Справа № 275/1345/24
14 березня 2025 року селище Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Миколайчука П.В.
з секретарем Довгаленко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
20.12.2024 АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», в особі представника Киричук Г.М., звернулося із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути із відповідача на користь АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість в сумі 138 542,21 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
В обґрунтування позову вказує на те, що між АТ«ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: 25.05.2020 - кредитний договір №2001597803401, за яким позичальнику виданокредит у сумі 40000 грн.; 16.12.2021 - кредитний договір №1002047147201, за яким позичальнику видано кредит у сумі 36 200 грн..
25.05.2020 ОСОБА_1 підписала заяву на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001597803401, за яким їй було відкрито рахунок у гривнях, надано кредитну картку, встановлено кредитний ліміт на 12 місяців з пролонгацією на той самий період. За умовами кредитного договору, процентна ставка складає 47,88%, у випадку прострочення заборгованості застосовується процентна ставка 62% річних.
16.12.2021 ОСОБА_1 підписала заяву на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1002047147201, за яким їй було видано споживчий кредит шляхом перерахування на рахунок коштів в сумі 36200 грн. з процентною ставкою 0,01% річних, терміном на 24 місяці (з розміром платежів відповідно до графіку), за яким передбачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,99%
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк та заборгованість відповідача перед позивачем станом на 06.10.2024 склала: по кредитному договору від 25.05.2020 №2001597803401 - 76 424,85 грн, з яких: 39 958,14 грн. - заборгованість за кредитом; 36466,71 грн. - заборгованість за процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією; по кредитному договору від 16.12.2021 №1002047147201 - 62 117,36 грн, з яких: 32 989,34 грн. - заборгованість за кредитом; 7,47 грн. - заборгованість за процентами; 29 120,55 грн. - заборгованість за комісією. Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станомна 06.10.2024 склала 138542,21 гривень.
Позивач направив письмові вимоги (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строкзаборгованість відповідачем погашена не була.Відповідно до умов кредитних договорів, укладених між позивачем та відповідачем, сторони погодили, що позичальник зобов'язується сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості. Ці умови були узгоджені позичальником шляхом підписання відповідних документів, тому позовні вимоги до Відповідача по стягненню комісії є правомірними.
Посилаючись на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії
Ухвалою від 30.12.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін (а.с. 62).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечив проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами без участі сторін на підставі ст.ст. 211, 223 ЦПК України.
Оскільки зі сторони позивача не вбачається заперечень проти заочного розгляду справи, а відповідачка відзив не подавала, повідомлена належним чином, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
В судовому засіданні 12.03.2025 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, повідомлено про проголошення судового рішення 14.03.2025.
Фактичні обставини встановлені судом
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 25.05.2020 ОСОБА_1 підписала заяву №2001597803401 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «ПУМБ», за якою АТ «ПУМБ» відкрив на її ім'я поточний рахунок НОМЕР_1 , надав кредитну картку НОМЕР_2 та встановив кредитний ліміт на суму 5 000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування коштами у розмірі 47,88% річних, строк кредитування - 12 місяців, зі спливом якого продовжується кожного разу на той самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої зі сторін (а.с.9).
ОСОБА_1 ознайомилася з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, про що особисто поставила підпис в паспорті споживчого кредиту 22.02.2021 (а.с.9 зв.)
Кредитний ліміт, відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту, 25.05.2020 встановлено в сумі 5 000,00 грн, збільшувався 14.09.2020 - до 9 300,00 грн, 20.01.2021 до 14 100,00 грн., 22.04.2021- до 20 100,00 грн., 20.05.2021 - до 24 100,00 грн., 17.06.2021 - до 28 100,00 грн., 22.07.2021 - до 40 000,00 грн, 27.02.22 зменшено до 37 382,00 грн, а 03.03.2022 знову збільшено до 40 000,00 грн.(а.с.35)
16.12.2021 ОСОБА_1 підписала заяву №1002047147201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «ПУМБ», за якою АТ «ПУМБ» надав їй споживчий кредит на суму 36 200,00 грн., зі сплатою відсотків за користування коштами у розмірі 0,01% річних та сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,99%, строк кредитування - 24 місяці, схема повернення - ануїтетна; спосіб надання - банківський переказ на рахунок НОМЕР_3 (а.с. 7-8).
Відповідачка ознайомилася з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, про що особисто поставила підпис в паспорті споживчого кредиту 16.12.2021 (а.с.8 зв.)
Видача відповідачу кредитних коштів за договором 1002047147201 від 16.12.2021 підтверджується платіжною інструкцією TR.54575390.62462.8810 від 16.12.2021 (а.с. 35 зв.).
Згідно із розрахунками заборгованості позивача, заборгованість відповідача перед АТ «ПУМБ» станом на 06.10.2024 за кредитним договором №1002047147201 від 16.12.2021 складає 62 117,36 грн., з яких: 32 989,34 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7,47 грн. - заборгованість по процентам; 29 120,55 грн. - заборгованість за комісією. (а.с.36-37)
Згідно із розрахунками заборгованості позивача, заборгованість відповідача перед АТ «ПУМБ» станом на 06.10.2024 за кредитним договором №1001597803401 від 25.05.2020 складає 76 424,85 грн., з яких: 39 958,14 грн. -заборгованість за тілом кредиту; 36 466,71 грн. - заборгованість по процентам; 0 грн. - заборгованість за комісією. (а.с.37 зв.-39)
З копії виписок за особовими ОСОБА_2 за період: з 16.12.2021 по 06.10.2024; з 25.05.2020 по 06.10.2024 видно, що їй були надані кредитні кошти, якими вона користувалася, здійснювала часткове погашення заборгованості за кредитними договорами, відсотками (а.с.49-56 зв.).
У зв'язку із невиконанням ОСОБА_1 зобов'язань за кредитними договорами, позивач направляв на адресу позичальника письмову вимогу (повідомлення) №КНО-44.2.2/561 від 07.10.2024 з вимогою погасити заборгованість у розмірі 138 542,21 грн., однак у наданий строк заборгованість відповідачем не погашена (а.с.32 зв.-33).
Інших доказів суду надано не було, клопотань про їх витребування - не надійшло.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст. 1048 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як вбачається із заяв № 2001597803401, № 1002047147201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 25.05.2020, 16.12.2021, ОСОБА_1 , підписавши їх, підтвердила, що ознайомлена з умовами кредитування.
З огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача, а також доказів, що свідчать про повне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами у добровільному порядку, право на подання відзиву не використано.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договоромвід 25.05.2020 № 2001597803401 - 76 424,85 грн, з яких: 39 958,14 грн. - заборгованість за кредитом (оскільки відповідачці неодноразово піднімався кредитний ліміт, яким вона користувалася та не виконала свої зобов'язання за договором, внаслідок чого утворилася заборгованість); 36 466,71 грн. - заборгованість за процентами (на використаний кредитний ліміт відбувалося нарахування відсотків за процентною ставкою 47,88% - стандартною, та 62% - у разі прострочення заборгованості); за кредитним договором від 16.12.2021 № 1002047147201 - 62 117,36 грн, з яких: 32 989,34 грн. - заборгованість за кредитом (щомісячні непогашені платежі відповідно до графіку); 7,47 грн. - заборгованість за процентами (за процентною ставкою 0,01%).
Тобто загальна сума заборгованості за вищевказаними кредитними договорами (за тілом кредиту та відсотками) станомна 06.10.2024 склала 109 421,66 гривень.
Що стосується вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією, то суд вважає, що ця вимога не є правомірною, оскільки у Постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитора фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Суд також враховує правову позицію викладену у постановах Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року ( справа №6-1746цс16) та від 06 листопада 2023 року (справа № 204/224/21).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За приписами частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першоїстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування'після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом,іншимиактами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування'щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином, оскільки комісія банком нараховується відповідачу за дії, які банк здійснює на власну користь, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині стягнення заборгованості за простроченою комісією.
Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 913,23 грн. (109 421,66 грн. * 2 422,4 грн. / 138 542,21 грн., де 109 421,66 грн. - сума задоволених судом вимог до стягнення, 2 422,4 грн. - сума сплаченого судового збору, 138 542,21 грн. - сума заявлених позовних вимог).
Керуючись ст.ст. 4, 13, 81,141, 263-265, 274, 354 ЦПК України, на підставі ст. ст. 526, 614, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість за кредитними договорами в розмірі 109 421,66 (сто дев'ять тисяч чотириста двадцять одна) гривня 66 копійок, з яких:
- за кредитним договором №2001597803401 від 25.05.2020 - 76 424,85 грн, з яких: 39 958,14 грн. -заборгованість за кредитом; 36466,71 грн. - заборгованість за процентами;
- за кредитним договором №1002047147201 від 16.12.2021 - 62 117,36 грн, з яких: 32 989,34 грн. -заборгованість за кредитом; 7,47 грн. - заборгованість за процентами,
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» судовий збір в розмірі 1 913,23 (одна тисяча дев'ятсот тринадцять) гривень 23 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте Брусилівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не будуть подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14.03.2025.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (04070 м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829, рах. № НОМЕР_4 , МФО № 334851).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 .
Суддя П.В. Миколайчук