Справа № 473/1259/25
Номер провадження 1-в/473/148/2025
іменем України
"14" березня 2025 р. м. Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника ДУ «Вознесенська виправна колонія №72» ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська подання ДУ «Вознесенська виправна колонія (№72)» про перегляд покарання за вчинення правопорушення, у зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 відносно засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимого:
- 02.09.2021 року Кодимським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців; ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 29.12.2021 року звільнення від відбування покарання з випробуванням скасоване та засудженого направлено для відбування покарання;
- 07.07.2022 року Кодимським районним судом Одеської області за ч.3 ст. 185, ч. 4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі;
- відбуває покарання у державній установі «Вознесенська виправна колонія (№ 72)»,
встановив:
Начальник ДУ «Вознесенська виправна колонія (№72)» звернувся до суду з поданням про перегляд покарання за вчинення правопорушення, у зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 відносно засудженого ОСОБА_5 .
Подання мотивоване тим, що засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання у державній установі «Вознесенська виправна колонія (№ 72)» з 28.06.2024 року за вироком Кодимського районного суду Одеської області від 07.07.2022 року, згідно якого він визнаний винним ч.3 ст. 185, ч. 4 ст.70 КК України та йому призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Початок строку відбування покарання засудженим 11.01.2022 року, кінець строку 11.01.2027 року.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, до ст.51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно вироку Кодимського районного суду Одеської області від 02.09.2021 року ОСОБА_5 в середині грудня 2020 скоїв таємне викрадення чужого майна поєднаного з проникненням у житло на суму 1675 грн., що не перевищує 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
З огляду на наведене, п.13, 14 ст.537 КПК України, ч.2, ч. 3 ст.74 КК України, начальник ДУ «Вознесенська виправна колонія (№72)» просить привести зазначений вирок у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
В судовому засіданні представник установи відбуття покарання та прокурор підтримали подання та просили його задовольнити.
Засуджений в судове засідання не з'явився. Надіслав на адресу суду заяву про розгляд подання за його відсутності. Просив його задовольнити. Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши подання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про зміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Вироком Кодимського районного суду Одеської області від 02.09.2021 року ОСОБА_5 був засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців; ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 29.12.2021 року звільнення від відбування покарання з випробуванням скасоване та засудженого направлено для відбування покарання.
За вказаним вироком, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення у середині грудня 2020 року, вартість викраденого майна становила 1675 грн. Його дії кваліфіковані судом за ч. 3 ст. 185 КК України.
Вироком Кодимського районного суду Одеської області від 07.07.2022 року ОСОБА_5 визнаний винним в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і йому призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Згідно із ч. 4 ст.70 КК України ОСОБА_5 призначено покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Кодимського районного суду Одеської області від 20.09.2021, більш суворим покаранням, та остаточно ОСОБА_6 призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
На теперішній час ОСОБА_5 відбуває покарання в ДУ «Вознесенська виправна колонія (№ 72)».
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 2 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на вказане кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Отже, Законом № 3886-ІХ фактично були внесені зміни і до законодавства України про кримінальну відповідальність, зокрема в частині визначення розміру викраденого майна, за наявності якого (розміру) настає кримінальна відповідальність.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Конституції України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
З огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність станом на 01.01.2020 становив 2102 гривень.
Ураховуючи те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_5 майна за вироком Кодимського районного суду Одеської області від 02.09.2021 року становила 1675 грн., що є меншим за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX настає кримінальна відповідальність, то з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, судом встановлено наявність підстав для застосування положень Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» до вироку Кодимського районного суду Одеської області від 02.09.2021 року у відношенні ОСОБА_5 .
Отже, суд вважає подання ДУ «Вознесенська виправна колонія (№72)» обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.ст. 5, 74 КК України, суд -
постановив:
подання ДУ «Вознесенська виправна колонія (№72)» відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч.2 ст.74 КК України звільнити від призначеного вироком Кодимського районного суду Одеської області від 02.09.2021 року покарання, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 4 років 6 місяців, у зв'язку з усуненням Законом № 3886-ІХ від 18.07.2024 караності вчинених ним діянь.
Вважати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим вироком Кодимського районного суду Одеської області від 07.07.2022 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
Ухвалу може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом семи днів з моменту її оголошення.
Суддя