Справа № 635/13325/24
Провадження № 2/635/725/2025
14 березня 2025 року с-ще Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Базова О.В.,
за участі секретаря судового засідання Макаренко С.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін в приміщенні Харківського районного суду Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 через свого представника адвоката Шовкова О.С. звернулась до суду через систему «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування якої зазначила, що 11 листопада 2021 року між позивачем ОСОБА_1
та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, який був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про що зроблений актовий запис № 5126. Спільне життя
не склалося через відсутність взаєморозуміння та поваги, розходження поглядів
на сімейні цінності, фактичні шлюбні відносини між сторонами припинено, вони втратили почуття любові та поваги один до одного, вели спільне господарство. Вказані обставини
і вимусили звернутися до суду з зазначеною позовною заявою.
21 листопада 2024 року на підставі протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями зазначена справа надійшла в провадження судді Базова О.В.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу, в порядку спрощеного позовного провадження, окрім іншого, з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі
за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Призначено судове засідання.
Позивач, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала.
Відповідач, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову
не заперечував. В частині стягнення судових витрат, а саме: судового збору не заперечував, щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу заперечував, просив стягнути частково.
За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Відповідно до ч. 2
ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу
не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з такого.
Шлюб це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований
на створення сім'ї. Добровільність шлюбу одна з основних його засад. Загальна декларація прав людини 1948 р. у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту 1966 р. про громадянські
і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих,
що одружуються.
Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання.
Оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, розірвання шлюбу може відбутися за їхньою спільною заявою або за заявою когось з них.
Так, судом встановлено, що 11 листопада 2021 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Харків), зареєстровано шлюб ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , актовий запис № 5126,
що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , після реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище з дошлюбного « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».
Від шлюбу позивач та відповідач спільних дітей не мають.
Згідно з ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований
у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки
та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування
до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість
і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст.104, ч. 3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т. ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права,
а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст.110, ст.112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда
та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода
на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
Враховуючи наведене, з'ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємини подружжя, дослідивши письмові докази, суд вважає подальше спільне життя подружжя
і збереження сім'ї неможливим, оскільки це може зашкодити інтересам позивача та відповідача, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Щодо залишення позивачу шлюбного прізвища, суд зазначає наступне.
У відповідності до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку
з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до норми вказаної статті, при розірванні шлюбу кожен із подружжя має право зберегти спільне прізвище або відновити дошлюбне. Це право може бути реалізоване лише
у момент припинення шлюбу у разі його розірвання.
Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час реєстрації, що розривається.
Як вбачається із свідоцтва про шлюб, позивач після реєстрації шлюбу обрала прізвище « ОСОБА_5 », а тому суд приходить до висновку, що вона має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем.
З огляду на викладене, шлюб підлягає розірванню, а позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволенню.
Щодо судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги, було задоволено у повному обсязі то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 968 грн. 96 коп.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором,
а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються
з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу
з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані
з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови
в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що стороною позивача надано докази на підтвердження вимог понесених витрат на правничу допомогу, а саме: Договір про надання правової допомоги
№ 06-11/2024 від 06.11.2024, згідно якого вартість гонорару адвоката за підготовку документів
та представництва клієнта у суді складає 6 000,00 грн.
Водночас за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Також, у рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено,
що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним
та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те,
чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений
і у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін
(п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі
№ 755/9215/15-ц, п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі
№ 904/4507/18).
Зважаючи на викладене вище, судом має братися до уваги обсяг, якість та характер наданих послуг, та чи відповідають вони ціні в розмірі 6 000,00 грн. в даних конкретних обставинах справи.
Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, враховуючи положення
ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на те, що справа є не значної складності, досвід адвоката
у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні з повідомлення (виклику) учасників справи, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності
та розумності судових витрат, з урахуванням ціни позову, співмірності складності справи
із наданими адвокатом послугами, витраченого представником часу, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 3000,00 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.4, 5 , 13, 76-81, 137, 141, 142, 206, 247, 265 ЦПК України, ст. ст.24,56,104,105,110,112,113 СК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 5126 - розірвати.
ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 968, 96 грн., та витрати на правничу допомогу
у розмірі 3000 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
представник позивача: ОСОБА_6 , місцезнаходження:
АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя Олександр БАЗОВ