Справа № 487/2035/24
Провадження № 6/487/89/25
04.03.2025 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Гаврасієнка В.О., за участю секретаря судового засідання Радченко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката судового наказу по справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
19.02.2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу дублікату судового наказу, у якій просила видати дублікат судового наказу виданого Заводським районним судом м. Миколаєва по справі № 487/2035/24 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
В обґрунтування заяви зазначила, що 19 квітня 2024 року судовий наказ був виданий стягувачу. Проте через короткий проміжок часу вона була вимушена з метою забезпечення безпеки дітей виїхати за межі м. Миколаєва, тому вказаний судовий наказ не подавався на примусове виконання. Враховуючи, що боржник фактично відразу припинив сплачувати аліменти на утримання дітей виникла необхідність в направленні судового наказу як виконавчого документу на примусове виконання.
Сторони до судового засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись вчасно належним чином, відповідно до ст. 433 ЦПК України їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи № 487/2035/24, суд приходить до наступного.
У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 6 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.
Судом встановлено, що 04.03.2024 року Заводським районним судом м. Миколаєва видано судовий наказ за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей, стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 50% всіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 29.02.2024 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
На виконання вказаного судового наказу Заводським районним судом м. Миколаєва 10.05.2024 видано представнику стягувача адвокату Герцуну В.С. судовий наказ.
Із довідки начальника Заводського відділу ДВС у м. Миколаєва Щербатюка А. від 27.02.2025 року вбачається, що перевіркою по пошуку даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що станом на 27.02.2025 к відділі судовий наказ №487/2035/24 виданий 04.03.2024 року Заводський районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на трьох н/л дітей на примусовому виконання не перебуває.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч.2 ст. 18 ЦПК України).
Конституція України, ст. 129-1 декларує, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Враховуючи обов'язковість виконання судового рішення, і той факт, що виданий Заводським районним судом м. Миколаєва виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 50% всіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 29.02.2024 року і до досягнення старшою дитиною повноліття не виконано, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Положеннями п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, передбачено, що у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Зі змісту вищезазначеної статті вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред'явлення його до виконання.
За таких підстав, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 та видати дублікат виконавчого листа, оскільки він на виконання до відділу ДВС не надходив, рішення суду не виконане і не втратило своєї законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст. 433 ЦПК України, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа - задовольнити.
Видати дублікат судового наказу по справі №487/2035/24 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 50% всіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 29.02.2024 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: В.О. Гаврасієнко