Справа № 717/670/25
Н/п 1-кс/717/114/25
14 березня 2025 року слідчий суддя Кельменецького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
підозрюваного: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
розглянув клопотання начальника слідчого відділення Дністровського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в смт. Ємільчине Ємільчинського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 .
Встановив:
Начальник слідчого відділення Дністровського районного відділу поліції ОСОБА_6 за погодженням із прокурором, звернувся до суду із клопотанням в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 підозрюється в тому, що о 21 годині 40 хвилин 13 березня 2025 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , діючи умисно, з метою дестабілізації нормального укладу життя громадян, а також відволікання сил органів поліції від виконання покладених на них завдань, вирішив повідомити на спеціальну лінію оператора «102» ГУНП в Чернівецькій області про замінування будівлі Дністровського районного відділу поліції, що розташована в селищі Кельменці Дністровського району Чернівецької області, вулиця Бесарабська 30. Діючи із вказаною метою, ОСОБА_4 за допомогою мобільного телефону із сім-карткою мобільного оператора «Водафон» за номером НОМЕР_1 , здійснив виклик на спецлінію «102» ГУНП в Чернівецькій області, та навмисно повідомив відомості, що не відповідають дійсності, а саме про замінування будівлі Дністровського районного відділу поліції. Внаслідок вказаних навмисних дій ОСОБА_7 , був порушений звичний уклад життя громадян та працівників поліції, які перебували у вказаному відділу поліції та була дестабілізована діяльність підрозділу поліції, оскільки в результаті належного реагування на його завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян проведено евакуацію та заходи із пошуку можливого вибухового пристрою.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 кваліфіковане слідчим за ч.2 ст. 259 КК України, як завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками, в будівлі, що забезпечує діяльність органів державної влади, вчинене повторно.
При обранні запобіжного заходу враховується, що наявні докази вчинення підозрюваним злочину є вагомими. У разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.
ОСОБА_4 повідомлено про підозру 14 березня 2025 року.
Підозра у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 злочину є обґрунтованою.
Наявні достатні підстави вважати, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК на які вказує слідчий, а саме підозрюваний, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 183 КПК України - тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Оцінюючи доводи клопотання сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків, передбачених п. 1 та п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується із доводами прокурора про їх наявність, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 259 КК України. Санкція ч.2 ст. 259 КК України відносить цей злочин до тяжких, та за нього передбачена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за його вчинення у разі доведення вини, підозрюваний може переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. 15 жовтня 2024 року ОСОБА_4 був засуджений за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 259 КК України до чотирьох років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нового злочину під час іспитового строку, а тому може вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, суд вважає підтвердженими наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд вважає, що сторона захисту не навела інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити наявність або ж відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України та ґрунтуючись на досліджених матеріалах та поясненнях учасників провадження, суд врахує наступні обставини: 1) надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.259 КК України; 2) злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 відноситься до тяжких і у разі визнання його винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, 3) підозрюваний не має постійного місця роботи; 4) відомості щодо застосування до нього раніше запобіжних заходів чи наявності повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення відсутні, 5) ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нового злочину підчас іспитового строку.
Суд також враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо сторона обвинувачення доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ч. 1 ст. 184 КПК України). Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування "обґрунтованої ймовірності", за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак потребує встановлення реальної можливості допустити це в майбутньому.
Застосовуючи такий запобіжний захід як тримання під вартою, слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину, вчиненого в період дії воєнного стану, підчас іспитового строку, проживає поруч із державним кордоном України, що свідчить про неможливість запобігання ризику шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою.
Слідчий суддя вважає, більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.
Згідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Суд вважає, що в даному випадку слід визначити розмір застави. Відповідно до п.2 та п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно до статті 7 Закону України « Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб визначений в розмірі 3028 гривень.
На підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131,132, 176-179, 182 -184, 193-194 КПК України, -
Клопотання начальника слідчого відділення Дністровського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 - запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, який достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого , прокурора та суду.
2) не відлучатися із селища Кельменці Дністровського району Чернівецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області документи які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
Строк дії ухвали до 17 години 09 травня 2025 року включно.
У разі, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Виконання ухвали доручити Дністровському районному відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області.
Слідчий суддя: ОСОБА_1