Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/1136/25
Провадження № 3/723/2095/25
14 березня 2025 року м.Сторожинець
Суддя Сторожинецького районного суду
Чернівецької області Яківчик І.В.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №188221 від 22.02.2025 року), яка надійшла від відділення поліції №5 (с-ще Глибока) Чернівецького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , громадянки України, не працюючої, за ст.184 ч.1 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №188221 від 22.02.2025, ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ч.3 ст.150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання своєї неповнолітньої дочки, внаслідок чого її було вилучено з сім'ї, чим порушено вимоги ч.1 ст.184 КУпАП.
Вивчивши матеріали, суд приходить до висновку, що справа підлягає закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Отже, диспозиція даної статті посилається на певне законодавство, яке передбачає виконання обов'язків. Тому, для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, повинно бути доведено, які саме обов'язки не були виконані нею і яким законодавством передбачене їх виконання.
Згідно ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону. Також відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення.
Проте, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 251 КУпАП, не зібрано взагалі ніяких доказів, які б підтверджували її вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Суд звертає увагу, на той факт, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним доказом по справі та обвинувачення не може ґрунтуватись на підставі лише протоколу про адміністративне правопорушення, без інших належних та допустимих доказів скоєння адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б указували на вчинення ОСОБА_1 зазначених у диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП.
Виходячи з положень ст.8, ст.62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП не доведена, тому в діях останньої відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, в зв'язку з чим відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі відносно неї слід закрити.
Керуючись п.1 ст.247, 280, 283-285, 289 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП закрити за відсутністю в її діях, зазначених у протоколі, події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя Іван ЯКІВЧИК