Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/1747/25
Провадження №1-кп/523/1028/25
11.03.2025 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3
за участю захисника ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
у присутності обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Суворовського районного суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12024160000001454 від 4.12.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Угольні Копі Анадирського району Магаданської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого лікарем-хірургом в КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради, раніше не судимого.
Зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, -
Встановив:
4.12.2024 року приблизно о 19:10 годині, ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Infiniti QX50» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись при достатній видимості по сухому дорожньому покриттю у лівій смузі проїзної частини по пр. Князя Володимира Великого, по якій організований двосторонній рух протилежних напрямків, поділених горизонтальною дорожньою розміткою 1.3, з боку вул. Ак. Заболотного в напрямку вул. Кишинівська у м. Одеса, порушуючи у сукупності вимоги п.п.2.3 «б», 1.5, 1.7, 18.1, Розділу 33 п.п.5.38.1, 5.38.2 Дорожнього знаку «Пішохідний перехід», Розділу 34 горизонтальної дорожньої розмітки п.1.14.2 Правил дорожнього руху України, а саме діючи з необережності, будучи вкрай неуважним, не врахувавши зміну дорожньої обстановки, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, рухаючись зі швидкістю приблизно 50 км/год., наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованому навпроти будинку №72 по пр. Князя Володимира Великого у м. Одеса, маючи об'єктивну можливість своєчасно виявити перешкоди для руху, а саме пішохода похилого віку, яка стала перетинати проїзну частину, опираючись на тростину, не вживши своєчасних заходів щодо зменшення швидкості свого руху до безпечної, аж до зупинки автомобілю, не переконавшись, що на пішохідному переході не має пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, не надав дорогу пішоходу, тим самим допустив наїзд передньою частиною кузову керованого ним автомобілю на ОСОБА_7 , яка переходила проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу справа наліво відносно напрямку руху транспортного засобу.
В результаті дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно висновку судово-медичної експертизи за №4239 від 29.01.2025 року отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: садна та забійна рана обличчя, крововиливи під м'яку мозкову оболонку; закритої травми грудної клітки: переломів 6-8-го правих ребр; закритої травми живота та тазу: розриву печінки селезінки, розриву лобового зчленування; травми кінцівок: множинні садна синці кінцівок, рани правої гомілки, відкритого перелому кісток правої гомілки, закритого перелому кісток лівої гомілки, закритого перелому кісток лівого передпліччя, які за критерієм небезпеки для життя відповідно п.п.2.1.1 «а», 2.1.3 «г», «л», «м» «Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_7 знаходиться у прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні, викладеному в обвинувальному акті визнав повністю, та пояснив, що 4.12.2024 року у вечірній час доби після напруженого робочого дня в лікарні повертався додому, керуючи технічно справним автомобілем «Infiniti QX50» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався приблизно зі швидкістю 50 км/год. по пр. Князя Володимира Великого в сторону центра міста Одеса. Наблизившись до нерегульованого перехрестя, не помітив, як потерпіла дійшла до лівої смуги, в яку він перестроївся, опереджаючи транспортний засіб, який їхав попереду нього. Коли побачив жінку, вже було пізно, незважаючи на те що одразу гальмував, не зміг зупинити керований ним автомобіль, в результаті чого сталося зіткнення з пішоходом. Після скоєння ДТП вийшов з машини, викликав поліцію, «швидку допомогу».
Вину визнає повністю, дав покази, які співпадають з пред'явленим обвинуваченням, усвідомлюючи, що допустився помилки, що внаслідок його дій сталася дорожньо-транспортна пригода, висновки експертиз, схему ДТП не оспорює, у добровільному порядку повністю відшкодував потерпілій стороні матеріальний та моральний збиток, претензій будь-якого характеру до нього не має, що знайшло своє підтвердження у ході судового засідання.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що є рідною донькою загиблої, очевидцем подій не була, коли прибігла на місце, побачила свою матір, яка лежала на дорозі, її намагалися реанімувати, але мати померла. Також потерпіла підтвердила той факт, що дійсно ОСОБА_6 була відшкодована спричинена шкода у повному обсязі, претензій до обвинуваченого не має, про що є відповідний документ, просила ОСОБА_6 суворо не наказувати, не застосувати додаткову міру покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, у скоєні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, встановленої під час судового розгляду, обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення та сторона захисту вважала достатнім, тому відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд, за відсутністю заперечень учасників судового провадження та за відсутністю клопотань щодо доповнення судового розгляду, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит свідків, повне оголошення матеріалів кримінального провадження, авто технічних експертиз не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинуваченого відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення в обсязі пред'явленого обвинувачення, та докази, в тому числі експертизи, які містяться у матеріалах досудового розслідування, після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження та перевірки їх доказами ніким із учасників процесу не оспорюються.
Покази обвинуваченого, дані у ході судового засідання суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України.
При цьому судом з'ясовано правильність розуміння ОСОБА_6 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності його позицій та роз'яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_6 своїми діями скоїв злочин, передбачений ст.286 ч.2 КК України та його дії правильно кваліфіковані за ознаками, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого та його вина доведена в повному обсязі.
Відповідно до положень ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Разом з цим суд враховує положення ч.2, ч.3 ст.4 КК України за змістом якої злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними у ст.65 КК України, а саме приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину за необережності, дані про особу обвинуваченого, який є освіченою людиною, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та реєстрації, родину, що говорить про наявність міцних соціальних зв'язків, працює, позитивно характеризується як за місцем мешкання так і за місцем роботи, що знайшло своє документальне підтвердження у ході судового засідання, його особисте ставлення до вчиненого діяння, добровільне відшкодування спричиненого збитку, про що свідчить нотаріально завірена заява, підписаної потерпілою ОСОБА_5 , поведінка ОСОБА_6 під час судового провадження вказує на повне усвідомлення своєї провини та щире каяття.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, передбачені ст.66 п.п.1,2 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину добровільне відшкодування завданого збитку
До обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.
Також вивченням обвинувального акту встановлено, що здійснювалось залучення експертів для проведення авто-технічних та транспортно - трасологічної експертиз, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, загальна сума яких складає 17509,80 гривень (4775,40 грв., 7959 грв., 4775,40 грв.)
Крім цього з'ясовано, що до кримінального провадження під час досудового розслідування долучався речовий доказ, а саме автомобіль марки «Infiniti QX50» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який ухвалою Суворовського районного суду м. Одеса від 10.03.2025р. був повернутий власнику транспортного засобу - ОСОБА_6 .
Матеріали кримінального провадження за №12024160000001454 від 4.12.2024 року до обвинувального акту не долучалися, суду лише були надані характеризуючи матеріали відносно ОСОБА_6 , документи щодо речових доказів та судових витрат.
Таким чином, на підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 з урахуванням санкції ч.2 ст.286 КК України, оцінюючи обставини скоєного злочину, характер та ступінь тяжкості а також суспільну небезпеку вчиненого за необережності діяння, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, враховуючи особу обвинуваченого, який у судовому засіданні вину визнав в повному обсязі, активно сприяв розкриттю злочину, особисте ставлення до вчиненого, ту обставину, що він раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, в тому числі за порушення правил дорожнього руху, що свідчить про те, що ОСОБА_6 є законослухняним громадянином, у добровільному порядку відшкодував завданий збиток, має постійне місце мешкання та міцні соціальні зв'язки, працює, враховуючи його поведінку під час судового провадження, з якої вбачається, що він в повній мірі усвідомив свою провину, на теперішній час не є суспільно-небезпечною особою, приймаючи до уваги позицію потерпілої сторони, думку прокурора щодо призначення обвинуваченому міри покарання не пов'язаної з позбавлення волі, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням до нього ст.ст.75, 76 КК України, що на думку суду є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину.
Також за вищевказаними підставами, зважаючи на те, що ОСОБА_6 працює на посаді лікаря КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» з 1984 року, є фахівцем вищої кваліфікаційної категорії, його трудова діяльність пов'язана з наданням допомоги як цивільним мешканцям, так і військовим південного регіону України, що має особливе значення у період воєнного стану, у зв'язку з чим потребує керування транспортним засобом для пересування по місту та регіонам області між лікувальними закладами за невідкладними викликами, серед іншого і в нічний час доби, що має визначальне значення в оперативності роботи лікаря, що знайшло своє підтвердження під час судового розгляду, приймаючи до уваги позицію сторони захисту, думку потерпілої з цього приводу, суд вважає за можливе не призначати ОСОБА_6 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Разом з цим суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування відносно ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк дії ухвали припиняє свою дію 28.03.2025 року. Оцінюючи у сукупності вищевикладені доводи, враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченому міри покарання не пов'язаної з позбавленням волі, суд вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту скасувати.
Керуючись ст.ст.100, 124, 349, 369-371, 373-374, 394-395 КПК України,-
Ухвалив:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, призначивши йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у вигляді обмеження волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк - два роки.
Відповідно до положень ст.76 ч.1 п.п.1, 2 КК України зобов'язати ОСОБА_6 :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно ст.165 ч.1 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Виконання вироку в даній частині покласти на районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області за місцем фактичного проживання засудженого, направив копію вироку після набрання законної сили до органу, якому доручено виконання.
Міру запобіжного заходу застосованої відносно ОСОБА_6 ухвалою Київського районного суду м. Одеса від 29.01.2025 року у вигляді нічного домашнього арешту - скувати.
Речовий доказ - автомобіль марки «Infiniti QX50» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 - вважати повернутим за належністю.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати у загальній сумі 17509,80 гривень (4775,40 грв., 7959 грв., 4775,40 грв.), пов'язаних із залученням експертів для проведення авто-технічних та транспортно - трасологічної експертиз під час досудового розслідування.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через Суворовський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Суддя: ОСОБА_1