Номер провадження № 1-кп/641/412/2025 Справа № 641/4929/21
13 березня 2025 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220540001783 від 30.07.2019 року, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова перебуває вказане кримінальне провадження.
Захисником ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про закриття кримінального провадження.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що в кримінальному провадженні № 12019220540001783 від 30.07.2019, за ч.1 ст.296 КК України 25 червня 2021 року складено та затверджено обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_5 . Вказаний обвинувальний акт скеровано до суду, куди надійшов 30.06.2021. 22.03.2023 ухвалою суддею Комінтернівського районного суду м. Харкова ОСОБА_7 обвинувальний акт повернуто прокурору. 21.06.2023 Харківським апеляційним судом ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.03.2023 скасовано і призначено новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції 06.12.2023 ухвалою суддею Комінтернівського районного суду м. Харкова ОСОБА_8 знов обвинувальний акт повернуто прокурору. 11.07.2024 Харківським апеляційним судом ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.12.2023 скасовано і призначено новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що 21.05.2021 винесено постанову про визначення складу групи слідчих, тобто в цей день дізнавач отримав матеріали справи. 25.06.2021 обвинувальний акт у кримінальному проваджені направлено до суду. Строки досудового розслідування, визначені у ст. 219 КПК України, сплинули під час проведення дізнання, не пізніше ніж 21.06.2021, а обвинувальний акт до суду скерований поза межами строків досудового розслідування 25.06.2021 року.
Обвинувачений ОСОБА_5 клопотання свого захисника підтримав.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні проти клопотання захисника заперечує, вказує на помилковість доводів сторони захисту, оскільки обвинувальний акт направлено до суду в межах строків досудового розслідування.
Представник потерпілого ОСОБА_4 проти клопотання захисника заперечує, просить в його задоволенні відмовити. Зокрема, зазначає, що сторона захисту свідомо вводить суд в оману, викладаючи у своєму клопотанні відомості, які не відповідають дійсності. 25.06.2021 прокурором у кримінальному провадженні було погоджено повідомлення про підозру, складено та підписано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 296 КК України, та в цей же день ОСОБА_5 з дотриманням вимог КПК України вручені повідомлення про підозру та обвинувальний акт, які останній разом з копіями матеріалів дізнання відмовився отримувати, про що складено відповідний протокол. Відповідно до положень ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено у встановлений цією статтею строк з дня повідомлення особі про підозру. Стороною обвинувачення дотримано строки досудового розслідування, адже 25.06.2021 року без зміни фактичного змісту, обсягу, кваліфікації обвинувачення ОСОБА_5 було повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 296 КК України та вручено обвинувальний акт, який в цей же день скеровано до Комінтернівського районного суду м. Харкова для розгляду по суті.
Розглянувши клопотання, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно з приписами пункту 10 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Статтею 110 КПК України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.
Згідно положень частини 1 статті 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч. 2 ст. 113 КПК України).
Термін «відновлення» в КПК України здебільшого використовується в контексті «відновлення досудового розслідування» (ст. 282 КПК України) та «відновлення кримінального провадження» (ст. 515 КПК України).
Законодавець чітко висловив своє волевиявлення в частині унормування процедури відновлення досудового розслідування та у ст. 282 КПК України визначив підстави відновлення такого розслідування, при цьому відсутня така підстава для відновлення досудового розслідування як повернення прокурору обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, у тому числі в частині перебігу строків на цій стадії.
Термін поновлення у КПК України використовується саме в контексті поновлення пропущених процесуальних строків (ст. 117 КПК України), а не щодо поновлення досудового розслідування або поновлення кримінального провадження. Строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає (ч. 5 ст. 294 КПК України).
Повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору здійснюється не з метою відновлення досудового розслідування, а отже й не з метою відновлення строку досудового розслідування, і тим паче його поновлення, якщо такий строк закінчився (пропущений, сплинув).
Таким чином, перебіг строку досудового розслідування після повернення прокурору обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору ані відновлюється, ані поновлюється.
Сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору і до звернення до суду з обвинувальним актом чи клопотанням, які приведено у відповідність до вимог КПК України, має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК України та забезпечення виконання ухвали суду.
Саме такою є обмеженість обсягу компетенції сторони обвинувачення при отриманні повернутого судом обвинувального акта чи клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Також слід зазначити, що у КПК України не визначено строку, протягом якого прокурор має повторно направити до суду обвинувальний акт чи клопотання, що були йому повернуті судом зі стадії підготовчого провадження в порядку ст. 314 КПК України, та відсутня вказівка щодо встановлення судом строку, необхідного для усунення таких порушень, що може сприяти затягуванню в часі кримінального провадження.
Строк для приведення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у відповідність до вимог КПК України та виконання ухвали суду має бути достатнім для вчинення прокурором відповідних процесуальних дій.
При цьому, прокурор може повторно звернутися до суду із обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру в межах розумного строку, тобто одразу, без невиправданих затримок у часі, після закінчення виконання процесуальних дій, які були необхідними на виконання ухвали суду для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК і подальшого звернення з ними до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КПК України досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Положеннями частини 1 статті 219 КПК України визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
При цьому кримінальний процесуальний закон передбачає можливість продовження строків досудового розслідування, однак строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає (частини 4, 5 статті 294 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 301 КПК України прокурор зобов'язаний, серед іншого, не пізніше трьох днів після отримання матеріалів дізнання разом з повідомленням про підозру, здійснити одну із зазначених дій, зокрема, звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або про звільнення від кримінальної відповідальності; у разі встановлення ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.
Згідно приписів ч. 1 ст. 290 КПК України досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Дії слідчого і прокурора, передбачені ч. 1 ст. 291 та ст. 293 КПК України (складення обвинувального акта, його затвердження, вручення стороні захисту і направлення до суду), є формою закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Вимоги, яким повинен відповідати обвинувальний акт, визначені у ст. 291 КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає приписам цього Кодексу, при цьому КПК України не передбачає можливості відновлення досудового розслідування у випадку повернення обвинувального акта прокурору, оскільки відповідно до статті 282 КПК України ця обставина не є підставою для такого відновлення.
У разі повернення судом обвинувального акта, який не відповідає вимогам КПК України, повноваження прокурора обмежені лише усуненням недоліків цього обвинувального акта.
Таким чином, якщо сторона обвинувачення направила обвинувальний акт до суду в межах строку досудового розслідування, однак його було повернуто, то період між поверненням обвинувального акта і направленням до суду нового обвинувального акта не входить до строку досудового розслідування, адже його закінчено зверненням до суду з обвинувальним актом вперше.
Положення КПК України не містять конкретного строку, у який прокурор повинен усунути встановлені судом недоліки обвинувального акта, а тому такі недоліки повинні бути усунуті в межах розумного строку, тобто такого, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15 квітня 2024 року по справі № 753/25892/21 виклала наступний висновок про застосовування норм права, передбачених статтями 291, 292, п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України:
"Повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору у зв'язку з тим, що вони не відповідають вимогам КПК (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК), не відновлює досудове розслідування.
В ухвалі про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору суд першої інстанції не вправі зазначати про неповноту чи неправильність досудового розслідування, неправильність кримінально-правової оцінки діяння та про необхідність проведення органом досудового розслідування слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій.
Сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення прокурору обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру і до звернення до суду з обвинувальним актом чи клопотанням, які приведено у відповідність до вимог КПК, має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду.
Прокурор може повторно звернутися до суду із обвинувальним актом чи клопотанням в межах розумного строку, без невиправданих затримок у часі, після закінчення виконання процесуальних дій, які були необхідними на виконання ухвали суду для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК і подальшого звернення з ними до суду".
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 20.07.2019 року до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення № 12019220540001783 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 296 КК України.
23.10.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 296 КК України надійшов до суду 22.11.2019 року, тобто прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом у встановлений законом строк.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.07.2020 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 25.03.2021 року, обвинувальний акт в кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до ЄРДР за № 12019220540001783 від 30.07.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України - повернуто прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.
25.06.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, надійшов до суду 30.06.2021 року.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм, правового висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловленої у постанові від 15 квітня 2024 року по справі № 753/25892/21, матеріалів справи, суд дійшов висновку про помилковість доводів сторони захисту про скерування прокурором обвинувального акту відносно ОСОБА_5 до суду поза межами строків досудового розслідування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.
Керуючись ст.ст.284,314,371,372,376 КПК України,
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Cуддя ОСОБА_1