Справа № 487/5893/24
Провадження № 2-о/477/5/25
(повний текст)
26 лютого 2025 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді Полішко В.В., з секретарем - Крошніною О.М.,
з участю:
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - Мутьєва Д.В. ,
заінтересованої особи - ОСОБА_3 ,
представника заінтересованої особи, ІНФОРМАЦІЯ_7, - ОСОБА_18.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_8,про встановлення факту, що має юридичне значення,
03 липня 2024 року заявник звернулася до Заводського районного суду м.Миколаєва з заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Маріуполі Донецької області, у період з 20 червня 2020 року і до дня його смерті.
В обґрунтування заявлених вимог вказала, що вона проживала спільно з ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 20 червня 2020 року. Вели разом спільний побут та господарство, проживали як подружжя, але без реєстрації шлюбу.
У них народилася донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У свідоцтві про народження дитини ОСОБА_5 та заявниця, зазначені батьками дитини.
Мали намір одружитися, але не встигли.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 у м. Маріуполі Донецької області під час захисту Батьківщини отримав поранення, які призвели до його смерті.
У зв'язку з зазначеним заявник не може реалізувати свої права щодо успадкування майна, отримання грошової допомоги, тому змушена звернутися до суду з вказаною заявою.
21 січня 2025 року за клопотанням представника заявника судом постановлено ухвалу про залучення в якості заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_8.
19 лютого 2025 року за клопотанням представника заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_7 до участі у справі в якості заінтересованих осіб залучені батьки ОСОБА_4 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про що судом постановлено відповідну ухвалу.
12 лютого 2025 року від представника заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_7 до суду надійшли додаткові пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , через її необґрунтованість. В обґрунтування зазначив, що метою звернення до суду заявниця зазначає отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця.
Зазначив, що довідка про спільне проживання без реєстрації шлюбу, не встановлює факт, що має юридичне значення, так як датована після загибелі військовослужбовця і не має доказової сили, більш того зазначена довідка не може бути доказом прошивання з урахуванням правових висновків Верховного Суду.
У постанові від 05 квітня 2019 року по справі №387/938/17 Верховний Суд дійшов до висновку: «..довідка сільської ради не є достатнім доказом на підтвердження того, що позивачка та померлий проживали однією сім'єю, мали взаємні права та обов'язки в розумінні статті 3 СК України..»
Постановою КЦС ВС від 14 лютого 2024 по справі №404/7153/20, суд дійшов до висновку, що до обов'язків житлово-експлуатаційних організацій не входить облік осіб, що проживають без реєстрації на території, яку вони обслуговують суди дійшли до висновків, що акт спільного проживання посвідчений майстром КП «ЖЕО», а також видана на його підставі довідка, не підтверджують обставини, на які посилався позивач у своєму позові.
При цьому, будь яких фіскальних чеків, накладних, квитанцій на сумісну купівлю нерухомого майна, рухомого майна, побутової техніки та меблів, ювелірних прикрас та іншого, що могло би підтвердити факт ведення спільного побуту, сумісного проживання та наявності взаємних прав та обов'язків, в розумінні п.1 ч.2 ст.3 СК України, до заяви не додано.
ІНФОРМАЦІЯ_8 звертає увагу суду, що лише показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99, обов'язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин.
Сам собою факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю, такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17 (провадження № 61-46210св18).
ІНФОРМАЦІЯ_8 вважає, що заявниця не надала доказів, які відповідно Сімейного кодексу України підтверджують, що заявниця проживання однією сім'єю з військовослужбовцем, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.
Крім цього, представником ІНФОРМАЦІЯ_7 12 лютого 2025 року судом направлено клопотання про залишення заяви без розгляду на підставі частини 6 статті 294 ЦПК України, оскільки існує спір про право.
Заявник в судовому засіданні підтримала свою заяву та пояснила її задовольнити. Суду пояснила, що 20 червня 2020 року вона переїхала проживати до ОСОБА_7 . Саме з цього часу вони мали спільний бюджет, вели спільне господарство та побут, мали права та обов'язки щодо один одного притаманні подружжю, разом відвідували батьків ОСОБА_8 , з якими вона підтримує родинні стосунки. Коли дізналась, що вагітна, то вирішили оформити свої стосунки, але не встигли. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 у м. Маріуполі Донецької області отримав поранення несумісне з життям та помер. Дитина народилась вже після його смерті, був проведений ДНК тест на наявність кровного споріднення з матір'ю ОСОБА_9 , за результатом якого було встановлено, що ОСОБА_8 є батьком дитини. Як на доказ спільного проживання з ОСОБА_5 посилається на те, що мають спільну дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також, вказане підтверджується актом про проживання однією сім'єю, складеним сусідами. Крім цього, мати ОСОБА_5 - ОСОБА_3 підтверджує факт їх спільного проживання. Нині вона з донькою проживають разом з матір'ю ОСОБА_8 .
Представник заявника - адвокат Мутьєв Д.В. у судовому засіданні підтримав вимоги ОСОБА_1 та з підстав викладених у заві просив їх задовольнити. Зазначив, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є спільною дитиною заявниці та ОСОБА_5 , вказане підтверджується тестом ДНК. Крім цього, вказаний факт підтверджує ОСОБА_3 , мати померлого, а також свідки, які є сусідами заявниці та ОСОБА_5 .
Заінтересована особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання свого представника не направила, причини суду не повідомила, , відповідно до частини 7 статті 128 ЦПК України, вважається таким, що повідомлений судом належним чином про час і місце розгляду справи.
Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_7 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення завалених вимог, посилаючись на їх необґрунтованість. Просив відмовити у їх задоволені з підстав викладених у письмових поясненнях. Зазначив, що заявником жодних належних, допустимих доказів на підтвердження факту проживання однією сім'єю не надано.
Заінтересована особа - ОСОБА_3 у судовому засіданні була дуже обурена позицією представника ІНФОРМАЦІЯ_7, пояснила, що втратила на війні двох синів, чоловік третій рік знаходиться у полоні, а Міністерство оборони чинить перепони у набутті її онукою та заявницею, яка з її сином проживала однією сім'єю, щодо набуття та реалізації їх прав, як сім'ї військовослужбовця, який загинув, захищаючи Батьківщину. На запитання представника Міністерства оборони повідомила, що, визначаючи коло осіб, які мають право на виплату після смерті загиблого військовослужбовця, також вказала і ОСОБА_10 , як дружину, померлого сина.
Також пояснила, що її син та заявниця з червня 2020 року проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу у належній їй квартирі, де вона нині проживає разом з онукою ОСОБА_11 , донькою сина, та заявницею - ОСОБА_12 . Між ОСОБА_8 та ОСОБА_13 були стосунки, які притаманні сімейній парі: вели спільне господарство, мали спільний бюджет, приїжджали до них у село в гості, купували дрібні побутові речі, робили косметичний ремонт у квартирі. Щодо купівлі нерухомого та рухомого майна, побутової техніки та меблів, ювелірних прикрас та надання чеків на підтвердження цього, то пояснила, що ОСОБА_8 та ОСОБА_14 встигли прожили разом два роки, а потім почалась війна, яка завадила їм це все купити.Їй відомо, що син та ОСОБА_15 планували одружитись, коли ОСОБА_8 прийде у відпустку, але ІНФОРМАЦІЯ_2 він загинув у м. Маріуполі.
Не заперечувала щодо задоволення заяви, оскільки вважає заявницю своєю невісткою. зазначила, окрім ОСОБА_1 та онуки у неї більше нікого із рідних не залишилося.
Заінтересована особа - ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився. З огляду на копію витягу з ЄРДР №12022162050000562 від 01.07.2022 року він перебуває у полоні в російській федерації.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що є сусідкою заявниці та заінтересованої особи ОСОБА_3 . У судовому засіданні підтвердила факт спільного проживання ОСОБА_5 з ОСОБА_1 однією сім'єю. Зазначила, що була здивована, коли дізналась, що вони не одружені, оскільки у неї не було жодних сумнівів, що це сімейна пара.
Вислухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідка ОСОБА_16 , дослідивши письмові докази у справі, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі поданих доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви виходячи з наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 05 вересня 2022 року Шевченківським відділом державної реєстрації акті цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), серії НОМЕР_1 , актовий запис №315 (а.с. 9).
З огляду на Витяг з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 13 жовтня 2022 року № 2161, смерть матроса ОСОБА_5 , 1998 року народження, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 від травми та поранення, які призвели до смерті, пов'язані із захистом Батьківщини (а.с. 11).
Відповідно до частини першої статті 16 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) (в редакції станом на 26 липня 2023 року) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
За приписами статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 (далі - Постанова № 168), установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Як на підставу звернення до суду заявниця посилається на те, що вона з травня 2020 року і по день смерті проживала однією сім'єю з загиблим, як чоловік та дружина, піклувалися один за одного, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки щодо утримання житла, спільні витрати, мають спільну дитину, а тому має право на отримання одноразової грошової допомоги.
В якості доказу спільного проживання з загиблим заявником надані наступні докази.
Свідоцтво про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , видане 09 травня 2023 року Миколаївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), серії НОМЕР_2 , у якому в графі «батько» вказаний ОСОБА_5 , «мати» - ОСОБА_1 .
Акт про проживання від 13 липня 2023 року, в якому сусідами ОСОБА_16 та ОСОБА_17 підтверджено факт, що з 20 червня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю в квартирі АДРЕСА_1 .
Письмові пояснення свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , в тому числі надані у судовому засіданні, які в них підтвердили факт проживання ОСОБА_5 разом з ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_2 .
Заявниця звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 з приводу отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку зі смертю військовослужбовця як члена сім'ї загиблого. Водночас, їй було відмовлено, посилаючись на те, що шлюб між нею та ОСОБА_5 не був зареєстрований та рекомендовано звернутись до суду для встановлення цього факту (а.с. 12).
Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядкуокремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Згідно зі статтею 1 СК України Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Відповідно до статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечатьморальним засадам суспільства.
З огляду на роз'яснення Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01 січня 2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03 червня 1999 року за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім і є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно з положеннями частини 4 статті 3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.
Положеннями частини 1 статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) Велика Палата Верховного Суду визначила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України).
Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне проживання чоловіка і жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).
Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення чоловіком і жінкою спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.
До прав та обов'язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка і жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак, не можуть свідчити, що між чоловіком і жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.
Наведені правові висновки суду повністю узгоджуються з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18), від 09 листопада 2020 року у справі № 757/8786/15-ц (провадження № 61-5362св19), від 03 листопада 2022 року у справі№ 361/4744/19 (провадження № 61-2851св22).
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 643/6799/17 (провадження № 61-1623св19)).
Належними і допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із 0подружжя; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що подружжя вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.
Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року в справі№ 524/10054/16 (провадження № 61-21748св18).
Відповідно до статті 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
Як встановлено при розгляді справи, факт спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідно заявниці для отримання одноразової виплати у зв'язку зі смертю військовослужбовця.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 постійно спільно проживали та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_2 з 20 червня 2020 року по березень 2022 року, між ними склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю. У них народилася донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Враховуючи вищевикладене, а також те, що встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 має для неї юридичне значення, в іншому, окрім судового, порядку встановити такий факт вона не має можливості, у зв'язку із чим суд вважає за можливе задовольнити заяву, оскільки встановлено, що заявниця спільно проживала з померлим ОСОБА_5 , їхнім взаєминам були притаманні ознаки шлюбу і сім'ї, що підтверджується дослідженими судом доказами.
Суд критично сприймає посилання представника заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо недоведеності та необґрунтованості поданої заяви, оскільки вимоги заявника підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Обставин, які спростовують заяву ОСОБА_1 у процесі судового розгляду у справі не встановлено.
Крім цього, суд вважає клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_7 про залишення заяви без розгляду на підставі частини 6 статті 294 ЦПК України, оскільки існує спір про право, неприйнятним та вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, оскільки заінтересована особа ОСОБА_3 включила заявницю у коло осіб, яким має бути здійснена виплата у зв'язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_5 , а незгода представника з поданою заявою не може свідчити про існування спору про право.
Керуючись статями 258, 259,263, 265, 319, 354-355 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбуОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Маріуполь Донецької області, за адресою: АДРЕСА_2 з 20 червня 2020 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Водночас, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Тобто, через Жовтневий районний суд Миколаївської області.
Повне найменування сторін:
заявник - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;
заінтересована особа - ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 24.10.2003 року Новоукраїнським РВ УМВС України в Кіровоградській області;
заінтересована особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;
заінтересована особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), адреса: вул. Шосейна, 11, м. Миколаїв.
заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_8, адреса: АДРЕСА_4
Повний текст рішення складений та підписаний 10 березня 2025 року.
Суддя В.В.Полішко