Справа № 302/344/25
Провадження № 2-о/302/43/25
17
про відмову у відкритті провадження
13 березня 2025 року селище Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Повідайчик О.І., перевіривши виконання вимог ст. 175-177, 318 Цивільного процесуального кодексу України по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ освіти, сім'ї, молоді, спорту та культури Колочавської сільської ради Хустського району Закарпатської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявниця ОСОБА_1 , через представника - адвоката Кривку Павла Павловича, звернулася до Міжгірського районного суду Закарпатської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просить встановити факт того, що вона, ОСОБА_1 , дійсно працювала з 02.09.1999 року до 31.08.2017 року на посаді вчителя Колочавської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 Міжгірського ( нині Хустського району) Закарпатської області.
Ознайомившись зі змістом поданої заяви ОСОБА_1 та матеріалами, що до неї додані, вважаю за необхідне у відкритті провадження відмовити з наступних підстав.
Як вбачається з поданої заяви та доданих до неї документів, заявниця ОСОБА_1 зазначає, що встановлення факту, що має юридичне значення необхідне для підтвердження наявного у неї трудового стажу, саме як педагогічного працівника, що працювала на посаді вчителя і що впливає на розмір та умови її пенсійного забезпечення.
Порядок розгляду судом справ окремого провадження визначено нормами розділу IV ЦПК України.
Відповідно до положень частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності чи відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина третя статті 294 ЦПК України).
Згідно зі статтею 315 цього Кодексу суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За положеннями ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина перша статті 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Аналогічна норма міститься у статті 15 ЦК України.
Відповідно до статті 19 ЦПК України, яка визначає компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ, у порядку цивільного судочинства розглядаються справи що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Частинами 1 і 2 ст.315 ЦПК України, передбачено перелік справ про встановлення факту, а також що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Зміст цих правових норм відповідає положенням ст.293 ЦПК України, яка визначає поняття окремого провадження, як виду непозовного цивільного судочинства.
Системне тлумачення цих статей свідчить про те, що не підлягає розгляду в судовому порядку справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо законом визначено інший порядок їх встановлення.
Як зазначено у заяві, фактично встановлення даного факту необхідно для підтвердження наявного у неї трудового стажу, саме як педагогічного працівника, що працювала на посаді вчителя і що впливає на розмір та умови її пенсійного забезпечення.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У судовому порядку відповідно до пункту 26 зазначеного Порядку встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.
Таким чином, встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії, зокрема й перебування на посаді, що дає право на призначання пенсії на пільгових умовах, здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, а рішення вказаного органу щодо її призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.
Заяви про встановлення фактів трудового стажу не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства. Відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду.
З урахуванням наведеного питання встановлення факту наявності трудового стажу не підлягає судовому розгляду, а повинне вирішуватись у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури.
Вказані висновки відповідають правовим позиціям викладеним в постанові Верховного Суду від 10.06.202 в справі № 347/576/18 та узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 198/623/18 (провадження № 14-369цс19), та відповідає практиці Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (постанови: від 10 березня 2020 року у справі № 556/132/18 (провадження № 61-44101св18), від 13 листопада 2019 року у справі № 559/2652/16-ц (провадження № 61-28244св18), від 11 вересня 2019 року у справі № 401/2020/17-ц (провадження № 61-3570св19), від 24 жовтня 2019 року у справі № 523/30/17 (провадження № 61-12771св18).
З врахуванням наведеного уважаю, що ця справа не може бути розглянута в порядку окремого провадження. Оскільки ця заява про встановлення юридичного факту не підлягає розгляду в судах у порядку окремого провадження цивільного судочинства - відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.186 та ч.3 ст.294 ЦПК України зазначена обставина є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.186, ст.258-261, 294, 315 ЦПК України, суддя
У відкритті провадження у цивільній справі № 302/344/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ освіти, сім'ї, молоді, спорту та культури Колочавської сільської ради Хустського району Закарпатської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, - відмовити.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання через Міжгірський районний суд Закарпатської області. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.І.Повідайчик