Іменем України
12 березня 2025 року м. Кропивницький
справа № 398/1928/24
провадження № 22-ц/4809/595/25
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Карпенка О. Л.,
за участі секретаря - Бойко В. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 грудня 2024 року у складі судді Подоляк Я. М. і
Короткий зміст позовної заяви
В квітні 2024 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути на свою користь заборгованість за кредитним договором № 500713064 у розмірі 108 484 грн 90 коп та суму сплаченого судового збору.
Позовна заява мотивована тим, що 04.09.2022 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк», яке в подальшому змінило свою назву на АТ «Сенс Банк», укладено угоду про надання споживчого кредиту № 500713064, відповідно до умов якої банк зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо надання кредиту, однак ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 108 484,90 грн, що стало підставою для звернення АТ «Сенс Банк» до суду з відповідним позовом.
Кроткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 грудня 2024 року в задоволені позову АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено, що 04.09.2022 між АТ «Сенс Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про надання споживчого кредиту № 500713064.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі АТ «Сенс Банк» просить скасувати рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 грудня 2024 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500713064 у розмірі 108 484 грн 90 коп задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам процесуального та матеріального права.
Наданими АТ «Сенс Банк» доказами підтверджується факт укладення 04.09.2022 між сторонами споживчого кредитного договору, що був підписаний відповідачем.
Долучений банком до матеріалів справи розрахунок заборгованості підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний опис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), а також включає суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду.
Крім того, надана позивачем виписка підтверджує обставини видачі кредиту та його розмір, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено також у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.
Таким чином, АТ «Сенс Банк» вважає, що суд першої інстанції не здійснив власного розрахунку заборгованості, поверхнево та формально підійшов до розгляду справи, а відповідач не надав власного розрахунку заборгованості з обґрунтуванням його правильності та повноти на спростування розрахунку, наданого банком.
Відзив на апеляційну скаргу
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції
Представник АТ «Сенс Банк» в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних документів АТ «Сенс Банк» та його представнику адвокату Рудницькому Ю. І.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 10 березня 2025 року за клопотанням представника позивача, призначено розгляд апеляційної скарги в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за участі представника АТ «Сенс Банк».
12 березня 2025 року о 11 годині 47 хвилин апеляційним судом було здійснено підключення з адвокатом Рудницьким Ю. І. в системі ВКЗ, проте, воно не відбулось через невихід на зв'зок представника банку.
За змістом ч. 5 ст. 212 ЦПК України, ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Враховуючи викладене, що представник банку не вийшов на зв'язок в системі ВКЗ суд не визнає причини неявки представника позивача в судове засідання поважними.
ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явилась про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась за адресою реєтрації її місця проживання, проте, поштовий конверт був повернений до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
За змістом пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
За таких обставин, ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленою про розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Оскільки учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини їх неявки суд визнає неповажними, інші підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд вирішив розглядати справу без їх участі, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.
Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що зі змісту оферти на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 500713064 від 04.09.2022, яка долучена позивачем до позовної заяви, вбачається, що в ній ОСОБА_1 пропонує АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про надання споживчого кредиту на умовах: тип кредиту «кредит готівкою»; сума кредиту 96 028,77 грн.; процентна ставка, % річних 27%, тип ставки - фіксована; строк кредиту 60 міс.
Під час користування кредитом ОСОБА_1 пропонує банку надавати їй послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та договором за надання яких пропонує встановити комісійну винагороду, а саме: а) за надання кредиту 0,00 % від суми кредиту, зазначеної в цій оферті на укладення Угоди; б) за обслуговування (управління) кредиту 0,00% від суми кредиту, зазначеній в цій Оферті без ПДВ. Дата повернення кредиту 05.09.2027.
Для повернення заборгованості за Угодою пропонує використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у банку. Кредитні кошти просить надати для повернення заборгованості за кредитним договором № 631753168 від 08.09.2021 Розмір 96 028,77 грн, спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в AT «Альфа-Банк».
Також в оферті зазначено, що у випадку згоди з запропонованими умовами, що містить Оферта, Акцепт здійснюється Банком шляхом направлення Позичальнику підписаного електронним підписом Акцепту на зазначену у Оферті електронну адресу Позичальника і надання коштів Позичальнику у спосіб, визначений в Оферті.
Крім того вказано, що підписанням електронним підписом цієї Оферти позичальник засвідчує про отримання всієї інформації про умови кредитування.
Зі змісту акцепту пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 500713064 від 04.09.2022, яка долучена позивачем до позовної заяви, вбачається, що в ній АТ «Альфа-Банк» приймає пропозицію ОСОБА_1 на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500713064 від 04.09.2022 на запропонованих нею умовах.
На підтвердження укладення вищевказаного договору позивачем до позову також долучено: Додаток № 1 до Угоди про надання кредиту № 500713064 від 04.09.2022, який є графіком платежів та розрахунків сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг; паспорт споживного кредиту; довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб; клопотання ОСОБА_1 про можливість оформлення кредиту в сумі 96 028,77 грн для погашення заборгованості за Акцептом/офертою № 631753168; довідку про ідентифікацію.
На підтвердження надання ОСОБА_1 кредиту, до позовної заяви додано копію меморіального ордеру № 1302473778 від 05.09.2022 та виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 за період 04.09.2022 до 28.02.2023.
Зі змісту меморіального ордеру № 1302473778 від 05.09.2022 вбачається, що платник АТ «Сенс-Банк» (код платника 3305604385 ) з рахунку № НОМЕР_3 , відкритому в АТ «Сенс Банк», перерахував грошові кошти у розмірі 96 028,77 грн на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Сенс Банк», отримувач ОСОБА_1 (код отримувача НОМЕР_4 ), з призначенням платежу: надання кредиту за кредитним договором №50071364 від 04.09.2022.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом, загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 500713064 від 04.09.2022 станом на 28.02.2023 становить 108 484,93 грн, з яких 96 028,77 грн заборгованість за кредитом, 12 456,16 грн заборгованість по відсотках.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
В силу вимог частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно статті 642 ЦК - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом автоматично стає стороною в договірному зобов'язанні.
Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
За статтею 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб'єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов'язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі:
1) у паперовому вигляді;
2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг";
3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;
4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII "Про електронну комерцію" (далі - Закон № 675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 цього Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону № 675-VIII).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст.11 Закону № 675-VIII, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 675-VIII, моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Матеріалами справи підтверджується, що зі змісту оферти на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 500713064 від 04.09.2022 вбачається, що в ній ОСОБА_1 пропонує АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про надання споживчого кредиту на умовах: тип кредиту «кредит готівкою»; сума кредиту 96 028,77 грн.; процентна ставка, % річних 27%, тип ставки - фіксована; строк кредиту 60 міс (а. с. 4-5).
Під час користування кредитом ОСОБА_1 пропонує банку надавати їй послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та договором за надання яких пропонує встановити комісійну винагороду, а саме: а) за надання кредиту 0,00 % від суми кредиту, зазначеної в цій оферті на укладення Угоди; б) за обслуговування (управління) кредиту 0,00% від суми кредиту, зазначеній в цій Оферті без ПДВ. Дата повернення кредиту 05.09.2027.
Для повернення заборгованості за Угодою пропонує використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у банку. Кредитні кошти просить надати для повернення заборгованості за кредитним договором № 631753168 від 08.09.2021 Розмір 96 028,77 грн, спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в AT «Альфа-Банк».
Також в оферті зазначено, що у випадку згоди з запропонованими умовами, що містить Оферта, Акцепт здійснюється Банком шляхом направлення Позичальнику підписаного електронним підписом Акцепту на зазначену у Оферті електронну адресу Позичальника і надання коштів Позичальнику у спосіб, визначений в Оферті.
Крім того вказано, що підписанням електронним підписом цієї Оферти позичальник засвідчує про отримання всієї інформації про умови кредитування.
Зі змісту акцепту пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 500713064 від 04.09.2022, яка долучена позивачем до позовної заяви, вбачається, що в ній АТ «Альфа-Банк» приймає пропозицію ОСОБА_1 на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500713064 від 04.09.2022 на запропонованих нею умовах (а. с. 6-7).
Згідно довідки про ідентифікацію клієнт ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_4 ), з яким укладено Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Сенс Банк», укладеного між банком та клієнтом, ідентифікований АТ «Сенс Банк» (а. с. 10).
Вказане додатково підтверджується, довідкою про ідентифікацію, в якій зазначено , що акцепт договору позичальником здійснено (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «5104» від 04.09.2022, який було відправлено на номер - 380991359735 (а. с. 101).
На підтвердження укладення вищевказаного договору позивачем до позову також долучено: Додаток № 1 до Угоди про надання кредиту № 500713064 від 04.09.2022, який є графіком платежів та розрахунків сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг; паспорт споживного кредиту; довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб; клопотання ОСОБА_1 про можливість оформлення кредиту в сумі 96 028,77 грн для погашення заборгованості за Акцептом/офертою № 631753168; довідку про ідентифікацію (а. с. 7-8).
На підтвердження надання ОСОБА_1 кредиту, до позовної заяви додано копію меморіального ордеру № 1302473778 від 05.09.2022 та виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 за період 04.09.2022 до 28.02.2023 (а. с. 12-15).
Зі змісту меморіального ордеру № 1302473778 від 05.09.2022 вбачається, що платник АТ «Сенс-Банк» (код платника 3305604385 ) з рахунку № НОМЕР_3 , відкритому в АТ «Сенс Банк», перерахував грошові кошти у розмірі 96 028,77 грн на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Сенс Банк», отримувач ОСОБА_1 (код отримувача НОМЕР_4 ), з призначенням платежу: надання кредиту за кредитним договором №50071364 від 04.09.2022.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом, загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 500713064 від 04.09.2022 станом на 28.02.2023 становить 108 484,93 грн, з яких 96 028,77 грн заборгованість за кредитом, 12 456,16 грн заборгованість по відсотках (а. с. 11).
Аналізуючи ивкладене, суд приходить до висновку що 04 вересня 2022 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк», найменування якого змінено на АТ «Сенс Банк», був укладений кредитний договір.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц (провадження №61-3689св21).
Отже, наданий банком розрахунок заборгованості за кредитом та виписка по рахунку віповідача, є належним доказом користування відповідачем кредитними коштами.
Контррозрахунку заборгованості, що спростовує розмір заборгованості, визначений позивачем, відповідач не надавала.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено погодження сторонами умов кредитування, перерахування позичальниці кредитних коштів та розмір процентів за користування кредитом, а розрахунок заборгованості виконаний позивачем у відповідності до умов кредитування, а тому позовні вимоги АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Розглядаючи позовні вимоги АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції наявним у справі доказам дав неналежну правову оцінку та, неправильно застосувавши норми матерільного права, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.
За таких обставин, апеляційна скарга АТ «Сенс Банк» підлягає задоволенню, заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 грудня 2024 року скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог та стягненні із ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованості за кредитним договором № 500713064 від 04 вересня 2022 року у розмірі 108 484 грн 90 коп.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
В порядку розподілу судових витрат із ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» підлягає стягненню 6 661 грн 60 коп (3 028+3 633,6) судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» задовольнити.
Заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 грудня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором № 500713064 від 04 вересня 2022 року у розмірі 108 484 (сто вісім тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн 90 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) 6 661 (шість тисяч шістсот шістдесят одна) грн 60 коп судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 14.03.2025.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді С. М. Єгорова
О. Л. Карпенко