Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа №: 511/4287/24
Номер провадження 3/511/19/25
"11" березня 2025 р. Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Теренчук Ж . В.,
секретаря судового засідання Ніколас С.О.,
за участю:
особи, що притягається до відповідальності ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Роздільна Одеської області матеріали, які надійшли з Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 580795 від 16.11.2024 року ОСОБА_1 16.11.2024 року о 19 год. 30 хв., по вул. Космонавтів в смт.Лиманське Роздільнянського району Одеської області керував автомобілем ЗАЗ 1105 державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою «Драгер», №6810, тест №772, позитивний 0,74% проміле, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі водій відмовився.
Даний протокол направлений до суду для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Позиція особи, що притягається до адміністративної відповідальності в суді.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, суду показав, що 16.11.2024 року, ще біля 18 години 40 хвилин приїхав у смт.Лиманське на своєму автомобілі ЗАЗ 1105 д/з НОМЕР_2 . Даний автомобіль залишив біля свого будинку та пішов до свого знайомого, повертався від знайомого в темний час доби, коли побачив, що біля його автомобіля стоять два поліцейських автомобіля, а тому він підійшов до них і поліцейські запропонували пред'явити документи на автомобіль.
Один із працівників поліції сказав йому, що у нього є ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував пройти тест на сп'яніння, не пояснюючи причину. Він пояснив, що не вживав алкоголь і не бажає проходити перевірку. Однак вони його не відпускали, примушуючи пройти перевірку, тоді він сказав, що згоден на медогляд в лікарні. Однак не медогляд його не повезли, а почали здійснювати на нього психологічний тиск та відмовляти від проходження медичного огляду в лікарні, примушуючи пройти тест на місці, після чого він попросив дати йому можливість зателефонувати адвокату, однак працівники поліції не дали йому можливості порадитися з адвокатом, як діяти в цій ситуації, перервавши їх розмову та вимагаючи пройти тест на місці.
У цей же час інший поліцейський почав складати на нього протокол та казати, що він керував автомобілем в нетверезому стані. Він зразу ж заперечив ці обвинувачення, пояснив, що не вживає алкоголь більше 10 років. Після цього він зрозумів, що на огляд в лікарню не поїдуть, тому за даних обставин під моральним тиском поліцейських він надав згоду на проведення тесту на алкоголь на місці, щоб виконати ці вимоги поліцейських. Перед проведення тестування на місці поліцейський приєднав трубку до Драгеру та надав йому для продувки Драгер. Після «продувки», поліцейський взяв у нього Драгер та промовив, що прибор показав 0,74 % проміле алкоголю, але при цьому, дані покази на екрані Драгеру йому не показав, було темно на вулиці. Поліцейські після цього склали на нього протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, в якому він під їх примусом, що також відображено на відеозаписі та під диктовку написав власноручно « випив 200 грам коньяку, після чого керував транспортним засобом».
Також ОСОБА_1 подав суду письмове клопотання, в якому просив провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП . Вважає, відносно незаконно складено протокол працівниками поліції, так як порушено порядок його складання та його права, а саме:
-матеріали справи взагалі не містять доказів, що 16.11.2024 року він взагалі керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції;
- в порушення вимог п. 2 ч.1 Інструкції щодо огляду на стан сп'яніння у адміністративному протоколі відносно ОСОБА_1 , взагалі не вказані ознаки стану його алкогольного сп'яніння, що стали причиною проведення його огляду працівниками поліції;.
-під час складання протоколу працівниками поліції грубо порушені його процесуальні права , а саме не роз'яснені права передбачені ст. 63, Конституції України та ст. 268 КУпАП, у тому числі право на правничу допомогу, що є грубим порушенням його конституційних прав та права на захист;
- в порушення вимог п.7 Розділу 1 Інструкції щодо огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння в зв'язку з відмовою ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан сп'яніння на місці складення протоколу співробітники поліції не доставили його до найближчого закладу охорони здоров'я для проведення огляду;
- на доданому відеозаписі даної події з бодікамери поліцейського не зафіксовано порядок проходження його перевірки на місці зупинки на стан алкогольного сп'яніння, не відображені результати перевірки, не видно прилад, за допомогою якого проводилася перевірка. дані результати не зафіксовані на відеозаписі, долученому до протоколу, що свідчить про неналежне фіксування даної події і спростовує висновки проведеної перевірки
-протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП України складено до проведення повної процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння згідно Інструкції.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прийшов до наступного висновку.
Згідно з положеннями ст. 245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі Правила) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Порядок №1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцію від 09.11.2015 року № 1452/735, затверджену спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року. (далі - Інструкція № 1452/735)
Відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП, а також Порядку №1103 огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Так відповідно до Розділу І Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів; - порушення мови; - виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; - поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. 8 Порядку №1103 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння дії водія щодо ухилення від огляду.
Докази винуватості.
Як вбачається із наданих суду матеріалів справи, впершу чергу в підтвердження винуватості ОСОБА_1 суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 580795 від 16.11.2024 року, в якому викладені обставини даної події, відповідно до яких ОСОБА_1 16.11.2024 року о 19 год. 30 хв., по вул. Космонавтів в смт.Лиманське Роздільнянського району Одеської області керував автомобілем ЗАЗ 1105 державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою «Драгер», №6810, тест №772, позитивний 0,74% проміле, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі водій відмовився.
Також до протоколу додано наступні докази: - направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.11.2024 року; - акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;- диск з відеозаписом з нагрудної боді камери поліцейського від 16.11.2024 року, на якому повинен бути розміщений відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників Роздільнянського РВП ГУНП України в Одеській області, котрі здійснювали оформлення вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП , і який за версією авторів протоколу кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм указаних Правил дорожнього руху України;- тест № 772 огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», проведений 16.11.2024 року, згідно якого результат тесту становить 0,74 % проміле;- довідка Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області від 18.11.2024 року №67/15554.
Дані докази досліджені судом безпосередньо у судовому засіданні.
Нормативно-правове обгрунтування та висновки суду.
Суд, дослідивши надані у справі докази і давши їм оцінку, заслухавши пояснення правопорушника, перевіривши наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, прийшов до наступного висновку.
Впершу чергу, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Із наданих суду матеріалів справи встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводився поліцейськими з використанням спеціальних технічних засобів, а саме бодікамери поліцейського, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, а також даний відеозапис наявний в матеріалах справи на носієві СД - диску.
Так положеннями чинної Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, передбачено певний порядок застосування поліцейськими відеореєстраторів та портативних відеореєстраторів як пристроїв, призначених для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції яких дають змогу закріпити їх на службовому автомобілі або на форменому одязі поліцейського.
Системний аналіз наведеного законодавства, що регулює виниклі правовідносини, свідчить про те, що законодавцем встановлено обов'язковість використання під час проведення поліцейськими огляду особи на стан сп'яніння технічних засобів відеозапису, і лише в разі неможливості його застосування фіксування результатів огляду у присутності двох свідків.
Вказане свідчить про надання такому доказу як відеозапис з нагрудної камери (відеорегістратора) поліцейського ознак найважливішого доказу для з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи наданий у справі відеозапис у взаємозв'язку з наданими суду письмовими доказами, показами ОСОБА_1 суд прийшов до наступних висновків.
Так суд після повного дослідження наданого суду відеозапису з бодікамери поліцейського за 16.11.2024 року встановив, що на наданих суду відеозаписах у відеофайлах на СД -диску ; 0002022_00020320241116193037_0020;0002022_00020320241116193537_0021;002022_00020320241116194037_0022;0002022_00020320241116194537_0023;0002022_00020420241116194127_0003;0002022_00020420241116193627_0004;0002022_00020420241116194127_0005;0002022_00020420241116194627_0006;0002022_00020420241116195127_0007;0002022_00020420241116195627_0008;0002022_00020420241116200127_0009;0002022_00020420241116200127_0009;0002022_00020420241116200627_0010;0002022_00020420241116201127_0011; 0002022_00020420241116201627_0012 не зафіксовано:
- факт управління ОСОБА_1 будь-яким транспортним засобом;
- факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння та взагалі його керування транспортним засобом:
- факт зупинки транспортного засобу та виходу після зупинки ОСОБА_1 з місця водія автомобіля.
Відеофіксація даної події поліцейськими розпочинається з розмови з ОСОБА_1 про необхідність ОСОБА_1 пройти перевірку на стан алкогольного сп'яніння , події відбуваються біля поліцейського авто в темний час доби.
Згідно п. 5 розділу II "Інструкції № 1026, включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, відеозапис ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Аналіз цієї норми дає підстави стверджувати, за допомогою відеореєстратора (або іншого відеоприладу), повинна фіксуватись уся процедура виявлення та фіксації адміністративного правопорушення.
З огляду на це, суд приходить до висновку, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом автомобілем ЗАЗ 1105 д/зн знак НОМЕР_2 , як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, не встановлено і не підтверджено, тоді як відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає тільки за керування водієм транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Далі, відповідно до п. 3, II Розділу Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06.11.2015 року при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені статтями 55,56,59,63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В порушення вимог даних норм, не дивлячись на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення наявний підпис ОСОБА_1 про те, що його ознайомлено з процесуальними правами та ст.63 Конституції України, під час перегляду відеозапису із спеціальних технічних засобів судом встановлено, що в порушення вищенаведених вимог законодавства відомості щодо роз'яснення працівниками поліції ОСОБА_1 положень ст. 63 Конституції України, його процесуальних прав згідно ст.268 КУпАП відсутні. Будь-якої окремої пам'ятки (або іншого документу) про роз'яснення даних положень Конституції України, - ОСОБА_1 не надавалося. В усній формі дані права ОСОБА_1 поліцейськими ні на початку процедури складення протоколу, ні під час його зачитування вголос ОСОБА_1 поліцейськими не роз'яснювались.
Також із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 через деякий час попросив телефон для того, щоб здійснити необхідний йому дзвінок, після чого йому була надано можливість його зробити, однак тривалість його дзвінка та отримання консультації на вимогу працівники поліції була обмежена.
До цього ж дані відеозапису з бодікамери поліцейського містять інформацію, яка дає підстави суду вважати, що занесені ОСОБА_1 власноручно до протоколу дані, в яких начебто ОСОБА_1 визнав той факт, що в день складення протоколу він випив 200 гр коньяку та керував транспортним засобом вчинені ним не добровільно, а під контролем працівників поліції і з їх слів.
Також згідно п. 2 ч.І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У адміністративному протоколі відносно ОСОБА_1 працівниками поліції взагалі не вказані ознаки стану його алкогольного сп'яніння, що ставить під сумнів підстави для проведення такого огляду.
Окрім цього, доказами порушення Інструкції №1376 від 06.11.2015 є невідповідністьалгоритму дій поліцейських при огляду ОСОБА_1 та складенні матеріалів, а саме протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП України, складається після проведення повної процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння згідно Інструкції, але час початку складання протоколу серії ААД № 580795, вказано 16.11.2024 року - 19 годин 40 хвилин, а час проведення огляду (тестування) ОСОБА_1 вказаний у тесту Драгер 16.11.2024 року - 19 годни 44 хвилини. Тобто даний протокол за ст.130 КУпАП, складався поліцейським, ще до початку проведення огляду ОСОБА_1 , тобто у час, коли огляд не був проведений, а відповідно його результати не відомі.
З огляду на вищенаведене, суд не приймає протокол про адміністративне правопорушення в якості належного доказу про вчинення ОСОБА_1 правопорушення з його визнавальними показами.
Далі, також відповідно до п. 7 розділу1 Інструкції № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Однак із відеозапису бодікамери судом встановлено і чітко вбачається, що ОСОБА_1 на відеокамеру після пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп"яніння , чітко повідомив , що він не вживав алкогольні напої 10 років, відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, але надав згоду на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у стаціонарному медичному закладі - «Роздільнянська ЦРЛ».
Таким чином, в зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці співробітники поліції зобов'язані були доставити його до найближчого закладу охорони здоров'я для проведення огляду.
Між тим, знову ж таки, із відеозапису даної події судом встановлено, що праівниками поліції всупереч вимогам законодавства не доставлено на медогляд до лікарні, навпроти, наявні дані свідчать про те, що відповідну згоду на проведення огляду на місці зупинки водія ОСОБА_1 надав не добровільно, а після тривалого спілкування з працівниками поліції, які роз'яснювали йому доцільність огляду на місці зупинки та відсутність необхідності їхати до медичного закладу.
При цьому відмови ОСОБА_1 від проходження медогляду в медичному закладі, отриманої в установленому законом порядку матеріали справи не містять, в свою чергу наявне в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння до медичного закладу, складене працівником поліції, особисто ОСОБА_1 не підписано, а тому даний доказ також не свідчить про законність дій працівників поліції щодо проведення огляду ОСОБА_1 на місці .
Також після дослідження всіх доказів, суд вважає сумнівним доказом наданий до протоколу протоколу про адміністративне правопорушення тест № 772 огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», проведений 16.11.2024 року, згідно якого результат тесту становить 0,74 % проміле.
Так згідно п.3,5 ч.ІІ Інструкції № 1452/735 поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
У порушення цих вимог Інструкції, на доданих у якості доказів відеозапису огляду ОСОБА_1 порядок його проведення огляду на камеру не зафіксований, дана дія вчинялася в темний час доби, на відеозаписі не міститься даних, які б суд міг проаналізувати та перевірити правомірність дій працівників поліції вимогам відповідних інструкцій, ніхто із поліцейських не називає свого прізвища, тобто незрозуміло, хто саме оглядає ОСОБА_1 і за допомогою якого приладу, а також на відеозаписі не відображені дані тестування.
Стосовно наявного у матеріалах справи акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, на якому також міститься підпис ОСОБА_1 про наявність згоди з результатом приладу алкотестера "Drager 6810", то даний документ також не може бути визнаним як належний та допустимий доказ, так як перед підписом акту ОСОБА_1 його не зачитували.
Підсумувавши всі вищенаведені доводи, суд , давши їм оцінку в сукупності, приходить до наступних висновків.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" №39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява №25).
Також суд має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 Рішення «Вєренцов проти України» від 11.07.2013 року, заява №20372/11).
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Згідно Постанови ВС від 29.04.2020 року по справи 161/5372/17, тільки наявність усіх ознак адміністративного правопорушення є єдиною підставою для притягнення к відповідальності.
Таким чином, проаналізувавши всі вищенаведені докази, суд вважає, що працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була допущена неповнота і однобічність при з'ясуванні всіх обставин справи, а дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення, так як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння не доведений належними та допустимими доказами.
Всі наведені вище факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд вважає недоведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, врахувавши закріплений в Конституції України принцип презумпції невинуватості особи, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1ст. 247КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст. 264, 283, 284, 287-289 КУпАП, суд,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення ААД №580795 від 16.11.2024 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя: Ж. В. Теренчук