Іменем України
14 березня 2025 року
м. Харків
справа № 750/5906/23
провадження № 22-ц/818/894/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Пилипчук Н.П.
суддів: Тичкової О.Ю., Маміної О.В.
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», в особі представника Панченко Анни Сергіївни на заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2024 року, постановлене суддею Сіренко Ю.Ю.,
У квітні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 07.09.2010 у розмірі 42599,68 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до підписаної заяви № б/н від 07.09.2010 відповідач для користування кредитним картковим рахунком отримала кредитну картку, у подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 57000 грн. При зміні кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розмірі кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 14.12.2021 року має заборгованість у розмірі 42599,68 грн., яка складається з наступного: 34820,32 грн. - заборгованість за кредитом; 7779,36 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку. Також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2684 грн.
Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2024 року позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.09.2010 року станом на 13.03.2023 року у розмірі 34820 (тридцять чотири вісімсот двадцять) гривень 32 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299) судові витрати у розмірі 2193 (дві тисячі сто дев'яносто три) грн 90 коп.
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками та ухвалити нове, яким задовольнити вказані позовні вимоги, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Зазначає, що при розгляді справи місцевим судом не було надано належної оцінки письмовим доказам, а саме, анкеті-заяві позичальника від 07.09.2010 та довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» від 27.09.2010, з підписанням яких сторонами погоджено розмір відсоткової ставки за кредитною картою «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». Вказує, що підписанням вказаних вище документів сторони погодили ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами за відсотковою ставкою 2,5% річних та зазначено, що підтверджується підписом клієнта у анкеті-заяві позичальника від та довідці про умови кредитування з використанням кредитки, проте на вказаний факт суд першої інстанції уваги не звернув, та цілком безпідставно вважав, що відсоткова ставка не погоджена сторонами при укладенні договору. Вважає, що позивачем доведений факт узгодження з позичальником процентної ставки у розмірі 2,5%, з розрахунку заборгованості вбачається кількість днів прострочки, за які нарахована заборгованість за процентами, вбачається й сума нарахованої заборгованості у відповідну дату, а тому відмова у задоволені вимог з стягнення процентів у повному обсязі - є порушенням ст. ст. 1048, 1054 ЦК України.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.
Перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції в оскарженій частині відповідно доположень ст.367 ЦПК України, тобто в частині відмови у стягненні процентів, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до підписаної заяви № б/н від 07.09.2010 року ОСОБА_1 було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 57000 грн. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Пунктами 2.1.1.12.6, 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що підписання даного договору є прямою і безумовною згодою відповідача щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua. Власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно Умов та правил надання банківських послуг.
Відповідач ОСОБА_1 не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором, відповідач станом на 14.12.2021 року має заборгованість у розмірі 42599,68 грн., яка складається з наступного:
-34820,32 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
-7779,36 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Згідно з ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як вбачається з матеріалів справи, 07 вересня 2010 року з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, на підставі якої отримав кредитну картку.
Відповідно до анкети-заяви ОСОБА_1 погодила, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», складає договір про надання банківських послуг.
Також ОСОБА_1 підписала довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна 55 днів пільгового періоду» від 27 вересня 2010 року. Підписана відповідачем довідка про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна 55 днів пільгового періоду» містить умови щодо розміру процентної ставки - 2,5% в місяць, порядку нарахування та сплати процентів, порядку погашення заборгованості по кредиту, розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості, до 25 числа місяця, наступного за звітним, розмір та порядок нарахування пені та штрафу (а. с. 19).
Отже, сторонами були погоджені умови договору щодо нарахування та сплати процентів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків, суд першої інстанції виходив з того, що у договорі не чітко визначений розмір відсотків.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки такі висновки суду спростовуються змістом довдіки про умови кредитування від 27.09.2010 року.
Разом з тим, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 17) строк дії картки ОСОБА_2 до 03/21.
Згідно розрахунку заборгованості за договором від 07.09.2010 року заборгованість за відсотками за користування кредитом, яку просить стягнути позивач, утворилась за період з 01.08.2022 року по 13.03.2023 року, тобто відсотки нараховані банком поза межами строку дії картки, тому відсутні підстави для стягнення заборгованості за відсотками.
Відтак, АТ КБ «Приватбанк» не довів правомірності нарахування відповідачу процентів за користування кредитом за зазначений період у визначеному у розрахунку заборгованості розмірі.
Отже, саме з цих підстав слід відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками.
В частині стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитом рішення суду сторонами не оскаржене, а тому апеляційний суд не перевіряє правильність висновків суду першої інстанції в цій частині.
Згідно п.2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - задовольнити частково.
Заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2024 року - змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк», мотивувальну частину рішення викласти в редакції цієї постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.Ю. Тичкова
О.В. Маміна