Справа № 301/208/25
2/301/275/25
"13" березня 2025 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючої Даруда І.А., при секретарі Сатін Н.М., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування,-
ОСОБА_4 , звернулася до Іршавського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування, стверджуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавець (бабуся позивача) ОСОБА_5 , що стверджується свідоцтвом про смерть .
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на все її майно. До складу спадщини входить в тому числі житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 власником якого згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом посвідченого державним нотаріусом Іршавської державної нотаріальної контори Іванииашець В. І.. 18.05.1995 року за реєстровим номером № 2484 була покійна спадкодавець ОСОБА_5 , оригінал якого втрачений.
Заповіт за життя бабуся ОСОБА_5 , не залишала.
ОСОБА_4 , є внучкою померлої ОСОБА_5 , що стверджується записом про батька у свідоцтві про її народження та свідоцтвом про народження її батька ОСОБА_2 (копії додаються) і відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України є спадкоємцем за законом.
Згідно довідки виданої старостою Луківського старостинського округу Білківської сільської ради від 08.01.2025 року на день смерті бабусі ОСОБА_5 в спадковому будинку за адресою: АДРЕСА_1 разом з нею проживали та були зареєстровані, я, внучка спадкодавця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мій батько, син спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , моя мати, невістка спадкодавця, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також моя рідна сестра, внучка спадкодавця, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Крім позивача до кола спадкоємців після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , належать також відповідачі, батько позивача, син спадкодавця, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також рідна сестра позивача, внучка спадкодавця, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які усвідомлюючи значення своїх дій відмовляються від прийняття спадщини і не бажають її приймати.
Згідно тверджень позивача, інших осіб, які б претендували на майно після смерті спадкодавця, в тому числі осіб які мають право на обов'язкову частку в спадковому майні немає.
Також, позивач стверджує, що на теперішній час, вона є єдиним спадкоємцем відкритої спадщини на вищевказане спадкове майно.
Приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округу П. М Ожеледа позивача було повідомлено про неможливість юридичного оформлення за нею спадкових прав після смерті бабусі ОСОБА_5 , на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа щодо належності вищезазначеного житлового будинку спадкодавцю і тому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину і запропоновано звернутися до суду.
Позивач ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з'явилася, натомість подала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримала, а справу просила розглянути без її участі.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в підготовче судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені своєчасно і належним чином. Натомість, подали до суду спільну заяву, в якій просили проводити розгляд справи у їх відсутності, зазначили, що позов визнають та не заперечують проти задоволення позовних вимог.
Суд, всебічно та в повному обсязі дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.
Судом під час підготовчого судового засідання було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавець ОСОБА_5 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого 20 січня 2004 року.(а.с. 12)
До складу спадщини входить в тому числі житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 власником якого згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом посвідченого державним нотаріусом Іршавської державної нотаріальної контори Іванишинець В. І.. 18.05.1995 року за реєстровим номером № 2484 була покійна спадкодавець ОСОБА_5 , оригінал якого втрачений.
Також, судом встановлено, що заповіт за життя бабуся ОСОБА_5 , не залишала.
ОСОБА_4 , є внучкою померлої ОСОБА_5 , що стверджується записом про батька у свідоцтві про її народження та свідоцтвом про народження її батька ОСОБА_2 (копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 а.с. 13 та 16) і відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України є спадкоємцем за законом.
Згідно довідки виданої старостою Луківського старостинського округу Білківської сільської ради від 08.01.2025 року на день смерті спадкодавця ОСОБА_5 в спадковому будинку за адресою: АДРЕСА_1 разом з нею проживали та були зареєстровані, я, внучка спадкодавця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мій батько, син спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , моя мати, невістка спадкодавця, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також моя рідна сестра, внучка спадкодавця, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.20)
Отже, спадкоємець за законом ОСОБА_4 проживала за одною адресою разом із покійною бабусею на день відкриття спадщини і не відмовилася від прийняття спадщини, отже, відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, прийняла спадщину.
Крім позивача, до кола спадкоємців після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , належать також відповідачі, батько позивача, син спадкодавця, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також рідна сестра позивача, внучка спадкодавця, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які усвідомлюючи значення своїх дій відмовляються від прийняття спадщини і не бажають її приймати, що також стверджується їхньою письмовою заявою про визнання позову.
Приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округу П. М Ожеледа позивача було повідомлено про неможливість юридичного оформлення за нею спадкових прав після смерті бабусі ОСОБА_5 , на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа щодо належності вищезазначеного житлового будинку спадкодавцю.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За правилами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ст. 1223 ЦК Кодексу, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Також, суд бере до уваги те, що відповідачами позов було визнано, жодних заперечень до суду, проти задоволення позову чи письмових доказів, які б спростовували доводи позивача надано не було.
Згідно ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Зважаючи на те, що надані позивачем докази є належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, при цьому, судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення прав, свобод та інтересів інших осіб, внаслідок ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, тому на переконання суду позовні вимоги викладені в даній позовній заяві підлягають до задоволення в повному обсязі.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Керуючись ст. ст. 4,12,19,83, 175,177,184,200, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 16, 392, 1216, 1220, 1223 , 1268 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом право власності в цілому на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І. А. Даруда