Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа 511/2236/24
Номер провадження: 1-кп/511/93/25
14 березня 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Роздільна Одеської області кримінальне провадження №12024162390000224 від 20.03.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Галаганівка Семенівського району Чернігівської області, працює вантажником в ТОВ «Вітмарк Україна», не одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: с.Галаганівка Семенівського району Чернігівської області, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_4 , будучи неодноразово притягнутим, а саме: 30.10.2023, 29.11.2023, та 11.12.2023 постановами Роздільнянського районного суду Одеської області до адміністративної відповідальності по ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення домашнього насильства відносно своєї цивільної дружини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою він спільно проживав, знову посягнув на права і свободи, честь і гідність ОСОБА_5 , а також їх спільних малолітніх дітей, у зв'язку з чим йому інкримінується вчинення умисного кримінального правопорушення проти якості життя та здоров'я особи, за наступних обставин.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229-VIII визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
19 березня 2024 року в період з 22 години до 23 години, більш точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_4 перебував в стані алкогольного сп'яніння та знаходився за місцем проживання сім'ї за адресою: АДРЕСА_2 , знову, як і неодноразово раніше, а саме: 18.10.2023 приблизно о 18 годині, 20.11.2023 приблизно о 14 годині 30 хвилин та 20.11.2023 приблизно о 17 годині 32 хвилини, посягнув на права і свободи, честь і гідність дружини ОСОБА_5 , а також їх сумісних дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки діяв в їх присутності, що згідно зі ст. 26, п. d) ст. 46 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, яка ратифікована Законом України № 2319-IX від 20.06.2022 та набрала чинності для України 01.11.2022, є порушенням прав дитини та потребує їх захисту з боку держави, усвідомлюючи свої протиправні дії, всупереч вимог ст. ст. 51, 52, 68 Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно вчинив насильство відносно дружини ОСОБА_5 у вигляді психологічного тиску на неї, а саме: ображав нецензурними висловлюваннями, погрожував фізичної розправою, словесно принижував її людську честь та гідність, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 та їх сумісним дітям: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , психологічні страждання та погіршення якості життя.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв моральну шкоду ОСОБА_5 та їх сумісним дітям: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вигляді тривалого стійкого переживання страху за життя та здоров'я, безпорадність, напругу, тривоги, образи та приниження гідності.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
Позиція обвинуваченого в суді.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою у вчиненні правопорушення не визнав повністю, суду пояснив, що проживав с потерпілою ОСОБА_5 однією сім'єю з 2009 року, мають двох неповнолітніх дітей, за час спільного проживання він відбудував потерпілій будинок, засадив сад, вів домашнє господарство. Потерпіла працювала в ДПСУ і з початком воєнних дій стала добре заробляти, а він працював на соковому заводі і заробляв мало. Потерпіла мала стосунки з іншим чоловіком і вирішила від нього позбутися та й ще не ділити майно, яке він будував та придбавав за час спільного проживання. Потерпіла сама його провокувала, виганяла, викидала речі, обзивала, давила морально. Він першій викликав поліцію, але протокол складали на нього. 18.10.2023 також був тверезий, поліцію викликав він, а не потерпіла, а покарали його, 20.11.2023 він дійсно був в стані алкогольного сп'яніння, потерпіла викликала поліцію на підпал будинку, насправді ніякого підпалу не було, але йому дали тимчасовий припис. 19.03.2024 року він прийшов додому біля 22:00 год., потерпіла почала його обзивати, поводилась агресивно, провокувала на бійку, але він її не чіпляв, а ображав словесно, у відповідь на провокації. Був тверезий, за кермом автомобіля. Щоб уникнути конфлікту, він уїхав. Дітей ніколи не ображав, але сімейні сварки відбувались в їх присутності. З 19.03.2024 він з потерпілою разом не проживає, але діти к ньому регулярно приходять в гості, він сплачує на їх утримання аліменти за рішенням суду. Вважає, що вів себе цілком нормально, каятися йому немає в чому.
Докази винуватості.
Не дивлячись на повне невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 його вина у вищевказаному кримінальному правопорушенні підтверджується іншими доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що 19.03.2024 року вона з дітьми приїхала додому, а ОСОБА_4 перебував в стані алкогольного сп'яніння, звинувачував її в зраді, потім вечором повернувся додому, приблизно 22:00-23:00 год., вона з дітьми спала на одному ліжку, постукав їй по голові, таскав її за волосся, вона вибігла з телефоном на вулицю, він там її душив, вона викликала по телефону поліцію, заяву в поліцію написала після цього інциденту у присутності поліцейських, а ОСОБА_4 втік до приїзду поліції. Все це відбувалось у присутності їх спільних неповнолітніх дітей. Пояснила, що з 2022 року вони однією сім'єю не жили, ОСОБА_4 проживав в її будинку в окремій кімнаті.
Свідок ОСОБА_8 суду показала, що є подругою потерпілої, а обвинувачений є товаришем її колишнього чоловіка, їх сім'ю знає давно, ОСОБА_4 психологічно давив на дітей, а фізичну силу застосував до потерпілої ОСОБА_5 . В березні 2024 року до неї вночі прибігла потерпіла в стані шоку, одягнута не по погоді та чекала біля її будинку на приїзд поліції, оскільки обвинувачений знов застосував до неї насилля, будучи в стані алкогольного сп'яніння, виривав телефона, ображав на ґрунті ревнощів. І це було неодноразово. Всі сварки обвинувачений вчиняв при дітях, вона сама чула по телефону, коли їй дзвонила потерпіла, як обвинувачений кричав на дитину ОСОБА_9 , а коли дізнався, що вона це чує, почав виривати у потерпілої телефон. Крім того, обвинувачений зловживав спиртним і постійно ревнував потерпілу, їздив п'яний за кермом по селу з дітьми в салоні автомобіля.
Свідок ОСОБА_10 суду показав, що обвинувачений був йому вітчимом, жив деякий час як чоловік з його матір'ю ОСОБА_5 19.03.2024 року він був на роботі, зателефонувала матір, плакала, казала, що ОСОБА_11 на неї напав, повалив її на землю, він зателефонував товаришу і попросив прийти подивиться, потім мама сказала що викликала поліцію і вже все нормально. ОСОБА_4 неодноразово ображав його матір, обзивав, хапав за руки. Матір та обвинувачений сварились із-за того, що обвинувачений зловживав спиртними напоями, а матері це не подобалося, сварки останнім часом були дуже сильні і дуже часті. До їх спільних з матір'ю дітей він ставився добре.
Свідок ОСОБА_12 надав показання про те, що працював по ремонту будинку у потерпілої у 2023 році, від обвинуваченого часто чув запах алкоголю, потерпіла жалілася, що обвинувачений її ображає, веде себе агресивно. Зі слів потерпілої знав про події березня 2024 року, ОСОБА_13 розповіла, що втекла вечором з будинку із-за агресивної поведінки та образ ОСОБА_4 .
Допитаний слідчим у присутності психолога під відеозапис неповнолітній ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пояснив, що батько його ображає, тому що він не розумний, обзиває його, п'є спиртні напої, приїжджає додому п'яний і дома п'є, якщо він не розуміється в уроках, батько його б'є, коли мама на роботі.
Допитаний слідчим у присутності психолога під відеозапис неповнолітній ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пояснив, що батько його сварить за неправильно виконані домашні завдання, але не б'є, з мамою вони сваряться часто, батько ображає маму в їх присутності, та п'є алкоголь, бачив, як батько штовхав маму. Коли батько вип'є, то поводить себе агресивно.
Також вина обвинуваченого підтверджується дослідженими судом письмовими доказами: - витягом з Реєстру досудового розслідування про порушення кримінального провадження №12024162390000224 від 20.03.2024 рокуза заявою потерпілої ОСОБА_5 , - повідомленням зі служби 102, - заявою потерпілої ОСОБА_5 від 19.03.2024 року про вичнення відносно неї домашнього насилля з боку ОСОБА_4 , - постановами Роздільнянського районного суду Одеської області від 29.11.2023 року, 11.12.2023 року, 30.10.2023 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП з накладенням на нього адміністративних стягнень.
Кваліфікація дій обвинуваченого.
Суд, вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні доведена, а дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ст.126-1 КК України, як як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
Щодо призначення покарання.
Суд призначаючи, покарання ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення враховує, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, наслідки кримінального правопорушення.
Так обставини, які пом'якшують покарання для ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлені.
Обставинами, які обтяжують покарання для обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння; вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.
Вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах не може бути визнана обтяжуючою покарання обставиною, оскільки є кваліфікуючою ознакою складу злочину за ст. 126-1 КК України.
Також при призначенні покарання для обвинуваченого суд враховує, що останній задовільно характеризується по місцю проживання.
Враховуючи вищевикладене, а також відомості про особу обвинуваченого, позицію потерпілої, яка просила призначити покарання на розсуд суду обвинуваченому, нпявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, суд дійшов висновку, що необхідним й достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_16 буде покарання у виді обмеження волі, яке передбачене санкцією ст.126-1 КК України та вважає можливим звільнити його від відбування призначеного покарання, надавши іспитовий строк на підставі ст.75 КК України.
Також суд вважає необхідним по даній справі з метою організації органами виконання покарань належного контролю за поведінкою обвинуваченого, покласти на нього обов'язки, передбачені п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Крім цього, на підставі п.2, 4 ч.3 ст.76 КК України покласти додатково на обвинуваченого обов'язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Також відповідно до вимог ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, зокрема, направлення для проходження програми для кривдників, про що просить прокурор.
Тому суд вважає за необхідне на підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у вигляді покладення на нього обов'язку пройти програму для кривдників строком на 2 місяця.
Призначене в такий спосіб покарання обвинуваченому ґрунтується на положеннях ст.50 та ст. 65 КК України, відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання.
Цивільний позов по справі не заявлявся. Запобіжний захід не обирався. Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373-376, 377 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шість) місяців обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі п.п.2, 4 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки".
На підставі п.5 ч.1 ст. 91-1, ч.2 ст.76 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальні заходи, направивши ОСОБА_4 строком на 2 (два) місяці для проходження програми для кривдників.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 - не обирати.
Цивільний позов не заявлявся. Речові докази відсутні. Процесуальні витрати відсутні.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу через Роздільнянський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1