Справа № 141/161/25
Провадження №3/141/96/25
13 березня 2025 року с-ще Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук Сергій Васильович, розглянувши матеріали, що надійшли з СПД № 1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, до адміністративної відповідальності притягувалась 30.10.2024 за ч.1 ст. 184 КУпАП,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП,
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 670345 від 20.02.2025, складеного ПОГ СВГ ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Мацієвським А.В., 20.02.2025 о 10:00 год було встановлено, що гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки по вихованню дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не забезпечила необхідних умов життя дитини - навчання у Балабанівському ліцеї в період часу з 06.01.2025 по 20.02.2025, чим порушила вимоги ст. 150 СК України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП - ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судової повістки за зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 670345 від 20.02.2025 адресою, причини неявки суду не повідомила, заяв та клопотань не подала.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 670345 від 20.02.2025, правопорушниця сама зазначила інформацію стосовно свого місця проживання, також їй було роз'яснено, що розгляд справи відбудеться за викликом у районному суді.
Суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Про це зазначає Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії», у якій, окрім іншого, зроблено висновок, що заявник (зацікавлена особа) зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно положень ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи вказані обставини, зважаючи на той факт, що ОСОБА_1 була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративні правопорушення, однак не вживала заходів для явки до суду, належним чином повідомленою про розгляд справи у суді шляхом направлення судової повістки за адресою проживання, яку особисто вказала під час складання матеріалів про адміністративні правопорушення, однак будь-яких заяв та клопотань до суду не подала, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підставі наявних у справі матеріалів.
Суд, розглянувши матеріали справи № 141/161/25, доходить наступних висновків.
Частиною 2 ст.7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 2 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, вчинена повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, проявляється в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Згідно з положеннями ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 670345 від 20.02.2025; повідомлення директора Балабанівського ліцею ОСОБА_3 № 26 від 19.02.2025; характеристику учениці 7 класу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; світлокопії із журналу обліку відвідувань (пропусків занять); письмові пояснення ОСОБА_1 , відібрані 20.02.2025, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Тобто, предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
Суд зауважує, що відповідальність, передбачена ст.184 КУпАП, настає не за факт невідвідування дитиною навчального закладу, а за неналежне виконання батьками обов'язків щодо забезпечення умов для здобуття дитиною освіти. Невідвідування дитиною навчального закладу є лише наслідком такої бездіяльності батьків.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів невиконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків по відношенню до доньки ОСОБА_2 щодо забезпечення умов для здобуття дитиною освіти, не наведено конкретних дій чи бездіяльності, які можуть бути розцінені як ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків.
Окрім того, працівниками поліції не надано жодного доказу, що підтверджує вік дитини та родинні стосунки між малолітньою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (свідоцтво про народження).
З огляду на викладене, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 670345 від 20.02.2025 та додані до нього матеріали є недопустимими доказами у справі та не можуть бути прийняті судом.
При цьому, інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, саме у формі умислу, що є кваліфікуючою ознакою вказаної норми суду не надано та матеріали справи не містять.
Суд зауважує, що події, зазначені у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 670345 від 20.02.2025, свідчать про порушення дитиною правил внутрішнього розпорядку в школі (невідвідування навчального закладу протягом тривалого часу), заходи щодо усунення яких має вживати педагог спільно із батьками дитини та керівництвом навчального закладу (за необхідності).
Поряд з цим, з наявного в матеріалах справи письмового пояснення, ОСОБА_1 , відібраного 20.02.2025, убачається, що її донька ОСОБА_2 , 06.05.2012 протягом чотирьох тижнів не відвідувала Балабанівський ліцей, в якому навчається у 7 класі, оскільки один тиждень дочка хворіла, про що вона надавала довідку, а інші дні донька не відвідувала школу, була вдома. Вона неодноразово наголошувала дочці йти в школу.
Натомість, в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази, які б свідчили про вжиття керівництвом та викладачами навчального закладу відповідних спільних заходів із матір?ю дитини (проведення співбесіди з матір?ю дитини, проведення зборів батьків, направлення відповідних письмових звернень до матері дитини тощо) щодо невідвідування нею протягом тривалого часу ліцею, і що такі заходи не дали позитивних результатів.
Відтак, діючи в такий спосіб, керівництво навчального закладу та вчителі (викладачі) намагаються перекласти навчально-виховний процес на правоохоронні та судові органи.
Принагідно суд звертає увагу ОСОБА_1 на неухильне дотримання вимог ст. 150 СК України щодо виховання дитини (зокрема, проведення роз'яснювальних робіт з дитиною, вжиття інших відповідних заходів до дитини щодо неухильного дотримання нею навчального процесу та постійного відвідування навчального закладу з метою здобуття освіти, тощо).
Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно до здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 р., адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд враховує, що стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Суд, керуючись принципом "поза розумним сумнівом" вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто неузгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом"(рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Irelandv. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , а саме відсутності належних доказів, які б засвідчували факт умисного невиконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 відносно своєї дитини, суд доходить висновку, що матеріалами справи №141/161/25 не доведено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, а тому провадження в справі № 141/161/25 слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 184 КУпАП, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі № 141/161/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в її діях об'єктивно підтвердженого складу адміністративного правопорушення.
Копію постанови направити ОСОБА_1 згідно ч. 1 ст. 285 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.В. Климчук