Справа № 727/13554/24
Провадження № 3/727/113/25
14 березня 2025 року Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Смотрицький В.Г. розглянувши адміністративну справу, що надійшла з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальностіОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Встановив:
ОСОБА_1 24.11.2024 року о 23.04 годині керував транспортним засобом марки «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 , по вулиці Проспект Незалежності, 113 м. Чернівці з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки матеріали справи не містять доказів вчинення ним адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пленум Верховного Суду України в п. 27 постанови від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зазначив, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Винність ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №181401 від 24.11.2024 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відео фіксацією з нагрудних камер та іншими матеріалами справи.
Підстав для сумнівів у достовірності зазначених доказів судом не встановлено. Порушень вимог закону в діях поліцейських, що можуть мати наслідком недопустимість зібраних доказів, судом також не встановлено.
Так, з відеофайлу відеореєстратора від 20.12.2023 року вбачається, що автомобіль марки «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 о 23.04 год зупиняється, оскільки за ним їхали працівники поліції. Наступний відеозапис з нагрудних камер працівників поліції містить відео, на якому видно, що працівник поліції спілкується з ОСОБА_1 , що перебуває на водійському сидінні, двигун транспортного засобу увімкнений.
Працівники поліції о 23.05 год пояснюють ОСОБА_1 причини його зупинки, оскільки він проїхав на червоне світло світлофора, на що ОСОБА_1 відповідає, що «випив».
Суд зауважує, що протягом спілкування з працівниками поліції факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не заперечується. Тому його доводи щодо відсутності факту керування транспортним засобом, суд сприймає критично та розцінює як тактику, спрямовану на уникнення покарання.
В подальшому, працівники поліції встановлюють у ОСОБА_1 та оголошують йому ознаки алкогольного сп'яніння, о 23.05 год. працівник поліції зазначає, що «чути алкоголем з салону», о 23.11 год. поліцейський встановлює у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, як «запахалкоголю з порожнини рота» та «порушення мови».
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем у закладі охорони здоров'я.
В подальшому, з відеозапису з бодікамери працівників поліції о 23.31 год. працівниками поліції ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння та роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду та його права, на що ОСОБА_1 не заперечує щодо складення протоколу. О 23.43 год. працівник поліції роз'яснює права ОСОБА_1 , на що він зазначає, що «відмовляється від усього».
Таким чином, відмовившись від проведення огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є самостійним складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Тому, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, досліджені судом матеріали справи, не викликають у суду сумнівів у своїй правдивості, є належними та допустимими, й свідчать про факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що передбачає відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У п.52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Вважаю, що працівниками поліції не порушено порядку огляду водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння, відповідно до ч.2 ст. 266 КпАП України, а в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбачений ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в зв'язку з чим за вчинене його необхідно притягнути до відповідальності.
При накладенні стягнення враховую, характер вчиненого правопорушення та ступінь вини порушника, його особу, матеріальний стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Також вважаю, що згідно вимог ст. 40-1 КпАП України з ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч.1, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановив:
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Отримувач штрафу: Чернівецьке ГУК/Чернівцеька область/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN) UA118999980313000149000024001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно з ч.2 ст.308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі в сумі 34000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок. Отримувач: Чернівецьке ГУК Чернівецька ТТ 22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37836095, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN): UA828999980313141206000024405, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір Шевченківський райсуд м. Чернівці.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: