованих територіях України.
У подальшому, ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території України, не пізніше 23.07.2023 приймав участь в організації та подальшій передачі військовим формуванням ЗС РФ чотирьох автомобілів УАЗ-3163 («Патріот»), прицілів, рацій та БПЛА для використання у місцях дислокації на тимчасово окупованих територіях України та у веденні бойових дій проти Сил оборони України. Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_5 , перебуваючи на території Забайкальського краю РФ, протягом:
- жовтня 2023 року приймав участь в організації та передачі військовим формуванням ЗС РФ, що приймають безпосередню участь у бойових діях проти ЗС України квадрокоптерів, тепловізійних прицілів, дальномірів, засобів зв'язку, спальних мішків, плащів-дощовиків, маскувальних сіток для використання на тимчасово окупованих територіях України та у веденні бойових дій проти Сил оборони України;
- січня 2024 року приймав участь в організації та передачі військовим формуванням ЗС РФ, що приймають безпосередню участь у бойових діях проти ЗС України гвинтівок з оптичними прицілами, тепловізорів, портативних метеостанцій для використання на тимчасово окупованих територіях України та у веденні бойових дій проти Сил оборони України;
- лютого 2024 року приймав участь в організації та передачі військовим формуванням ЗС РФ, що приймають безпосередню участь у бойових діях проти ЗС України автомобіля УАЗ-452 («Буханка»), 12 квадрокоптерів, тактичних навушників для використання на тимчасово окупованих територіях України та у веденні бойових дій проти Сил оборони України.
Також, ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території України протягом жовтня-листопада 2024 року приймав участь в організації та передачі військовим формуванням ЗС РФ, що приймають безпосередню участь у бойових діях проти ЗС України 30 мотоциклів, 10 квадрокоптерів, БПЛА, екскаватора, системи супутникового зв'язку для використання на тимчасово окупованих територіях України та у веденні бойових дій проти Сил оборони України.
28.02.2025 громадянину російської федерації ОСОБА_5 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110-2, ч. 2 ст. 110-2, ч. 3 ст. 110-2 КК України, яке, враховуючи перебування підозрюваного на території держави-агресора, відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 та ч. 8 ст. 135 КПК України, 28.02.2025 опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур'єр»), опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також вручено захиснику, що підтверджується роздруківками інформації з офіційного веб-сайту Офісу Генерального прокурора та роздруківками аркушів газети «Ур'ядовий кур'єр».
Окрім того, відповідно до вимог ст.ст. 111-112, 276-278 та глави 11 КПК України повідомлення про підозру та повістки про виклик підозрюваного, стосовно якого існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Факт повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110-2, ч. 2 ст. 110-2, ч. 3 ст. 110-2 КК України, а також його виклики слідчим підтверджуються відповідним рапортом слідчого від 28.02.2025 з додатками, на яких зафіксовано відправка SMS-повідомлень на мобільний телефон останнього, з текстом повідомлення про підозру та повісток про виклик підозрюваного.
Таким чином, 28.02.2025 підозрюваний ОСОБА_5 був у встановленому ст.ст. 133-137 КПК України порядку належним чином викликаний на 04.03.2025, 05.03.2025 та 06.03.2025 для вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110-2, ч. 2 ст. 110-2, ч. 3 ст. 110-2 КК України, допиту як підозрюваного у кримінальному провадженні, однак у вказаний час не прибув на виклик уповноваженої службової особи - слідчого, тобто не з'явився без поважних причин та не повідомив про причини свого неприбуття.
ОСОБА_5 порушив процесуальний обов'язок підозрюваного, визначений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, а саме прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
У той же час, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 на даний час перебуває на території держави-агресора - рф, однак його точне місцезнаходження невідоме.
У зв'язку із неявкою ОСОБА_5 у вищевказані дати без поважних причин та неповідомленням про причини неприбуття, 06.03.2025 винесено постанову про оголошення останнього у розшук, здійснення якого доручено 3 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Житомирській області та сектору міжнародного співробітництва ГУНП в Житомирській області.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними у провадженні доказами, а саме:
- рапорт ОСОБА_8 від 09.02.2024 № 45/490;
- протокол огляду від 03.04.2024, з додатком копією запису на диск;
- протокол огляду від 27.02.2024, з додатком - оптичним носієм інформації диском DVD-R;
- протокол огляду від 19.03.2024, з додатком - оптичним носієм інформації диском СD-R;
- протокол огляду від 11.09.2024, з додатком - оптичним носієм інформації диском СD-R;
- протокол огляду від 18.12.2024, з додатком - оптичним носієм інформації диском DVD-R;
- протокол огляду від 01.01.2025, з додатком - оптичним носієм інформації диском DVD-R;
- протокол огляду від 23.12.2024, з додатком - оптичним носієм інформації диском DVD-R.
Поряд з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110-2, ч. 2 ст. 110-2, ч. 3 ст. 110-2 КК України, орган досудового розслідування вважає, що у кримінальному провадження існують ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України)
Відповідний ризик стороною обвинувачення обґрунтовується наступним.
Злочин, у вчиненніякого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким, санкцією ч. 5 ст. 110-21 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 6 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 .
Не виключається можливість переховування ОСОБА_5 від слідства, суду оскільки на даний час він відсутній за місцем проживання та реєстрації.
Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України)
Наявність відповідного ризику у кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі може перешкоджати встановленню істини по справі та продовжити злочинну діяльність.
Незважаючи на те, що, згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але вказані вище обставини вказують на те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам.
Під час судового розгляду прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовільнити з підстав та мотивів, що викладені у ньому.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти розгляду клопотання без участі підозрюваного та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ч.6 ст.193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до матеріалів клопотання вбачається, що постановою слідчого від 06.03.2025 ОСОБА_5 оголошено в розшук, оскільки наявні відомості, що він перебуває та території держави - агресора - рф. Підозра оголошена за правилами ст. 276, 277, 278 КПК України про що наявні докази долучені до клопотання.
Отже клопотання розглядається слідчим суддею без участі підозрюваного, проте за участі його захисника ОСОБА_6 , який також вказував, що слідством не доведено факт переховування підозрюваного та що він продовжуватиме вчинення кримінальних правопорушень. Також вважав підозру необгрунтованою.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Згідно пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 177 КПК України" метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час судового розгляду встановлено, що органом досудового розслідування 03.03.2025 в ЄРДР внесено відомості за № 22025060000000042 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110-2, ч. 2 ст. 110-2, ч. 3 ст. 110-2 КК України, підозрюваним є ОСОБА_5 .
Враховуючи стадію судового розгляду, суд, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення усправі Fox,Campbelland Hartleyv.theUnitedKingdomвід 30.08.1990(заяви№ 12244/86,12245/86;12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) вважає, що підозра ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110-2, ч. 2 ст. 110-2, ч. 3 ст. 110-2 КК України, у кримінальному провадженні № 22025060000000042від 07.03.2025, є обґрунтованою в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, про це свідчать в своїй совокупності докази, що долучені до клопотання, а саме:
- рапорт ОСОБА_8 від 09.02.2024 № 45/490;
- протокол огляду від 03.04.2024, з додатком копією запису на диск;
- протокол огляду від 27.02.2024, з додатком - оптичним носієм інформації диском DVD-R;
- протокол огляду від 19.03.2024, з додатком - оптичним носієм інформації диском СD-R;
- протокол огляду від 11.09.2024, з додатком - оптичним носієм інформації диском СD-R;
- протокол огляду від 18.12.2024, з додатком - оптичним носієм інформації диском DVD-R;
- протокол огляду від 01.01.2025, з додатком - оптичним носієм інформації диском DVD-R;
- протокол огляду від 23.12.2024, з додатком - оптичним носієм інформації диском DVD-R.
Отже, слідчий суддя вважає підозру ч. 1 ст. 110-2, ч. 2 ст. 110-2, ч. 3 ст. 110-2 КК України, у кримінальному провадженні № 22025060000000042 від 07.03.2025 є бґрунтованою в сукупності наданих доказів.
Матеріали клопотання містять докази, що було дотримано вимог КПК України щодо вручення підозри ОСОБА_5 (публікація в газеті" Голос України")
Щодо наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.
Перевіряючи доводи слідчого та прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених зокрема п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що доводи є обґрунтованими.
Зокрема, є підтвердженим, що підозрюваний оголошений в розшук з 06.03.2025, оскільки перебуваєна території держави-агресора - рф та вже переховується від органів досудового розслідування.
13.03.2025 слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира надав дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № № 22025060000000042 від 07.03.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочинів передбачених ч.1,2,3 ст.110-2 КК України (справа №296/2504/25)
ОСОБА_5 підозрюють у вчиненні тяжкого злочину (ч. 3 ст. 110-2 КК України), за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочину дають слідчому судді достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може, з метою уникнення покарання, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою ( на що також посилався захисник під час розгляду даного клопотання) , проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
При цьому, також враховує правову позицію ЄСПЛ викладену в рішенні у справі "Харченко проти України" від 10.02.2011 року є, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим оскільки тяжкість покарання значно збільшує ймовірність ризику переховування перебуваючи за межами державного кордону України..
Разом з цим, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_5 раніше не судимий проте підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.
Будь-яких обставин, які є перешкодою для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачені частиною другою статті 183 КПК України, а також фактів, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на теперішній час не встановлено.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
При цьому з врахуванням приписів аб.7 ч .4 ст.183 КПК України розмір застави не визначається, оскільки ОСОБА_5 перебуває у розшуку про що свідчить постанова слідчого від 06.03.2025.
Керуючись ст.ст.131, 132, 176 178, 182 , 184, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110-2, ч. 2 ст. 110-2, ч. 3 ст. 110-2 КК України у кримінальному провадженні № 22025060000000042 від 07.03.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Після затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше, як через 48 годин з часу його затримання він підлягає доставці до місця кримінального провадження, де слідчий суддя, суд, за участю підозрюваного розглядає питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 17.03.2025
Слідчий суддя ОСОБА_1