Справа № 476/244/24
Провадження № 2/476/36/2025
04.03.2025 року с.м.т.Єланець
Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Чернякової Н.В.
за участю секретаря Слободніченко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором
28.03.2024 року представник ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області від 27.05.2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором про споживчий кредит №4450350 від 09.05.2021 року у розмірі 27206 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. та на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
08.08.2024 року відповідачка ОСОБА_2 звернулася в суд із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення суду.
Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 23.09.2024 року заочне рішення від 27.05.2024 року у цивільній справі №476/244/24 скасовано та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 09.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою було укладено договір про споживчий кредит №4450350, відповідно до умов якого позивач надав відповідачці кредит у розмірі 6100 грн.
13.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" було укладено договір факторингу №07Т, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №4450350 від 09.05.2021 року.
Позичальник свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконувала, в зв'язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 27206 грн., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту розмірі 6100 грн., заборгованість за процентами в розмірі 20435 грн., заборгованість за комісійними винагородами в розмірі 671 грн.
Посилаючись на вищевикладене, представник позивача просила стягнути з відповідачки 27206 грн. заборгованості, 2422 грн. 40 коп. судового збору та 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, у позовній заяві просила проводити розгляд справи без її участі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, до суду надала заяву, в якій просила розглянути справи в її відсутність, позовні вимоги визнає частково, а саме: в розмірі заборгованість по тілу кредиту - 6100 грн., комісії 671 грн., процентів за кредитом - 2135 грн., як передбачено в договорі про споживчий кредит №4450350 від 09.05.2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з викладеного, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті за відсутності належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи сторін та їхніх представників.
Дослідивши письмові матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого висновку.
09.05.2021 року ОСОБА_1 в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» подала заявку на отримання кредиту (а.с. 9).
09.05.2021 року між відповідачкою та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит №4450350, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених договором, надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. Кредитні кошти надані позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (а.с. 21-24).
Згідно п.п. 1.2-1.4 вищевказаного договору сума кредиту становить 6100,00 грн.; кредит надається строком на 28 днів з 09.05.2021 року, з терміном повернення кредиту, сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредиту 06.06.2021 року.
Відповідно до п.п. 1.5.1, 1.5.2 Договору комісія за надання кредиту становить 671 грн., яка нараховується за ставкою 11% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом визначені у розмірі 2135 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
У відповідності до п. 1.6 Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 6.1 Договору цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.
Із платіжного доручення № 45804682 від 09.05.2021 року слідує, що ТОВ «МІЛОАН» перераховано відповідачці 6100,00 грн. (а.с. 30).
13.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" укладено договір факторингу №07Т, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідачки за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №4450350 від 09.05.2021 року. Позивачем, який набув право грошової вимоги, на адресу відповідачки направлено повідомлення про відступлення права вимоги.
Згідно витягу з додатку до договору факторингу №07Т від 13.09.2021 року загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором №4450350 від 09.05.2021 року становить 27206 грн., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту розмірі 6100 грн., заборгованість за процентами в розмірі 20435 грн., заборгованість за комісійними винагородами в розмірі 671 грн., заборгованість за пенею у розмірі 0 грн. (а.с. 10).
Із матеріалів справи вбачається, що вищевказана заборгованість станом на час розгляду справи відповідачкою не погашена.
Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
За змістом ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію», якщо згідно з актом цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором,визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦКУкраїни передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Також відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми,які він одержить від боржника на виконання вимоги,а клієнт не відповідає перед фактором,якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст. 514, ч. 1 ст. 1084 ЦК України).
За встановленого, права та обов'язки первісного кредитора за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №4450350 від 09.05.2021 року перейшли до ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС".
Оскільки відповідачка взяті на себе зобов'язання не виконує, заборгованість не погашає, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_1 6100 грн. заборгованості за тілом кредиту за договором про споживчий кредит №4450350, а також комісії за вказаним договором, укладеним з ТОВ «Мілоан» в розмірі 671 грн.
Вирішуючи вимогу про стягнення з відповідачки процентів за користування кредитним коштами за договором №4450350, укладеним 09.05.2021 року з TOB «Мілоан», суд звертає увагу на правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такий правовий висновок було підтверджено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.
Отже, враховуючи узгоджений сторонами строк кредитування, а саме 06.06.2021 року, тобто 28 днів, а також зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів щодо пролонгації строку дії кредитного договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 процентів за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню в межах строку дії кредитного договору.
З огляду на викладене з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами за договором про споживчий кредит №4450350 в розмірі 2135 грн.
З урахуванням викладеного, а також того, що позивач свій процесуальний обов'язок доказування виконав довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, перерахування коштів та наявність у відповідачки заборгованості за вказаним договором у розмірі 8906 грн., позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 2422,40 грн., що підтверджується квитанцією про сплату № 8856-3774-5517-9750 (а.с. 58) та 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу(а.с. 41-43).
При цьому, відповідно до ч.ч. 1, 2, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню 792,98 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 1964,12 грн. в рахунок витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок № 8, 04112, ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за договором про споживчий кредит №4450350 від 09.05.2021 року у розмірі 8906 (вісім тисяч дев'ятсот шість) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок № 8, 04112, ЄДРПОУ 42649746) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 792 (сімсот дев'яносто дві) грн. та на професійну правничу допомогу у розмірі 1964 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 12 коп.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Єланецький районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення буде виготовлено 14.03.2025 року.
Суддя Н.В. Чернякова