Справа № 641/1689/24 Головуючий суддя І інстанції Ященко С. О.
Провадження № 33/818/285/25 Суддя доповідач Грошева О.Ю.
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
12 березня 2025 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю., за участі: скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Таволжанського М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Таволжанського М.В. на постанову Комінтернівського районного суду м.Харкова від 28.11.2024 року,-
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Як установив суд ОСОБА_1 04.03.2024 року о 15 год. 13 хв. у м. Харкові по пр-ту Байрона, 1а керував автомобілем Volkswagеn Passat, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп'яніння. Висновок №648 лікаря КНП ХОР ОКНЛ ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР.
В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Таволжанський М.В. просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своєї вимоги зазначає, що судом першої інстанції не звернуто уваги на відсутність факт керування ОСОБА_1 автомобілем, оскільки жодного відеозапису, на яку зафіксовано такий факт до матеріалів справи не додано.
Провівши огляд на стан наркотичного сп'яніння в довільному порядку, без виявлення ознак наркотичного сп'яніння, поліцейські порушити процедурні норми законодавства.
Автор апеляційної скарги вважає що висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складений з порушенням Інструкції №1452/735.
Крім того, в протоколі зазначено, що особі роз'яснено права та обов'язки та повідомлено про розгляд справи, однак в наступних графах протоколу зазначено про відсутність підпису ОСОБА_1 .
Також, під час складання протоколу було порушено ч. 2 ст. 254 КУпАП в частині строку складення протоколу, надання примірника протоколу особі та відсутності у протоколі підпису особи.
Автор апеляційної скарги також зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення містить суперечності в частині часу фіксування факту керування ОСОБА_1 автомобілем.
Заслухавши пояснення захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Таволжанського М.В. який просив задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи апеляційній суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджують матеріали справи, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 606290 від 22.08.2024 року, направленням на огляд водія транспортного засобу від 04.03.2024 року, актом медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння № 648, результатом токсикологічного дослідження № 174 від 06.03.2024 року, висновком КНП ХОР ОКНЛ від 07.03.2024 № 648, з яких встановлено, що ОСОБА_1 04.03.2024 перебував в стані наркотичного сп'яніння (канабіноїди), відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції № 473210, 470083.
Доводи про те, що ОСОБА_1 взагалі не керував транспортним засобом спростовуються відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції № 473210, 470083, з яких вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування 04.03.2024 року з працівниками поліції не заперечував керування ним транспортним засобом, за порушення правил дорожнього руху працівниками поліції відносно нього була складена постанова про притягнення до відповідальності.
Більше того, стороною захисту було по дано позов в порядку адміністративного судочинства до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, в якому ОСОБА_1 просив суд визнати дії Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, щодо огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 , які мали місце 04.03.2024 року, проведеного з порушенням встановленого законом порядку, протиправними, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача кошти в сумі 5000 гривень на користь відповідача в якості моральної шкоди, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача кошти в сумі 5000 гривень на користь відповідача судові витрати (справа 953/2074/24).
Зокрема, ОСОБА_1 у цій справі зазначив, що 04.03.2024 об 15 годині 10 хвилин працівниками поліції УПП в Харківській області ДПП було незаконно, тобто без відповідних підстав, зупинено транспортний засіб Volkswagen Passat, д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням позивача. Надалі, працівники поліції, не виявивши жодних ознак наркотичного сп'яніння, змусили позивача пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в КНП ХОР «ОКНЛ», при чому такі дії працівників поліції супроводжувалися погрозами на адресу позивача. Зазначив, що під час своїх незаконних дій поліцейські не вказали та не назвали позивачу, які саме ознаки наркотичного сп'яніння в нього були виявлені, провівши огляд на стан наркотичного сп'яніння позивача в довільному порядку. Таким чином, без попереднього виявлення ознак наркотичного сп'яніння, поліцейські порушили процедурні норми законодавства, що призвело до порушення прав позивача.
Тобто, сам ОСОБА_1 , подаючи названий позов сам вказував, що керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з НОМЕР_2 04.03.2024 о 15-10 та був зупинений працівниками патрульної поліції.
Названий позов ОСОБА_1 розглянутий по суті.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 01.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди - залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 року, рішення суду першої інстанції залишено без змін (арк. 78).
Таким чином, у названому провадженні доводи апеляційної скарги сторони захисту про заперечення факту керування ОСОБА_1 автомобілем Volkswagеn Passat, д.н.з. НОМЕР_2 , 04.03.2024 року о 15 год. 13 хв. у м. Харкові по пр-ту Байрона, 1а. спростовуються матеріалами справи.
Щодо інших доводів апеляційної скарги про неповідомлення поліцейськими ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, то вказані ознаки (неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, що не реагують на світло) зазначені інспектором поліції у відповідному направленні на огляд водія транспортного засобу від 04.03.2024 року.
Крім того, ОСОБА_1 виконав вимогу працівника поліції та погодився пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
За результатами цього огляду (Висновок №648 лікаря КНП ХОР ОКНЛ ОСОБА_2 ) ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння.
З відомостей цього висновку та акту медичного огляду об'єктивно вбачається, що ОСОБА_1 був направлений інспектором поліції на огляд 04.03.2024 року о 15-30 год., дата та точний час огляду 04.03.2023 року об 15-55год.
Отже, у висновку та акті зазначено точні дата та час, коли ОСОБА_1 пройшов медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Посилання захисника на порушення працівниками поліції вимог ч.2 ст.254 КУпАП є необґрунтованими, оскільки для перевірки і встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення об'єктивно необхідний певний час, а тому відповідно і складання протоколу здійснюється після отриманням посадовою особою, уповноваженою складати протокол, достатніх даних для висновку про наявність обґрунтованих підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення, що не суперечить вимогам ч.2 ст.254 КУпАП.
Як правильно вказано в оскаржуваній постанові, сам по собі факт проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, не є підставою вважати, що останній є особою, яка вчинила правопорушення.
Тобто, у працівника поліції виникли підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, лише після отримання висновку щодо результатів огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння.
Отже, у даному випадку протокол про адміністративне правопорушення був складений у час, на який співробітниками патрульної поліції був призначений розгляд справи, про що було повідомлено ОСОБА_1 під підпис, а також після отримання уповноваженою особою висновку лікаря КНП ХОР «ОНД» №648.
Також, з аналізу положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вбачається, що огляд особи на стан наркотичного сп'яніння закінчується після отримання лабораторних досліджень біологічного середовища, відібраного у особи, яка піддана огляду, та саме після отримання вказаних лабораторних досліджень складається акт медичного огляду, на підставі якого у свою чергу складається висновок щодо результатів медичного огляду, при цьому даною Інструкцією не визначено часу проведення таких лабораторних досліджень, у тому числі що вони проводяться невідкладно після їх відібрання, та не передбачено присутність під час лабораторних досліджень особи, у якої відібрано біологічне середовище.
За вказаних обставин, доводи захисника про те, що висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 не було складено безпосередньо після огляду останнього, є неспроможними.
Щодо посилань сторони захисту на складення протоколу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, недотримання процедури вручення протоколу під розписку, неповідомлення змісту висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , не роз'яснення прав та обов'язків, то ОСОБА_1 , будучи повідомлений про дату, час та місце складання матеріалів адміністративного правопорушення співробітниками патрульної поліції, не з'явився, що підтверджується повідомленням про запрошення до підрозділу патрульної поліції на 19:00 годину 11.03.2024 року.
Таким чином, доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи.
Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Отже, суд першої інстанції не порушив вимог ст. ст. 279, 280, 213, 221 КУпАП і розглянув справу в межах наданих матеріалів справи.
Тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставини правопорушення об'єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що впливатимуть зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцією факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишить місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1987 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25)
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, а матеріали справи їх не містять. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Покарання призначено судом першої інстанції ОСОБА_1 в межах санкції передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП та з урахуванням вимог ч.2 ст.33 КУпАП.
Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції при апеляційному розгляді не встановлено.
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляції не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Таволжанського М.В. залишити без задоволення.
Постанову Комінтернівського районного суду м.Харкова від 28 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.Ю. Грошева