1-кс/714/91/25
Справа № 714/109/24
Іменем України
"14" березня 2025 р. м.Герца
Слідчий суддя Герцаївського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 за участі:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3
захисника ( в режимі відео конференції) - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника ОСОБА_4 про скасування арешту на майно, -
Захисник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту на майно, посилаючись на те, що за ухвалою слідчого судді Герцаївського районного суду від 26 січня 2024 року було накладено арешт на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного на ім'я ОСОБА_5 серії НОМЕР_1 від 02.05.2023 року та довідку військової-лікарської комісії №1310 від 02.05.2023 року видані ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказане майно було вилучено під час огляду місця події в межах кримінального провадження № 12024262020000505 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.358 КК України.
З посиланням на те, що органом досудового розслідування за час проведення розслідування не здобуто доказів того, що документи які були вилучені у ОСОБА_5 та на яких накладено арешт є підробленими, то у слідчого не було підстав для визнання зазначених документів речовими доказами, а у прокурора відповідно підстав для звернення до суду із клопотанням щодо накладення арешту на них. За відсутності будь-якого висновку про можливу підробку вказаних документів, з огляду на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на запит адвоката надано відповідь про те, що в дійсності на ім'я ОСОБА_5 видавалися зазначені документи, захисник просив скасувати арешт вищевказаного майна.
Захисник ОСОБА_4 як особа яка звернулася з клопотанням, будучи належним чином повідомлений про час місце судового розгляду, в судове засідання був присутній в режимі відеоконференції, обставини викладені у клопотанні підтримав, просив його задовільнити.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання з'явився, просив суд відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 .
Дослідивши додані до клопотання письмові докази та матеріали кримінального провадження №12024262020000505 в межах розгляду клопотання щодо арешту документів вважаю за необхідне зазначити про наступне.
За вимогами ст.16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчим відділом № 2 (м.Герца) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024262020000505 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, щодо підроблення ОСОБА_5 із невстановленою органом досудового розслідуванням особою документів, які дають право на виїзд за кордон під час режиму воєнного стану, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Вказані документи, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного на ім'я ОСОБА_5 серії НОМЕР_1 від 02.05.2023 року та довідку військової-лікарської комісії №1310 від 02.05.2023 року видані ІНФОРМАЦІЯ_1 , були виявленні та вилученні в останнього 23 січня 2024 року в межах огляду місця події та за постановою слідчого від 23 січня 2024 року їх визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню як такі, що мають ознаки речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки фактично зберігають відомості, що згідно з ч.1 ст.98 КПК можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ухвали слідчого судді Герцаївського районного суду Чернівецької області від 26 січня 2023 року в межах кримінального провадження № 12024262020000505 було накладено арешт на вищевказані документи. Метою накладення арешту на вказані документи було збереження речових доказів.
Положеннями ст. 170 КПК передбачено, що завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Накладаючи арешт на зазначені документи слідчий суддя дійшов висновку про те, що досліджені під час судового засідання матеріали свідчать про відповідність вилучених документів визначеним ст. 98 КПК критеріям речових доказів оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, проте незастосування арешту щодо вказаних документів призведе до їх втрати чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.
Частиною 1 ст. 174 КПК України передбачено право підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження заявити клопотання про скасування арешту майна яке розглядається судом під час судового провадження.
В разі якщо підозрюваний, обвинувачений, їх захисники чи законні представники, інші власники або володільці майна, представники юридичної особи, щодо яких здійснюється провадження, доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано та за їх клопотанням ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження арешт майна може бути скасований повністю чи частково.
Якщо вказані особи не доведуть такі обставини, то питання скасування арешту майна має вирішуватися судом одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, про що зазначено у ч. 4 ст. 174 КПК України.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Приймаючи до уваги, що день розгляду означеного клопотання досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024262020000505 не завершено, з огляду на існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація яка міститься на вказаних документах, може бути використана як докази під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, зокрема обставин виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення; кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення та зв'язків між такими особами, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК, то підстав стверджувати що наразі відпали підстави для скасування арешту вказаних документах відсутні, у зв'язку із чим клопотання захисту задоволенню.
На даному етапі кримінального провадження збереження речових доказів, в даному випадку документів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, виправдовують потреби досудового розслідування.
В межах розгляду вказаного клопотання, також слід зазначити, що обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, сформульовані законодавцем у частині 1 статті 91 КПК. Згідно з частиною 2 цієї статті, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Попри те, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом (ст. 93 КПК України), то оцінка кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності покладено на слідчого, прокурора, слідчого судді та суд ( ст. 94 КПК України).
Відтак, лист ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2/811 від 13 березня 2024 року адресований захиснику ОСОБА_4 про те, що тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 02.05.2023 року та довідка військової-лікарської комісії №1310 від 02.05.2023 року в дійсності видалися вказаною установою на ім'я ОСОБА_5 без належної перевірки вказаних обставин органом досудового розслідування, не може слугувати достатнім доказом як підставу для скасування арешту на вказані документи.
Слід також зазначити, що за ухвалами Герцаївського районного суду Чернівецької області від 25 березня 2024 року та 05 квітня 2024 року було відмовлено захиснику ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про скасування арешту на: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного на ім'я ОСОБА_5 серії НОМЕР_1 від 02.05.2023 року та довідку військової-лікарської комісії №1310 від 02.05.2023 року видані ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити захиснику ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено «14» березня 2025 року о 15-00 год.
Слідчий суддя