Єд. унік.№ 237/64/25
Провадження № 1-кп/243/585/2025
13 березня 2025 року м. Слов'янськ
Судова колегія Слов'янського міськрайонного суду Донецької області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 22025050000000026 від 03 січня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, з середньо-технічною освітою, одруженого, працюючого електромонтером, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 111, ч. 7 ст. 1111 КК України,-
Відповідно до ст. ст. 2, 65, 68, 73 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Статтями 124, 125, 128 Конституції України передбачено, що делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. ст. 17, 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Упродовж 2013 року у зв'язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади РФ та службових осіб з числа керівництва збройних сил РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які розцінені представниками влади і збройних сил РФ як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту РФ на території України - в АР Крим та м. Севастополі.
Свою злочинну мету співучасники з числа представників влади та збройних сил РФ вирішили досягти шляхом ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців збройних сил РФ, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим і м. Севастополя, а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та Російської Федерації, створення і фінансування незаконних збройних формувань та вчинення інших злочинів.
При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної недоторканості України, незаконної зміни меж її території та державного кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.
З метою реалізації вказаного умислу впродовж 2013 року на території РФ службові особи Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (далі - ГШ ЗС РФ), на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб Збройних Сил РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, розробили злочинний план, яким передбачалося для досягнення військово-політичних цілей РФ, що на думку співучасників були прямо пов'язані із необхідністю незаконної окупації та подальшої анексії АР Крим, м. Севастополя та південно-східних регіонів України, поряд із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використання протестного потенціалу населення південно-східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.
Вказаний план у повній мірі відповідав та був розроблений з урахуванням принципів та підходів, викладених у виступі начальника Генерального Штабу Збройних Сил РФ ОСОБА_8 перед академією військових наук РФ з доповіддю про гібридну війну в лютому 2013 року, яка у подальшому отримала назву «доктрина Герасимова», де зазначалося, що з метою досягнення цілей повинна надаватися перевага невоєнним заходам (політичним, економічним, інформаційним, гуманітарним), які застосовуються з використанням протестного потенціалу населення, інформаційним протиборством та воєнним заходам прихованого характеру.
У подальшому, з грудня 2013 року до лютого 2014 року, для забезпечення схвалення та підтримки громадянами РФ і мешканцями південно-східних регіонів України злочинних діянь, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України та встановлення впливу і вагомості РФ на світовій арені, представники влади та збройних сил РФ, на виконання спільного злочинного плану, організували із застосуванням засобів масової інформації розпалювання в Україні національної ворожнечі шляхом ведення інформаційно-пропагандистської підривної діяльності.
Так, із грудня 2013 року за допомогою різних видів медіа-ресурсів РФ здійснювалось викривлення подій Революції Гідності, вказувалося на хибність європейського вектору розвитку зовнішніх відносин України. При цьому шляхом перекручування, постійного нав'язування хибного тлумачення, компонування інформації для зміни свідомості та ставлення громадян РФ і місцевих мешканців південно-східних регіонів України щодо дійсності та значення подій, які насправді відбувалися в Україні, представники опозиційних до колишнього політичного режиму в Україні сил висвітлювалися як прихильники радикально націоналістичних поглядів, учасники національно-визвольного руху середини ХХ століття (ОУН, УПА) - як прибічники та послідовники фашизму, пропагувалась їх неповноцінність за ознаками ідеологічних та політичних переконань.
Одночасно за допомогою засобів масової інформації здійснювалося спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних основ, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, підбурювання до міжетнічних конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України (АР Крим і м. Севастополя та південно-східних областей), провокування національних зіткнень, формування хибного образу частини українського населення як «націонал-фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності, пропагують культ насильства та знущання над російськомовним населенням України.
Ураховуючи, що територія АР Крим та м. Севастополя мала найбільше військово-стратегічне значення для представників влади та збройних сил РФ серед інших територій України, які були об'єктом їх злочинного посягання, а також те, що на вказаній території дислокувалися підрозділи Чорноморського флоту Російської Федерації, що сприяло найбільш прихованому використанню регулярних військ збройних сил РФ поряд з іншими елементами гібридної війни, а тому її ведення проти України співучасники злочинного плану вирішили розпочати з території півострова Крим.
Також представниками влади і збройних сил РФ вчинялися дії щодо зміни меж території та державного кордону України на іншій території держави.
У березні-квітні 2014 року в населених пунктах Луганської та Донецької областей розпочалася збройна агресія РФ шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів Збройних Сил та інших силових відомств Російської Федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Донецької області та порушення територіальної цілісності України.
В окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України 11.05.2014 проведено незаконний референдум з питання «О поддержке акта о государственной независимости Донецкой Народной Республики», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Донецкая Народная Республіка» (далі - «ДНР»).
В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Донецької області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних об'єднань і підрозділів Збройних Сил та інших військових формувань РФ, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 № 2268-VIII, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17.03.2015 № 254-VIII та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» від 16.09.2014 № 1680-VII визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України, бюджетні установи України, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
До складу «ДНР/ЛНР» увійшли громадяни України та РФ, а також представники ряду злочинних громадських організацій, зокрема «Народное ополчение Донбасса», «Оплот» тощо. На території окупованої частини Донецької області учасники даного псевдодержавного утворення займаються вчиненням актів тероризму, залякуванням населення, вбивством громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та інших тяжких та особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.
Основним напрямом діяльності «ДНР/ЛНР» є насильницька зміна і повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території і державного кордону України у спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, шляхом створення незаконного державного утворення «ДНР/ЛНР», яке ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» визнано терористичною організацією.
У свою чергу громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи достатній життєвий досвід для усвідомлення фактів активної підривної діяльності РФ проти України шляхом окупації частини Донецької та Луганської областей, після захоплення частини Донецької та Луганської областей членами терористичної організації «ДНР/ЛНР», 22 лютого 2022 року (точні дата та час не встановлено, але не пізніше 22 лютого 2022 року), діючи умисно, з метою підтримки незаконних збройних формувань терористичної організації «ДНР», у здійсненні збройного спротиву Збройним Силам України, переслідуючи ідеологічний та корисливий мотив, перебуваючи у Кіровському районі м. Донецька добровільно мобілізувався та почав проходження військової служби у НОМЕР_2 окремому стрілецькому полку Збройних Сил Російської Федерації (в/ч НОМЕР_3 ) (колишня назва військового підрозділу - НОМЕР_4 стрілецький полк мобілізаційного резерву Народної міліції ДНР в/ч НОМЕР_5 ).
Громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був призначений на посаду стрілок зі званням рядовий, забезпечений військовою формою російського зразка, вогнепальною зброєю - автоматом Калашникова АК-74 з боєприпасами калібру 5,45 мм та почав проходити військову службу вахтовим методом, а саме здійснював охорону та оборону місцевості та контролював в'їзд-виїзд поблизу c. Тягинка Херсонської області.
Окрім того, з 19.02.2014 представниками Російської Федерації (далі - РФ) розпочато збройне вторгнення Збройних Сил рф (далі - ЗС РФ), яке керівники РФ назвали переміщенням військових підрозділів у межах звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту РФ та іншими підрозділами ЗС рф здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечили військову окупацію території АРК і м. Севастополя, після чого 18.03.2014 РФ оголосила про офіційне включення Криму до її території.
Одночасно з цим, протягом березня та на початку квітня 2014 року під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та ЗС РФ представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих РФ, взяли під контроль будівлі, у яких були розташовані органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об'єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07.04.2014 в м. Донецьку створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»), а 27.04.2014 в м. Луганську - терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які досі функціонують. Внаслідок військових дій у період із травня по серпень 2014 року сили оборони України звільнили частину раніше окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Надалі, 24.02.2022, президент РФ оголосив початок так званої спеціальної військової операції. Після цього близько четвертої години ранку того ж дня ЗС РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку РФ, Республіки Білорусь та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об'єктів по всій території України. З того моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє до теперішнього часу.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як громадянин України, який згідно із ст. 65 Конституції України має обов'язок здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який у відповідності до частин 2, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» може бути реалізований шляхом проходження військової служби виключно у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, свідомо порушуючи свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, діючи в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, умисно, з корисливих мотивів, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, добровільно погодився прийняти участь у бойових діях на боці ворога (країни-агресора) - РФ.
У листопаді 2022 року (точні дата та час не встановлено, але не пізніше листопада 2022 року) громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у складі ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_3 ) (колишня назва військового підрозділу - НОМЕР_4 стрілецький полк мобілізаційного резерву ІНФОРМАЦІЯ_4 в/ч НОМЕР_5 ) передислокувався до АДРЕСА_2 , де він продовжив проходити військову службу, до функціональних обов'язків якого входило охорона, оборона місцевості та контроль в'їзд-виїзд поблизу вказаного населеного пункту.
Далі, з грудня 2022 року (точні дата та час не встановлено, але не пізніше грудня 2022 року) по січень 2023 року (точні дата та час не встановлено, але не пізніше січня 2023 року) громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у складі ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_3 ) (колишня назва військового підрозділу - НОМЕР_4 стрілецький полк мобілізаційного резерву ІНФОРМАЦІЯ_4 в/ч НОМЕР_5 ) передислокувався до населеного пункту Нечаєве Херсонської області, де він продовжив проходити військову службу, до функціональних обов'язків якого входило виконання завдань щодо фортифікаційної підготовки місцевості до бойових дій.
Далі, громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у складі ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_3 ) (колишня назва військового підрозділу - НОМЕР_4 стрілецький полк мобілізаційного резерву Народної міліції ДНР в/ч НОМЕР_5 ) був переміщений до АДРЕСА_3 , де у період з березня 2023 року (точні дата та час не встановлено, але не пізніше березня 2023 року) по грудень 2024 року (точні дата та час не встановлено, але не пізніше березня 2024 року) продовжив проходити військову службу, до функціональних обов'язків якого входило виконання завдань щодо фортифікаційної підготовки місцевості до бойових дій та участі у бойових (штурмових) діях проти сил оборони України.
Влітку 2023 року (точні дата та час не встановлено, але не пізніше літа 2023 року) громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у складі ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_3 ) (колишня назва військового підрозділу - НОМЕР_4 стрілецький полк мобілізаційного резерву ІНФОРМАЦІЯ_4 в/ч НОМЕР_5 ) виїжджав в район АДРЕСА_4 , з метою виконання завдань щодо евакуації поранених з зони бойових дій.
Громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходячи військову службу у вищезазначеному незаконному збройному формуванні - ІНФОРМАЦІЯ_5 (в/ч НОМЕР_3 ) (колишня назва військового підрозділу - НОМЕР_4 стрілецький полк мобілізаційного резерву Народної міліції ДНР в/ч НОМЕР_5 ) на посаді стрілок зі званням рядовий, створеному державою-агресором РФ на тимчасово окупованій території Донецької області, був забезпечений військовою формою російського зразка та вогнепальною зброєю - автоматом Калашникова АК-74 з боєприпасами калібру 5,45 мм та за виконання своїх службових обов'язків у незаконному збройному формуванні отримував щомісячну грошову винагороду у розмірі від 75000 (сімдесяти п'яти тисяч) до 207 000 (двісті семи тисяч) російських рублів.
01.01.2025 року після успішних штурмових дій сил оборони України поблизу с. Зеленівка Курахівської міської громади Покровського району Донецької області, громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , потрапив в оточення сил оборони України та в подальшому здався в полон.
Окрім того, у листопаді 2022 року (точні дата та час не встановлено, але не пізніше листопада 2022 року) громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у складі ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_3 ) (колишня назва військового підрозділу - НОМЕР_4 стрілецький полк мобілізаційного резерву ІНФОРМАЦІЯ_4 в/ч НОМЕР_5 ) передислокувався до АДРЕСА_2 , де він продовжив проходити військову службу, до функціональних обов'язків якого входило охорона, оборона місцевості та контроль в'їзд-виїзд поблизу вказаного населеного пункту.
Далі, з грудня 2022 року (точні дата та час не встановлено, але не пізніше грудня 2022 року) по січень 2023 року (точні дата та час не встановлено, але не пізніше січня 2023 року) громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у складі ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_3 ) (колишня назва військового підрозділу - НОМЕР_4 стрілецький полк мобілізаційного резерву ІНФОРМАЦІЯ_4 в/ч НОМЕР_5 ) передислокувався до населеного пункту Нечаєве Херсонської області, де він продовжив проходити військову службу, до функціональних обов'язків якого входило виконання завдань щодо фортифікаційної підготовки місцевості до бойових дій.
Далі, громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у складі ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_3 ) (колишня назва військового підрозділу - НОМЕР_4 стрілецький полк мобілізаційного резерву Народної міліції ДНР в/ч НОМЕР_5 ) був переміщений до АДРЕСА_3 , де у період з березня 2023 року (точні дата та час не встановлено, але не пізніше березня 2023 року) по грудень 2024 року (точні дата та час не встановлено, але не пізніше березня 2024 року) продовжив проходити військову службу, до функціональних обов'язків якого входило виконання завдань щодо фортифікаційної підготовки місцевості до бойових дій та участі у бойових (штурмових) діях проти сил оборони України.
Влітку 2023 року (точні дата та час не встановлено, але не пізніше літа 2023 року) громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у складі ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_3 ) (колишня назва військового підрозділу - НОМЕР_4 стрілецький полк мобілізаційного резерву ІНФОРМАЦІЯ_4 в/ч НОМЕР_5 ) виїжджав в район АДРЕСА_4 , з метою виконання завдань щодо евакуації поранених з зони бойових дій.
Громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходячи військову службу у вищезазначеному незаконному збройному формуванні - ІНФОРМАЦІЯ_5 (в/ч НОМЕР_3 ) (колишня назва військового підрозділу - НОМЕР_4 стрілецький полк мобілізаційного резерву Народної міліції ДНР в/ч НОМЕР_5 ) на посаді стрілок зі званням рядовий, створеному державою-агресором РФ на тимчасово окупованій території Донецької області, був забезпечений військовою формою російського зразка та вогнепальною зброєю - автоматом Калашникова АК-74 з боєприпасами калібру 5,45 мм та за виконання своїх службових обов'язків у незаконному збройному формуванні отримував щомісячну грошову винагороду у розмірі від 75000 (сімдесяти п'яти тисяч) до 207 000 (двісті семи тисяч) російських рублів.
01.01.2025 року після успішних штурмових дій сил оборони України поблизу с. Зеленівка Курахівської міської громади Покровського району Донецької області, громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , потрапив в оточення сил оборони України та в подальшому здався в полон.
Відповідно до положень статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться стосовно ОСОБА_7 лише в межах висунутого йому обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті від 22 січня 2025 року.
В судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1, 2 ст. 111, ч. 7 ст. 1111 КК України, визнав у повному обсязі та пояснив, що визнає пред'явлене прокурором обвинувачення. Зазначив, що в 2022 році він працював у водоканалі, у зв'язку із загальною мобілізацією в м. Донецьк їм принесли повістки та повідомили про збори, після проведення яких обіцяли відпустити. Однак, вийшло так, що їх одягли, обули та він опинився у Херсонській області, де йому видали зброю та поставили завдання щодо охорони дороги, така служба прохолодила весь рік. В лютому, коли всі пішли на лівий берег Дніпра, вони також поїхали в Благодатне, а потім їх перекинули в Нечаєве, копати окопи в лісовому масиві. Після чого їх перемістили в м. Донецьк, де їх розформували. Після розформування він потрапив в Микільське, де провів більшу частину служби. Через деякий час їх перекинули в Запорізьку область, де він займався евакуацією поранених, та продовжував нести службу. В 2024 році знову повернувся до ОСОБА_9 . Під час одного з боїв, поблизу селища Зеленівка, він потрапив у полон. Під час проходження служби спочатку він отримував 55 тис. рублів потім 197 тис., а потім 207-210 тис. рублів щомісячно. У скоєному розкаюється.
Приймаючи до уваги, що обвинуваченим не оспорюються, викладені в обвинувальному акті обставини скоєння злочину, враховуючи, що учасники судового провадження проти цього не заперечують, та немає сумнівів у тому, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і роз'яснення суду щодо позбавлення у даному випадку права їх оскарження у апеляційному порядку, добровільності такої позиції, суд у відповідності до положень частини третьої статті 349 КПК України визнає недоцільним дослідження зазначених обставин у кримінальному провадженні, тому вважає необхідним обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням наданих стороною обвинувачення протоколів слідчих дій та відомостей щодо особи обвинуваченого.
Згідно з протоколом огляду від 06.01.2025 та додатків до нього слідчим було проведено огляд публікацій, розміщених на інтернет-ресурсі «Вікіпедія» та встановлено інформацію про НОМЕР_6 окремий стрілецький полк - незаконне збройне формування, що входить до складу НОМЕР_7 гвардійської загальновійськової армії окупаційних військ РФ на Донбасі, формально знаходиться у підпорядкуванні ДНР, в якому проходив військову службу ОСОБА_7 .
Відповідно до протоколу огляду від 10.01.2025 та додатків до нього слідчим було оглянуто публікацію, розміщену на інтернет-ресурсі «LiveJournal». В ході огляду встановлено, що НОМЕР_4 стрілецький полк мобілізаційного резерву Народної міліції ДНР (в/ч НОМЕР_5 ), в який був мобілізований ОСОБА_7 , було сформовано 21-26 лютого 2022 на базі НОМЕР_8 окремої гвардійської мотострілецької бригади (в/ч НОМЕР_9 ). Місцем формування полку стало колишнє Макіївське професійно-технічне училище № 19. З 27 лютого 2022 111-й полк виконував бойові завдання на правобережжі Дніпра в Херсонській області, звідки в листопаді 2022 був виведений на лівий берег. 1 січня 2023 полк було перетворено на НОМЕР_6 окремий стрілецький полк Збройних Сил Російської Федерації (в/ч НОМЕР_3 ), у я кому проходив подальшу службу ОСОБА_7 .
З протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 від 10.01.2025 вбачається, що були зафіксовані зображення карти місцевості, на які вказав ОСОБА_7 та які мають доказове значення, а саме:
- місця, де ОСОБА_7 прийшов та добровільно мобілізувався у м. Донецьку.
- місце, де ОСОБА_7 у листопаді 2022 року передислокувався та проходив військову службу у складі ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_3 ) (колишня назва військового підрозділу - НОМЕР_4 стрілецький полк мобілізаційного резерву ІНФОРМАЦІЯ_4 в/ч НОМЕР_5 ).
- місце, де ОСОБА_7 у період з грудня 2022 року по січень 2023 року передислокувався та проходив військову службу у складі НОМЕР_10 (в/ч НОМЕР_3 ) (колишня назва військового підрозділу - НОМЕР_4 стрілецький полк мобілізаційного резерву ІНФОРМАЦІЯ_4 в/ч НОМЕР_5 ).
- місце, де ОСОБА_7 у період з березня 2023 року по грудень 2024 року передислокувався та проходив військову службу у складі НОМЕР_10 (в/ч НОМЕР_3 ) (колишня назва військового підрозділу - НОМЕР_4 стрілецький полк мобілізаційного резерву ІНФОРМАЦІЯ_4 в/ч НОМЕР_5 ).
- місце, де ОСОБА_7 влітку 2023 року виїжджав у складі ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_3 ) (колишня назва військового підрозділу - НОМЕР_4 стрілецький полк мобілізаційного резерву ІНФОРМАЦІЯ_4 в/ч НОМЕР_5 ) з метою виконання завдань щодо евакуації поранених з зони бойових дій.
- місце, де ОСОБА_7 потрапив в оточення сил оборони України та в подальшому здався в полон.
Згідно з протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.01.2025 та довідки до нього, свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_7 , який є громадянином України, якого було взята в полон штурмовою групою, у складі якої діяв свідок, за сукупністю характерних вказаних вище рис обличчя та формою обличчя.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у кримінальному провадженні, суд вважає встановленим, що ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені:
- ч. 1 ст. 111 КК України, - державна зрада, тобто діяння, вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на біг ворога в період збройного конфлікту;
- ч. 2 ст. 111 КК України - державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану, тобто діяння, вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, що полягало в переході на біг ворога в умовах воєнного стану;
- ч. 7 ст. 1111 КК України - колабораційна діяльність, а саме добровільна участь громадянина України в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території та в збройних формуваннях держави-агресора.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 у відповідності до ст. 65 КК України суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (вчинені кримінальні правопорушення є особливо тяжкими злочинами), сукупність усіх обставин вчинених кримінальних правопорушень, характер, ступінь їх суспільної небезпеки, відомості про особу обвинуваченого (раніше не судимий, за медичною допомогою до психіатра та нарколога не звертався).
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , відповідно до ст. 66 КК України, судом визнається щире каяття та активне сприяння у розкритті злочинів.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_7 буде досягнуто при призначенні йому покарання за ч. 1 ст. 111 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 111 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 7 ст. 1111 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в державних органах та органах місцевого самоврядування та з конфіскацією майна в межах санкцій вказаних статей. Остаточне покарання слід призначити обвинуваченому із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 14.01.2024 було накладено арешт на майно, що перебуває у власності ОСОБА_7 , а саме: причіп легковий, VIN: НОМЕР_11 , номер шасі: НОМЕР_12 , рік випуску: 2010, колір: сірий, номерний знак: НОМЕР_13 ; легковий автомобіль марки ВАЗ моделі 210700-20 ЗНГ, VIN: НОМЕР_14 , номер двигуна: НОМЕР_15 , рік випуску: 2007, колір: синій, номерний знак: НОМЕР_16 ; легковий автомобіль марки ВАЗ моделі 21011 ЗНГ, VIN: НОМЕР_17 , номер двигуна: НОМЕР_18 , рік випуску: 1978, колір: червоний, номерний знак: НОМЕР_19 . Зі змісту ухвали слідчого судді вбачається, що арешт було накладено з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, тому судова колегія констатує відсутність підстав для скасування зазначеного арешту.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373-374 КПК України, судова колегія, -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 1111 КК України та призначити покарання:
- за ч. 1 ст. 111 КК України у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна;
- за ч. 2 ст. 111 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна;
- за ч. 7 ст. 1111 КК України у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк п'ятнадцять років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_7 покарання за сукупністю злочинів - у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк п'ятнадцять років з конфіскацією всього належного йому майна.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту фактичного звернення вироку до виконання - дати його затримання.
Строк відбування додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування ОСОБА_7 рахувати з моменту відбуття основного покарання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3